м. Вінниця
18 лютого 2026 р. Справа № 120/13172/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
У Вінницький окружний адміністративний суд звернулася з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправність податкових повідомлень - рішень від 09.06.2025 № 0171132405, від 09.06.2025 № 0171142405, від 09.06.2025 № 0171142405, тому з метою їх скасування, позивач звернулася до суду з цією позовною заявою.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка залишила їй за заповітом право на 1/2 частки квартири та частки гаражу. Заяву про прийняття вказаної спадщини до Калинівської державної нотаріальної контори позивач подала 06.09.2002.
Позивач зазначає, що саме у 2002 році отримала право на квартиру та гараж, водночас, оформила право власності у 2019 році.
Оскільки, у момент одержання спадщини у вигляді частки квартири та гаражу чинним на той час законодавством не було передбачено оподаткування майна, отриманого у спадок, тому на думку позивача у неї був відсутній обов'язок щодо сплати податку на успадковане майно та подавати декларацію про майновий стан і доходи.
Ухвалою від 23.09.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. Відповідач вказав, що посадовою особою відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Вінницькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу отриманого у спадщину (подарованого) від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого та другого ступенів споріднення за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 фізичної особи ОСОБА_1 .
Перевіркою правильності визначення загального річного оподаткованого доходу платника податків - фізичної особи, відображеного в податковій декларації, встановлено не задекларований дохід, отриманий у спадщину (подарований) від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого та другого ступенів споріднення за 2019 рік, в результаті чого платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 занижено загальний річний оподатковуваний дохід на суму 202847,00 грн.
Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 :
1) пп.164.2.10 п.164.2 ст.164, пп.174.2.2 п.174.2, п.174.3, п.174.6 ст.174 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік на суму 10 142,35 грн.;
2) пп.1.2, 1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму військового збору за результатами 2019 року в сумі 3 042,71 грн.;
3) пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України - не своєчасно подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік.
За результатами перевірки складений акт від 29.04.2025 №11411/02-32-24-05/ НОМЕР_1 , який було надіслано ОСОБА_1 через через АТ «Укрпошта» 30.04.2025 і отриманий позивачем 27.05.2025.
Згідно з нормами чинного законодавства та результатів документальної невиїзної перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.06.2025:
1) № 0171132405 згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДФО на загальну суму 12 677,94 грн (основний платіж - 10 142,35 грн, штрафні санкції -2 535,59 грн);
2) № 0171142405 згідно з яким нараховано суму військового збору в розмірі 3 042,71 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 760,68 грн (загальна сума - 3 803,39 грн);
3) № 0171152405 згідно з яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності за 2019 рік на суму 340,00 грн.
Податкові повідомлення-рішення були надіслані ОСОБА_1 через АТ «Укрпошта» 09.06.2025 з повідомленням про вручення № 2102900243159, які позивачка отримала 16.06.2025.
Із матеріалів справи встановлено, що платник податків - фізична особа ОСОБА_1 в 2019 році отримала дохід у вигляді спадщини, отриманої за заповітом від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого та другого ступеня споріднення, ОСОБА_2 , яка згідно з свідоцтвом про смерть померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Нотаріальні дії щодо відкриття спадкової справи були вчинені Калинівською державною 01 лютого 2019 року державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиною Л.В., видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом: НН 919974 від 01.02.2019 року, де вказано вартість спадкового майна (квартири) - 358 022 грн; ННМ 919975 від 01.02.2019 року, де вказано вартість спадкового майна (гаража) - 47 672 грн.
Сумарна вартість всього спадкового майна згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом складає 405694,00 грн.
Оскільки частка ОСОБА_1 за заповітом у спадковому майні становить 1/2, то вартість отриманого спадкового майна складає 202847,00 грн, яке і є базою оподаткування та згідно з чинним законодавством оподатковується за ставкою 5%.
Відповідач зауважив, що позивач помилково ототожнює поняття "виникнення права на спадкове майно" та "виникнення права власності на нерухоме майно, яке входить до складу спадкового майна", та зазначає, що після отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно зареєструвати перехід права власності на нерухоме майно від спадкодавця до спадкоємця в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. І саме з цього моменту у позивачки виникли правові наслідки, визначені законодавцем, зокрема, обов'язок щодо сплати податку на успадковане майно, оскільки період реєстрації права власності на успадковане нерухоме майно і є періодом отримання доходу в розумінні податкового законодавства.
Тому, на думку відповідача, спірні податкові повідомлення - рішення є правомірними, прийняті в межах повноважень контролюючого органу та у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Позивач подала відповідь на відзив та зазначає, що на час отримання нею спадщини чинним законодавством не було передбачено обов'язок сплати податків за отриманий спадок, тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, у яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив такі обставини.
На підставі пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI та наказу ГУ ДПС у Вінницької області від 24.01.2025 № 639к про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, посадовою особою відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Вінницькій області, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу отриманого у спадщину (подарованого) від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого та другого ступенів споріднення за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 фізичної особи ОСОБА_1 .
Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 :
1) п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164, п.п. 174.2.2 п. 174.2, п. 174.3, п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік на суму 10 142,35 грн.;
2) п.п. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму військового збору за результатами 2019 року в сумі 3 042,71 грн.;
3) п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України - не своєчасно подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік.
За результатами перевірки складений акт від 29.04.2025 №11411/02-32-24-05/2830218969 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.06.2025 року:
- №0171132405 згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДФО на загальну суму 12 677,94 грн (основний платіж - 10 142,35 грн, штрафні санкції -2 535,59 грн);
- № 0171142405 згідно з яким нараховано суму військового збору в розмірі 3 042,71 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 760,68 грн (загальна сума - 3 803,39 грн);
- № 0171152405 згідно з яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності за 2019 рік на суму 340,00 грн.
Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами У країни.
Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.
Згідно з пп.14.1.55 п.14.1 ст.14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Згідно з пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПКУ платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Пунктом 163.1 ст.163 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування резидента є:- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п.164.1 ст.164 ПКУ базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (п.164.3 ст.164 ПКУ).
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п.164.4. ст.164 ПКУ).
Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст.168 ПКУ.
Згідно з пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Одночасно доходи, визначені ст.163 ПКУ є об'єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування (п.161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Положення підпунктів 83.1.1, 83.1.2, 83.1.6 п.83.1 ст.83 ПКУ передбачають, що матеріалами, які є підставою для висновків під час проведення перевірок є документи, визначені ПКУ, податкова інформація та інші матеріали, отримані у порядку та у спосіб, передбачені ПКУ або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи ДПС.
Відповідно до ст. 72 ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органу ДПС використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ, від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, за наслідками податкового контролю, а також інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, зокрема відомості декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та/або добровільно чи за запитом надана органу ДПС в установленому законом порядку. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи ДПС завдань та функцій.
Згідно з актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.04.2025 №11411/02-32-24-05/2830218969, перевіркою правильності визначення загального річного оподаткованого доходу платника податків - фізичної особи, відображеного в податковій декларації, встановлено не задекларований дохід, отриманий у спадщину (подарований) від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого та другого ступеня споріднення за 2019 рік, в результаті чого платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 занижено загальний річний оподаткований дохід на суму 202847,00 грн.
Відповідно до відомостей з ЦБД ДРФО ОСОБА_1 в 2019 році отримала дохід, отриманий у спадщину (подарований) від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого та другого ступеня споріднення (ознака доходу 114) в сумі 202847,00 грн.
Згідно із інформацією Калинівської державної нотаріальної контори, сума отриманого доходу внаслідок прийняття в дарунок чи у спадщину об'єктів нерухомого майна протягом 2019 року ОСОБА_1 - 202847,00 грн (114 ознака), ступінь споріднення відсутній.
В акті зазначено, що сума податку на доходи фізичних осіб складає: 202847,00 грн х 5% = 10142,35 грн.
Отже, за результатами перевірки платнику податків - фізичній особі ОСОБА_1 донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2019 рік в сумі 10142,35 грн.
Суд зауважує, що особливості оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав викладені у статті 174 ПКУ.
Згідно з п. 174.2 ст. 174 ПКУ об'єкти спадщини оподатковуються: п.п.174.2.1. за нульовою ставкою:
а) об'єкти спадщини, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;
б) вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б», «ґ» пункту 174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б» пункту 174.1, що успадковуються дитиною з інвалідністю;
в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;
пп.174.2.2 за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у підпункті 174.2.1 цього пункту;
пп.174.2.3. за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу, для будь якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем нерезидентом від спадкодавця-резидента.
Згідно з пп.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені; членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Згідно з п.167.2 ст.167 ПКУ ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV.
Підпунктом 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПКУ визначено, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Відповідно до п.174.3 ст.174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З 03.08.2014 року набрав чинності Закон України від 31.07.2014 №1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (далі - Закон №1621-VII), яким на період до 01.01.2015 року запроваджено військовий збір. Відповідно до пп.1.1 п.161 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом №1621-VII платниками військового збору є особи, визначені п.162.1ст.162 ПКУ, а саме фізична особа резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.
Законом України від 28.12.2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 року, до ПКУ внесено зміни в частині оподаткування військовим збором. Так, відповідно до пункту 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Відповідно до пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ, зокрема:
- для резидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування та іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України;
- для нерезидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Відповідно до пп.164.1.3 п.164.1 ст.164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Відповідно до п.164.2 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: …164.2.10 дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ.
Відповідальною за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 ПКУ:
а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету».
Відповідно до вимог п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.
За обставин справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка залишила ОСОБА_1 за заповітом право на 1/2 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 та частки гаражу за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 13).
Заяву про прийняття спадщини позивач подала до Калинівської державної нотаріальної контори 06.09.2002 (а.с. 16-17).
Державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиною Л.В. 01.02.2019 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку квартири та гаражу (а.с. 20, 23).
Позивач вважає, що, оскільки, у момент одержання спадщини у вигляді частки квартири та гаражу чинним на той час законодавством не було передбачено оподаткування майна, отриманого у спадок, тому на її думку, при реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у 2019 році у неї був відсутній обов'язок щодо сплати податку на успадковане майно та подавати декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік.
Щодо вказаного, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Такий висновок викладений у постанові КЦС ВС від 22.03.2023 в справі № 463/6829-21.
Суд зазначає, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку квартири та гаражу видано позивачу 01.02.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Право власності на нерухоме майно позивачем зареєстровано 01.02.2019, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 21-22, 24-25).
Отже, податок на спадщину сплачується спадкоємцем після державної реєстрації права власності на нерухоме майно та отримання документів, які підтверджують право такої власності, оскільки саме з цього моменту виникає об'єкт оподаткування та обов'язок сплати податку на отриманий дохід фізичної особи за звітний податковий період.
Тому, позивач протиправно не подала податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік та не відобразила дохід, отриманий у спадщину від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого та другого ступеня споріднення та не сплатила податок на доходи фізичних осіб, військовий збір.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що спірні податкові повідомлення - рішення від 09.06.2025 № 0171132405, від 09.06.2025 № 0171142405, від 09.06.2025 № 0171142405 є правомірними, тому відсутні підстави для їх скасування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Підстави для присудження судових витрат на користь позивача у цій справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 );
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - ВП 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).
Повне судове рішення складено 18.02.2026.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна