справа № 489/10360/25 провадження №2/489/713/26
Іменем України
20 лютого 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У грудні 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 14645,13 грн. та 2422,40 грн. судового збору.
Як на підставу позовних вимог вказано, що 10.03.2020 відповідач уклав з Акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП БАНК») кредитний договір №0077/980/1598884/20, який за своєю природою є змішаним договором кредитного та договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого отримав кредит на умовах узгоджених сторонами кредитного договору.
20.06.2025 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20/06/25, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаними в Реєстрі боржників.
Відповідно Реєстру боржників № 2 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритого в межах кредитного договору №0077/980/1598884/20, в сумі 14645,13 грн., з яких 7513,31 грн. загальна сума боргу по тілу, 7131,82 грн. по відсоткам, 0,00 грн. по комісії.
Посилаючись на наведені обставини та те, що відповідачем в позасудовому порядку борг не погашено, позивач, який є новим кредитором, звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 23.12.2025 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади.
Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи вбачається 10.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до АТ «ОТП Банк» із Заявою-Анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №0077/980/1598884/20, відповідно до якого відповідачу було відкрито рахунок в банку №262091598884 та здійснено випуск електронного платіжного засобу і надано кредит шляхом встановлення кредитного ліміту зі сплатою щомісячної процентної ставки в розмірі 5%.
Випискою АТ «ОТП Банк» з рахунку приватного клієнта - ОСОБА_1 за період з 10.03.2020 по 20.06.2025 підтверджується надання відповідачу кредиту, користування ним та внесення коштів на рахунок на погашення заборгованості.
Згідно розрахунку АТ «ОТП Банк», останнє списання коштів на погашення заборгованості банком здійснено 10.04.2023.
Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписка по рахунку є первинним документом, який підтверджує здійснені по банківському рахунку операції, а відтак належним і допустимим доказом.
Згідно доданого до позову розрахунку заборгованості, складеного станом на 20.06.2025АТ «ОТП Банк», заборгованість по кредитному договору №0077/980/1598884/20 від10.03.2020 становить 14645,13 грн.
20.06.2025 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20/06/25, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаними в Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 2, який є додатком № 1 до вказаного договору факторингу, «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №0077/980/1598884/20 від10.03.2020 в сумі 14645,13 грн., з яких 7513,31 грн. заборгованості за тілом кредиту та 7131,82 грн. за відсотками.
Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
Згідно з статті 6, частини першої статті 627 та частини першої статті 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд не втручається у процесуальну діяльність учасників процесу (реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов'язків), крім випадків, передбачених ЦПК України.
У процесуальному законодавстві передбачено обов'язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідженими письмовими доказами, які додано до позову, підтверджується, що сторони кредитного договору досягли згоди щодо всіх істотних його умов, які не можна вважати несправедливими. Вказані в договорі умови було визначено за спільною згодою його сторін, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статті 627 ЦК України. Відповідач отримав та користування кредитними коштами у власних цілях, але взяті на себе зобов'язання виконував не належним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 14645,13 грн., яка підтверджена розрахунком попереднього кредитора та право вимоги якої набув позивач.
За такого, враховуючи, що позивач, як новий кредитор, довів наявність між сторонами кредитних правовідносин та порушення відповідачем грошових зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підтверджена розрахунком первісного кредитора, який нічим не спростований та розмір якої відповідає розміру на дату набуття позивачем права вимоги до відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення в повному обсязі.
На підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором №0077/980/1598884/20 від 10.03.2020 в загальному розмірі 14645,13 грн. та судовий збір в сумі 2422,40 грн., всього 17067,53 грн. (сімнадцять тисяч шістдесят сім гривень 53 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри,30.
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 20.02.2026.
Суддя І.В.Коваленко