Справа № 489/5274/25
нп 2/490/536/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
20 лютого 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Шведюк Д.О.,
за участі позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерства Оборони України - Тищенко М.С.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
У липні 2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов даний позов, у якому позивач просив суд ухвалити рішення, яким - встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року до 18 жовтня 2023 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказує на те, що шлюб між нею та ОСОБА_4 зареєстрований не був. Встановлення такого факту є необхідним для реалізації спадкових прав та отримання соціальних виплат.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.07.2025 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Від Міністерства оборони України до суду надійшли пояснення третьої особи, в якій представник просить позовну заяву залишити без задоволення.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєві від 25.11.2025 року, постановленою під час судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.
У судове засідання з'явилися позивач ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_2 , які позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Міністерства оборони України Тищенко Т.В. просила відмовити у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість.
Відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явився з невідомих суд причин, подав заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги визнає, просить їх задовольнити. Також повідомив суду, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є його батьками, які все життя прожили разом дружною та міцною сім'єю. Одночасно з цим просив розгляд справи провести без його участі.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи відсутність заперечень від представників сторін, суд дійшов висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності відповідача ОСОБА_3 , який не з'явився.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
11.03.1988 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, про що зроблено актовий запис №266. Після чого ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 » відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .
З паспорту громадянина України, копія якого перебуває в матеріалах справи, серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мається запис про те, що Ленінським відділом РАЦС м. Миколаєва 11.03.1988 року зареєстровано шлюб з ОСОБА_4 , 1969 року народження.
Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 народився - ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 .
Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу №00050789003 від 23.04.2025 року - шлюб, який зареєстровано 11.03.1988 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.01.1993 року розірвано.
З інформації про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні №19.04-06/18389/2025 від 14.04.2025 року наданої Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради слідує, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване місце проживання: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В довідці, виданої ОСББ «Весна» від 21.04.2025 року зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_4 .
02.11.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_5 сповіщено ОСОБА_1 про те, що солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 18.10.2023 року під час виконання бойового завдання.
З показів свідків ОСОБА_8 (сусідка), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (невістка), ОСОБА_11 (кума), ОСОБА_12 (сусідка) та ОСОБА_13 (голова правління ОСББ) слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 тривалий час проживали разом, як дружина та чоловік вели спільне господарство, мали спільний побут, проживали як сім'я за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечить моральним засадам суспільства.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно вимог ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Сімейного кодексу України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Разом з тим, згідно із ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.
Тобто при застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що встановлені ч. 2 ст. 3 СК України виключення, згідно з якими подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно, стосуються офіційно зареєстрованих шлюбів.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 спільно проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року по день зникнення без вісти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір сплачений за подачу позову до суду.
Керуючись статтями 18, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Встановити факт проживання однієї сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року до 18 жовтня 2023 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Шолох