Справа № 490/3886/25
нп 2/490/356/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
11 лютого 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі судових засідань Шведюк Д.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У травні 2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ТОВ «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 , у якому позивач просив ухвалити рішення, яким: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до позивача, у розмірі 94 855,18 грн, яка складається з: заборгованість за основним боргом - 9 983,00 грн, заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором - 50 430,14 грн, заборгованість за процентами нарахованими ТОВ «Українські Фінансові Операції» за 138 календарних днів - 34 442,04 грн, також стягнути суму судового збору у розмірі 2 422,40 грн та 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 15.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4390237, право вимоги за яким перейшло позивачу, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у сумі 10 000,00 грн. Остання зобов'язалася повернути кредит та виплачувати проценти за користування ним в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Кредитор свої зобов'язання виконав та надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000,00 грн. Однак остання не належно виконувала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в результаті чого станом на 08.02.2025 року в неї утворилася заборгованість у розмірі 94 855,18 грн, яка складається з: заборгованість за основним боргом - 9 983,00 грн, заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором - 50 430,14 грн, заборгованість за процентами нарахованими ТОВ «Українські Фінансові Операції» за 138 календарних днів - 34 442,04 грн.
Ухвалою суду від 21.05.2025 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. та призначено її до розглядуу порядку загального позовного провадження. Одночасно з цим витребувано у АТ «ПУМБ» інформацію щодо підтвердження факту належності карти НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 15.02.2024 року на дану платіжну карту банком-емітентом якої є АТ «ПУМБ» у сумі 10 000 грн, за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек Україна».
На виконання цієї ухвали суду надано запитувану інформацію.
14.10.2025 року від ОСОБА_2 , яка представляє інтереси відповідача ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та безпідставність.
23.10.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позовні вимоги обґрунтовані на підставі чого просив задовольнити їх в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.02.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4390237, за умовами якого товариство зобов'язується надати споживачу кредит на суму 10 000,00 грн, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 93287, 15.02.2024 року о 14:43:07.
Згідно з п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів.
Відповідно до п. 1.4.1 договору стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору.
Згідно з п. 2.1, п. 2.2 договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 . Суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 15.02.2024 або 16.02.2024.
Пунктом 4.1 договору визначено, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п. 4.3 договору.
Крім того судом встановлено, що 15.02.2024 року ОСОБА_1 підписано додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4390237 від 15.02.2024 року, в якому зазначено порядок повернення кредиту (вид платежів за кредитом та супровідні послуги з погашення суми кредиту та процентів), що також відображено у підписаному відповідачем паспорту споживчого кредиту, який ОСОБА_1 також підписано 15.02.2024 року одноразовим ідентифікатором 24174.
Відповідно до паспорту кредиту процентна ставка складає 912, 50% (або2,50% в день), знижена ставка складає 3,65 річних (або 0,01 % в день), загальні витрати за кредитом 90 000 грн 00 коп., орієнтовна загальна вартість кредиту 100 000 грн 00 коп., загальна річна процентна ставка 185 488, 02%, реальна річна процентна ставка (з урахуванням зниженої ставки 31 455,41%).
Згідно до інформаційного повідомлення ТОВ «Пейтек» від 03.10.2024 року - 15.02.2024 року на картку № НОМЕР_1 , банк-еквайр - АТ «ПУМБ», було успішно перераховано кошти в розмірі 10 000 грн о 14:45:10.
Згідно інформації, яку надано АТ «ПУМБ» відповідно до ухвали від 21.05.2025 року, на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_4 у гривні. Операція на суму 10 000,00 грн 15.02.2024 року о 14:45:10 проведена з використанням сервісу переказу коштів через АТ ПУМБ. Між банком «Пейтек Україна» було укладено договір відповідно до якого банк надав послуги переказу коштів. Кошти направлені на картку НОМЕР_4 , яка випущена на ім'я ОСОБА_1 на суму 10 000,00 грн 15.02.2024 року о 14:45:10.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
У ч. 1 ст.627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст. 639 ЦК України).
Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Стаття 527 ЦК України передбачає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до інформаційного повідомлення ТОВ «Пейтек» від 03.10.2024 року - 15.02.2024 року на картку № НОМЕР_1 , банк-еквайр - АТ «ПУМБ», було успішно перераховано кошти в розмірі 10 000 грн о 14:45:10.
Згідно інформації, яку надано АТ «ПУМБ» відповідно до ухвали від 21.05.2025 року, на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_4 у гривні. Операція на суму 10 000,00 грн 15.02.2024 року о 14:45:10 проведена з використанням сервісу переказу коштів через АТ ПУМБ. Між банком «Пейтек Україна» було укладено договір відповідно до якого банк надав послуги переказу коштів. Кошти направлені на картку НОМЕР_4 , яка випущена на ім'я ОСОБА_1 на суму 10 000,00 грн 15.02.2024року о 14:45:10.
Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 10 000 грн.
Відповідачем зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом виконані не були.
23.09.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» як клієнтом та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» як фактором укладено договір факторингу № 23/09/2024, на підставі якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступає ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» права грошової вимоги, зокрема за кредитними договорами, які зазначені в реєстрі боржників.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За приписами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з вимогами ч. 1ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
У ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» на підставі договору факторингу набуло право вимоги за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4390237 від 15.02.2024, тому у позивача, як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань шляхом стягнення заборгованості за цим договором.
Згідно розрахунку заборгованість вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 45600114390237 від 15.02.2024 становить 94 855,18 грн, яка складається з: заборгованість за основним боргом - 9 983,00 грн, заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором - 50 430,14 грн, заборгованість за процентами нарахованими ТОВ «Українські Фінансові Операції» позивачем за 138 календарних днів - 34 442,04 грн.
Зі змісту договору № 4390237 від 15.02.2024 року слідує, що строк кредитування становить 360 днів.
З наданого розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Лінеура Україна» заборгованість відповідача за період з 15.02.2024 року до 23.09.2024 року складає 65 433 грн 14 коп., з яких тіло кредиту 9983 грн 00 коп., сума відсотків за користування коштами 50 460 грн 14 коп.
Надалі розрахунок заборгованості за період з 24.09.2024 року до 08.02.2025 року здійснено позивачем ТОВ «Українські фінансові операції», сума заборгованості становить 34 442 грн 04 коп.
З наведеного слідує, що відсотки за користування кредитними коштами нараховувалися за період з 15.02.2024 року до 08.02.2025 року, загальна сума яких становить 84 902 грн 18 коп.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання за кредитним договором № 4390237 належним чином не виконувала, то з останньої на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 60 413, 14 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 9 983,00 грн та суми заборгованості за процентами 84 902 грн 18 коп.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача щодо неотримання нею кредитних коштів.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року справа № 72/1010/16-ц, провадження № 61-3416 св 18 склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Звертаючись до суду із позовними вимогами у цій справі позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп. Відповідач у своєму відзиві на позов просить зменшити суму витрат направнику допомогу до 300 грн 00 коп.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи обсязі виконаних робіт на складність справи, заперечення відповідача, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 8 000 грн 00 коп.
Відповідно до змісту частин першої та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору у розмірі 2442 грн 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись 12, 81, 141, 247, 263-265, 282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4390237 від 15 лютого 2024 року у розмірі 60 413,14 грн, яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 983,00 грн; суми заборгованості за процентами у розмірі 84902 грн 18 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» судовий збір в розмірі 2442 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Миколаївського апеляційному суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформація про сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, адреса: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.М. Шолох