20 лютого 2026 рокуСправа №160/28727/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рищенко А. Ю.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.10.2025 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1 , з не виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , РНКПО НОМЕР_2 , Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1 , виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , РНКПО НОМЕР_2 , Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1 , зі звернення № Е2313123 від 03.06.2025 року до ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ № 1 ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
- зобов'язати ДНІПРОВСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ № 1 ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ виключити інформацію про ОСОБА_1 , РНКПО НОМЕР_2 , з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми "Розшук" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" як такого, що перебуває у розшуку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перегляду свого електронного військово-облікового документа у системі «Резерв+» виявив, що до його облікового запису внесено інформацію про порушення ним правил військового обліку, хоча позивач жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності. Однак, незважаючи на це відповідач здійснює розшук через інші органи, що є безпідставним і незаконним. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки, згідно з Конституцією України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення, і відповідач зобов'язаний діяти лише на підставі та в межах повноважень, передбачених законом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі; справу №160/28727/25 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі
10.10.2025 року на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти вимог викладених в позовній заяві. В обґрунтування заявлено, що під час актуалізації та перевірки даних осіб, які перебувають на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено факт здійсненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке полягає у невчасному оновленні військово облікових даних, як того вимагає положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач оновив дані за допомогою застосунку «Резерв+» 28 червня 2025 року, що вважається порушенням наданих строків та є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 кодексу України про адміністративні правопорушення - Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Здійснення порушення є підставою для звернення ТЦК до органів Національної поліції із запитом про розшук громадянина, у зв'язку з чим було винесено повідомлення про необхідність розшуку ОСОБА_2 для розгляду адміністративної справи та притягнення особи до відповідальності..
21.10.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона заперечує проти обставин викладених в відзиві та наголошує, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КпАП закінчився строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Останнім днем уточнення даних є 16.07.2024 року. Отже, провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст.ст. 210, 210- 1 КУпАП по відношенню до позивача з 17.07.2025р. не могло бути розпочато відповідачем1, а розпочате підлягало закриттю. Проте, відповідач 1 приписи ст.ст. 38 КУпАП та 247 КУпАП не виконав та провадження в справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача не закрив. через не дотримання відповідачем1 приписів ст.ст. 38 КУпАП та 247 КУпАП та не закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст.ст. 210, 210- 1 КУпАП по відношенню до позивача, наразі дані про позивача у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів не відповідають дійсності, а бездіяльність відповідача1 з не виключення з 17.07.2025 року з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ст.ст. 210, 210- 1 КУпАП є протиправною
22.10.2025 року представником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відповідач зазначив, що станом на 14.10.2025 року, за даними системи ІПНП, наявне звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді набору даних, яке надійшло до Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області № Е2313123 від 03.06.2025 та зареєстровано до ЄО № 19243 вiд 03.06.2025 року, щодо порушення гр. ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. При цьому, за даними бази "Розшук" системи "ІПНП" ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 14.10.2025 в державному розшуку не перебуває.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час перегляду свого електронного військово-облікового документа у системі «Резерв+» позивач виявив, що до його запису внесено інформацію про порушення правил військового обліку.
Представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із адвокатським запитом щодо підстав внесення відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.09.2025 року було повідомлено позивача, що станом на 18.09.2025 рік згідно АІС "Оберіг", громадянин ОСОБА_1 має порушення правил військового обліку у зв'язку з не уточненням вчасно власних військово - облікових даних. Та запропоновано стати на військовий облік за територіальностю в Центр комплектування та соціальної підтримки за фактичним місцем проживання для усунення порушень.
Разом з тим, представник позивача звертався до ГУНП в Донецькій області з адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію та належним чином засвідчені документи: щодо внесення до інформаційної підсистеми "Розшук" інформаційно комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" даних про розшук ОСОБА_1 .
У відповідь ГУНП в Донецькій області листом повідомив: «Повідомляємо, що станом на 15.09.2025 за даними системи ПНП наявне звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1) щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.06.2025 № Е2313123, зареєстровано до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи ІПНП Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 03.06.2025 за № 19243 Також інформуємо, що згідно з даними бази даних «Розшук» системи ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у державному розшуку не перебував та станом на 15.09.2025 не перебуває..»
Позивач вважає протиправними такі дії, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Резерв+) відомостей про порушення ним правил військового обліку, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також, цим же Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено проведення загальної мобілізації.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У відповідності до вимог ст.22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що громадяни (військовослужбовці) мають обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені в повістці, зокрема, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі- Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Згідно до п. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є Додаток 2 до Порядку №1487 до правил військового обліку віднесено, зокрема, прибуття військовозобов'язаного за викликом ІНФОРМАЦІЯ_1.
А статтею 210 КУпАП України саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку передбачено адміністративну відповідальність.
Повноваження щодо притягнення до такої адміністративної відповідальності має керівник ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) шляхом складання відповідної постанови за ст.210 КУпАП України.
Так, у відповідності до положень п. 56 Порядку №1487 передбачено, що Національна поліція за зверненням районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_1.
Таким чином, із наведеного можна зробити висновок, що саме до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови у спосіб та порядку, що наведений вище, а також і внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності та даних про порушення ним правил військового обліку.
Відтак, саме посадові особи відповідача наділені повноваженнями вносити наведені вище дані до електронної системи (реєстру) «Оберіг», які у подальшому відображаються у мобільному додатку військовозобов'язаного.
У той же час, поліція може створювати інші бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, відповідно до статті 25 Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» може містити дані щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, а також щодо розшуку цих осіб.
Такі дані вносяться до ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_1, яке передбачене Додатком 20 до Порядку №1487 і, як вже зазначав суд, надсилається органам Національної поліції для доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд зазначає, що відповідне «Звернення щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею (статтями) _________, до обласного, районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_1 для складення протоколів про адміністративні правопорушення» (Додаток 20 до Порядку №1487) відповідачем до суду не надане.
За приписами частини 9 статті 33 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
За вимогою пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів справи, причиною розшуку позивача зазначено: "Не уточнили дані до 16.07.2024 року"
Отже, з 17.07.2025р. провадження в справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Суд вирішуючи цей спір, суд виходить з того, що станом на день розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем правил військового обліку (ст. 210 КУпАП), а також законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
У зв'язку з чим, бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не виключенні з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів є протиправною.
Щодо позовної вимоги позивача визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , з не виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, суд зазначає наступне.
За загальним правилом, діями суб'єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень. Отже, під протиправними діями суб'єкта владних повноважень слід розуміти активну форму поведінки, пов'язану з виконанням дій, які такий суб'єкт не мав права вчинювати відповідно до його повноважень, за відсутності обставин, з якими пов'язана необхідність вчинення певної дії або з порушенням процедури.
До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу саме позивача. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права таабо виникнення додаткового обов'язку.
В даному випадку, права позивача порушуються не діями ІНФОРМАЦІЯ_1 , а фактичною бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не виключенні з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у зв'язку з чим суд вважає необхідним залишити вимоги про визнання протиправними дій без задоволення.
На підставі зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийте за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не виключенні з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Щодо позовних вимог визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі звернення № Е2313123 від 03.06.2025 року до Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами МВС України, іншими нормативно-правовими актами.
Наказом МВС України 03.08.2017 № 676 затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом п. 1 розділу І якого інформаційно-комунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС).
В розумінні п. 3 розділу ІІІ даного Положення бази даних поліції, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, містять відомості, зокрема, стосовно повідомлень про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що надійшли технічними каналами зв'язку.
Згідно п. 1-3 Додатку 1 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяві повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, визначено, що згідно з пунктом 5 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення незалежно від місця і часу їх скоєння, повноти отриманих відомостей і форми подання, а також особи заявника реєструють цілодобово уповноважені службові особи центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - органи (підрозділи) поліції), до яких звернулася особа чи надійшло повідомлення.
Заяви чи повідомлення фізичних або юридичних осіб про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію можуть бути усними або письмовими.
Уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції після отримання заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, зобов'язана внести відповідні відомості до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», а за відсутності технічних можливостей - до журналу єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події.
Отже, після надходження відповідних заяв службова особа поліції вносить відомості до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
З матеріалів справи вбачається, що позивач не уточнив свої військово - облікові дані до 16.07.2024 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено факт здійсненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке полягає у невчасному оновленні військово облікових даних та 03.06.2025 року направлено звернення до Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яке зареєстровано за №19243.
Як вже зазначалось судом, за приписами частини 9 статті 33 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210- 1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Отже, звернення 03.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 до Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області відбулось в межах вимог статті 33 КУпАП, у зв'язку з чим суд вважає необхідним залишити вимоги про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі звернення № Е2313123 від 03.06.2025 року до Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області без задоволення.
Суд наголошує, що Національна поліція України та її територіальні органи уповноважені здійснювати розшук, включати та виключати відомості щодо правопорушників до ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України», однак на підставі звернення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Тобто, після отримання від ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до обласного, районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідачів виникне обов'язок щодо виключення позивача з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як такого, що перебуває у розшуку за порушення правил військового обліку.
Таким чином, на час розгляду справи позовні вимоги в частині зобов'язання Дніпровське районне управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області виключити інформацію про ОСОБА_1 , з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми "Розшук" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" як такого, що перебуває у розшуку є передчасними, оскільки повідомлень для виключення таких відомостей від ІНФОРМАЦІЯ_1 до поліції не надходило.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1937,92 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією, яка долучена до матеріалів справи. Також, до матеріалів справи долучена угода на надання юридичних послуг, яку укладено між позивачем та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮРИСТИ БЕЗПРОБЛЕМ» від 09.09.2025 року, акт про обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, платіжні інструкції № @2PL527304 від 17.10.2025 року, № @2PL866515 від 22.09.2025, № @2PL253402 від 10.09.2025. Зі змісту акту про надання послуг вбачається, що адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт по справі № 160/28727/25 за угодою на надання юридичних послуг від 09.09.2025 року витрачено 6,95 годин.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а також на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, а також додатково із врахуванням рівня складності справи та виду провадження (спрощене без проведення судових засідань) суд вважає, що вартість правничої допомоги є завищеною, відтак розмір компенсації, який є пропорційним та необхідним, становить 500 грн.
Керуючись ст. 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не виключенні з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) понесені судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1937,92 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 500 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. Ю. Рищенко