490/1562/25 18.02.2026
нп 1-кп/490/590/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/1562/25
18 лютого 2026 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
під час розгляду у судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152020001476 від 13 листопада 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152020001476 від 13 листопада 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
16 лютого 2026 року на електронну пошту суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про призначення повторної судово-медичної експертизи, яке мотивоване тим, що у даному кримінальному провадженні первинна експертиза не проводилась взагалі, не зважаючи на те, що слідчим ТУ ДБР ОСОБА_7 постановою від 25.11.2024 року призначалась саме первинна експертиза. У той же час як лікарем судово-медичним експертом ДСУ "Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи" ОСОБА_8 проведено дві додаткові експертизи №2540 від 27.12.2024 року та №2540 від 18.02.2025 року, про що було зазначено у вступній частині обох висновків експерта та у супровідних листа від 17.01.2025 року та 20.02.2025 року про направлення вказаних висновків слідчому. Вказане, на думку захисника, є істотним порушенням процесуальних норм, які регламентують порядок призначення та проведення експертизи. Під час допиту судово-медичний експерт ОСОБА_8 , відповідаючи на запитання сторони захисту, пояснила, що тілесне ушкодження у вигляді перелому під'язикової кістки у лівого ріжка з крововиливом у навколишні м'які тканини з послідуючим розвитком механічної асфіксії могло утворитись внаслідок перешкоди у вигляді стиснутого кулака руки потерпілого, який опинився в області шиї у той час, коли він лежав на підлозі обличчям вниз, а його підзахисний ОСОБА_3 в цей час наступив йому на спину. В межах цього кримінального провадження поза розумним сумнівом підлягають встановленню обставини, пов'язані з встановленням причин смерті потерпілого ОСОБА_9 і істотність цих обставин для цього кримінального провадження є очевидною. Ці обставини можуть бути доведеними лише та виключно висновком експерта та не можуть бути встановленими іншими даними навіть у їх сукупності. З урахуванням наданих показів судово-медичного експерта ОСОБА_8 , вважає, що версія сторони обвинувачення, викладена в обвинувальному акті, відповідно до якої ОСОБА_3 наступив та утримував обутою ногою життєво важливий орган - шию ОСОБА_9 , у будь-якому випадку на теперішній час не може бути визнана єдиною можливою.
У зв'язку з тим, що проведення повторної судово-медичної експертизи буде мати значення, у тому числі, і для правильної кваліфікації дій його підзахисного ОСОБА_3 , просив призначити у даному кримінальному провадженні повторну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставити ряд питань та проведення якої доручити іншим експертам ДСУ "Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи", окрім лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_8 ..
В судовому засіданні прокурор та потерпіла проти задоволення клопотання захисника про призначення повторної судово-медичної експертизи заперечували, посилаючись на те, що у судовому засіданні було допитано експерта, яка надала відповіді на всі поставлені питання щодо зроблених нею експертних висновків.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник подане клопотання підтримали.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання захисника та оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Призначення і проведення експертиз в кримінальному судочинстві регулюється статтями 69, 101-102, 242-243, 245, 332, 356, 509 КПК України, Законом України "Про судову експертизу" №4038-ХІІ від 25 лютого 1994 року (зі змінами), Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" (зі змінами), відомчими Правилами і Інструкціями Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України з питань проведення експертизи, "Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно ч.1 ст.332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Відповідно до п.1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5 (із змінами), згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" (зі змінами), повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження судом було досліджено висновки судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_9 від 27.12.2024 року (експертиза розпочата 14.11.2024 року о 09.45) за №2540 та додаткової судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_10 від 27.12.2024 року (експертиза розпочата 25.11.2024 року о 09.45), проведені лікарем судово-медичним експертом ДСУ "Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи" ОСОБА_8 , у яких зазначено перелік виявлених на тілі ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тілесних ушкоджень, їх характер, локалізацію, механізм та давність утворення, ступінь тяжкості та причинний зв'язок із настанням його смерті. У висновках зазначено причину смерті ОСОБА_9 , ймовірний час отримання ним тілесних ушкоджень та надано відповіді на інші питання, що були поставлені слідчим при призначенні експертиз. Вказані висновки експертиз доповнюють одна одну та не мають протиріч з іншими матеріалами справи.
Допитана лікар судово-медичний експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні 24.12.2025 року дані висновки підтримала під час її допиту, надавши відповіді на додаткові питання, поставлені учасниками процесу. Також, експерт зазначила, що тілесне ушкодження в ділянці шиї потерпілого у вигляді повного розгинального перелому під'язикової кістки у лівого ріжка з крововиливом у навколишні м'які тканини з послідуючим розвитком механічної асфіксії могло утворитися від дії тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, який міг знаходитись між поверхнею підлоги та шиєю потерпілого, у разі коли останній лежав на підлозі обличчям вниз і було натискання на спину. Крім того, дане тілесне ушкодження могло утворитися як при ударі в дану область, так і при ударі в область шиї через перешкоду. В даному випадку, були всі ознаки механічної асфіксії, про що вказували розлад кровообігу, емфізема легень та ознаки крові в альвеолах легень. При судово-гістологічному дослідженні було підтверджено наявність крововиливу при переломі під'язикової кістки, що призвело до механічної асфіксії, та яке утворилося при завданні тілесних ушкоджень потерпілому. При цьому, експерт зазначила, що з урахуванням всіх вихідних даних, наданих їй для проведення експертного дослідження, встановити точний механізм утворення даного тілесного ушкодження неможливо.
Будь-які розбіжності між даними, наведеними у висновках від 27.12.2024 року за №2540, та роз'ясненнями судового експерта в суді, відсутні.
Згідно ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст.94 КПК України, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно, зазначені доводи безумовно підлягають оцінці при наданні судом аналізу доказів під час ухвалення остаточного рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження, так як можуть впливати на визнання належності та допустимості зазначеного висновку експерта.
За таких обставин, суд не вбачає необхідності у проведенні повторної судово-медичної експертизи, оскільки заявлене клопотання захисника не містить переконливих доводів неповноти, неясності чи необґрунтованості експертиз, питання викладені в ньому вже були поставлені перед експертом і її висновки містять відповіді на них, а тому суд вважає клопотання захисника таким, що не підлягає задоволенню. Крім того, суд вважає, що повторне призначення експертизи призведе до необґрунтованого затягування строків розгляду кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.242, 332, 372 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про призначення повторної судово-медичної експертизи - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1