19 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/9008/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2018 року включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078); зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2018 року включно у розмірі 4462,02 грн на місяць в загальному розмірі 17 848,08 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44);
визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2018 року по 07 квітня 2020 року, з 12 серпня 2020 року по 22 вересня 2020 року, з 12 вересня 2022 року по 31 жовтня 2022 року включно (за виключенням періоду перебування у соціальній відпустці по вагітності та пологам з 08 квітня 2020 року по 11 серпня 2020 року та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку з 22 вересня 2020 року по 11 вересня 2022 року) відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078; зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 липня 2018 року по 07 квітня 2020 року, з 12 серпня 2020 року по 22 вересня 2020 року, з 12 вересня 2022 року по 31 жовтня 2022 року включно (за виключенням періоду перебування у соціальній відпустці по вагітності та пологам з 08 квітня 2020 року по 11 серпня 2020 року та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку з 22 вересня 2020 року по 11 вересня 2022 року) у розмірі 4462,02 грн на місяць в загальному розмірі 108 033,66 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44;
визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 31 травня 2025 року включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078; зобов'язання Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 31 травня 2025 року включно у розмірі 4462,02 грн на місяць в загальному розмірі 84 778,38 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44;
визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня 2015 року по 31 грудня 2017 року включно в розмірі 13937,17 грн; зобов'язання Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01 серпня 2015 року по 31 грудня 2017 року включно в розмірі 13937,17 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що під час проходження військової служби у період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2018 року, з 01 липня 2018 року по 07 квітня 2020 року, з 12 серпня 2020 року по 22 вересня 2020 року, з 12 вересня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 31 травня 2025 року відповідачі нараховували та виплачували їй індексацію грошового забезпечення не у повному обсязі.
На думку позивача, відповідачами не враховано вимоги абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078 щодо обчислення індексації-різниці, яка розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
При цьому позивач просила зобов'язати відповідачів при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення компенсувати їй суму податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44.
З наведених підстав позивач просила задовольнити позов повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.45-50) Військова частина НОМЕР_3 просила відмовити в його задоволенні з огляду на те, що підвищення доходу позивача з березня 2018 року відбулося на 4896,20 грн, а сума можливої індексації грошового забезпечення за березень 2018 року становить 4463,15 грн, сума можливої індексації грошового забезпечення не перевищує розмір підвищення доходу. Таким чином, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач не має права на отримання індексації-різниці.
Військова частина НОМЕР_2 у поданому до суду відзиві на позовну заяву позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні за безпідставністю (а.с.52-59).
У відзиві на позовну заяву (а.с.113-116) Військова частина НОМЕР_1 зазначає, позивач не має права на отримання індексації-різниці за спірний період, з огляду на те що підвищення доходу позивача відбулося, а сума можливої індексації грошового забезпечення становить 4462,02 грн, сума можливої індексації грошового забезпечення не перевищує розмір підвищення доходу.
У відповіді на відзив (а.с.73-75) представник позивача підтримала доводи позову.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Ухвалою суду від 19 лютого 2026 року закрито провадження у даній адміністративній справі в частині позовних вимог до Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня 2015 року по 31 грудня 2017 року включно в розмірі 13937,17 грн; зобов'язання нарахувати та виплатити фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01 серпня 2015 року по 31 грудня 2017 року включно в розмірі 13937,17 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 у спірні періоди - з 01 грудня 2015 року по 31 січня 2017 року та з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , Військовій частині НОМЕР_2 та у Військовій частині НОМЕР_3 , що не є спірним та не заперечується відповідачами.
Згідно з наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 30 травня 2025 року №539-ОС майора ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 31 травня 2025 року (а.с.15-16).
Позивач, вважаючи порушеним право на належний розмір грошового забезпечення, звернулася до суду із даним позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
За змістом статті 1 Закону України від 03 липня 2001 року №1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Перелік об'єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру; до таких об'єктів індексації належить оплата праці (грошове забезпечення).
Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону №1282-XII (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком №1078.
Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Відповідно до абзаців першого, четвертого, п'ятого пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Абзаци другий, четвертий пункту 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону №1282-ХІІ.
Абзацами першим, другим пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»; яка застосовується з 01 грудня 2015 року, далі - Постанова №1013) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Механізм індексації має універсальний характер, адже індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).
01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Абзац третій пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови №1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року діє у редакції постанови Уряду від 28 лютого 2018 року №141 “Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №141) та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац четвертий пункту 5 Порядку №1078 з 01 грудня 2015 року встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац п'ятий пункту 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013 з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 з 01 грудня 2015 року установлював, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 лютого 2021 року діяв у редакції Постанови №141, згідно з якою до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, зміст вказаних положень дає підстави для висновку про те, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці. Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Право на отримання поточної індексації виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац другий пункту 1-1, абзац шостий пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п'ятий пункт 4 Порядку №1078).
Як можна зрозуміти з матеріалів справи, правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01 березня 2018 року не є спірними.
Поряд з тим спірним є питання застосування відповідачем абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078, якими врегульовано питання виплати індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).
З 01 грудня 2015 року в абзацах третьому - шостому пункту 5 Порядку №1078 по суті йдеться про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци третій - п'ятий пункту 5 Порядку №1078 (у редакції з 01 грудня 2015 року) передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац четвертий). У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078 дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно: визначити розмір підвищення грошового доходу особи у місяці підвищення (А); визначити суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу (Б); порівняти розмір підвищення грошового доходу (А) з сумою індексації у місяці його підвищення (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення друге абзацу п'ятого пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Указані висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21, а тому враховуються при вирішенні цієї справи.
У зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача (з 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців) відповідачу належало вирішити питання, чи має ОСОБА_1 право на отримання індексації-різниці з 01 березня 2018 року, а якщо так, то у якому розмірі.
У березні 2018 року прожитковий мінімум становив 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін - 253,30%. Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділений на 100, що дорівнює 4463,15 грн.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22.
Однак індивідуально має визначатись розмір індексації-різниці із березня 2018 року.
Відповідно до особистої картки грошового забезпечення за 2018 рік (а.с.19-19 зворот) розмір нарахованого місячного грошового забезпечення (грошовий дохід) ОСОБА_1 з урахуванням постійних складових, які не мають разового характеру, становив: у лютому 2018 року - 10297,32 грн (посадовий оклад - 1000,00 грн, оклад за військовим званням - 115,00 грн, надбавка за вислугу років - 223,00 грн, надбавка за ВОВЗ - 936,60 грн, надбавка за ОУС з ризиком - 150,00 грн, премія - 4000,00 грн та щомісячна додаткова грошова винагорода - 3872,72 грн. З 01 березня 2018 року позивачу встановлено: посадовий оклад - 3660,00 грн, оклад за військовим званням - 1200,00 грн, надбавку за вислугу років - 1458,00 грн, премія - 3916,20 грн та щомісячна додаткова грошова винагорода - 64,25 грн, що разом становить 10298,45 грн. Отже, підвищення грошового доходу становить 1,13 грн (10298,45 грн - 10297,32 грн).
При цьому визначальним значенням для врахування видів грошового забезпечення при визначенні розміру доходу позивача у лютому та березні 2018 року для визначення різниці доходу має значення факт виплати у конкретних місяцях складових грошового забезпечення, а не період, за який вони виплачені (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2021 року у справі №240/5760/19, 14 липня 2021 року у справі №240/12040/19). У цих постановах Верховний Суд також зробив висновок про відповідність додаткової грошової винагороди ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.
На належність щомісячної додаткової грошової винагороди до додаткових щомісячних видів грошового забезпечення вказувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2021 року №825/997/17.
Отже, розрахований за вказаним вище алгоритмом розмір підвищення доходу у березні 2018 року (1,13 грн) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн), що вказує на наявність підстав для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці (становитиме 4462,02 грн) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Натомість відповідачі не нарахували та не виплатили позивачу індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року до 31 грудня 2022 року (пропорційно дням служби).
Суд також зазначає, що абзацом вісімнадцятим пункту 3 Закону України від 03 листопада 2022 року №2710-IX “Про Держаний бюджет України на 2023 рік» установлено зупинити на 2023 рік дію Закону №1282-XII. Зазначена норма набрала законної сили відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень з 01 січня 2023 року. Указаний припис Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» є чинним та неконституційним не визнавався, тому були відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення протягом 2023 року.
Водночас статтею 39 Закону України від 09 листопада 2023 року №3460-IX “Про Державний бюджет України на 2024 рік» (Закон №3460-IX) визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 року.
Отже, з 2024 року право працівників на проведення індексації заробітної плати працівників поновилося.
Щодо виплати позивачу “фіксованої» індексації (індексації-різниці) суд враховує, що позивач у період з 01 січня 2024 року по 31 травня 2025 року продовжувала проходити військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні у вказаний період у Військовій частині НОМЕР_3 , чергового підвищення тарифних ставок у військовослужбовців не відбулося, тому враховуючи абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці повинна виплачуватися позивачу, починаючи з 01 січня 2024 року.
Натомість відповідачі не нараховували та не виплачували позивачу індексацію-різницю за спірні періоди у межах позовних вимог з 01 березня 2018 року по 30 червня 2018 року, з 01 липня 2018 року по 07 квітня 2020 року, з 12 серпня 2020 року по 21 вересня 2020 року, з 12 вересня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 31 травня 2025 року.
За таких обставин суд дійшов висновку, що взаємопов'язані позовні вимоги в цій частині належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2018 року та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу з 01 березня 2018 року по 30 червня 2018 року індексацію, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (становить 4462,02 грн в місяць); визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачу відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078 індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2018 року по 07 квітня 2020 року, з 12 серпня 2020 року по 21 вересня 2020 року, з 12 вересня 2022 року по 31 жовтня 2022 року та зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу з 01 липня 2018 року по 07 квітня 2020 року, з 12 серпня 2020 року по 21 вересня 2020 року, з 12 вересня 2022 року по 31 жовтня 2022 року індексацію, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (становить 4462,02 грн в місяць); визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати позивачу відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078 індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 31 травня 2025 року та зобов'язання Військової частини НОМЕР_3 нарахувати та виплатити позивачу з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 31 травня 2025 року індексацію, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (становить 4462,02 грн в місяць).
При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до пункту 2 Порядку №44 виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб».
Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З аналізу наведених норм вбачається, що належна до виплати позивачу сума індексації грошового забезпечення відноситься до виплат, право на які позивач набула у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, тому в розглядуваному випадку підлягає застосуванню Порядок №44.
Така позиція відповідає висновкам постанови Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №812/1048/17, згідно з якими механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Отже, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачами із з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_6 ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_7 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_8 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_9 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2018 року, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу (становить 4462,02 грн в місяць) відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2018 року по 07 квітня 2020 року, з 12 серпня 2020 року по 21 вересня 2020 року, з 12 вересня 2022 року по 31 жовтня 2022 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2018 року по 07 квітня 2020 року, з 12 серпня 2020 року по 21 вересня 2020 року, з 12 вересня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу (становить 4462,02 грн в місяць) відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 31 травня 2025 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 31 травня 2025 року, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу (становить 4462,02 грн в місяць) відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк