Справа №127/4855/26
Провадження №1-кс/127/2003/26
16 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025020000000741 від 03.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020000000741 від 03.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці та у невстановлений час, але не пізніше 08.09.2025 незаконно придбали та зберігали з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено, а також наркотичний засіб, обіг якого обмежено, канабіс, за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
Надалі ОСОБА_6 з метою реалізації свого спільного з ОСОБА_7 злочинного умислу, спільно здійснювали за вищезазначеним місцем проживання ОСОБА_6 та місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , фасування та формування так званих «закладок» для подальшого їх розміщення на території Вінницької області.
На підставі ухвали слідчого судді Вінницького апеляційного суду 08.09.2025 шляхом таємного проникнення обстежено публічно недоступне місце, а саме: приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де в коридорі, у якому знаходилася шафа-гардероб, відібрано зразки для експертизи, а саме: з ємності чорного кольору з-під спортивного харчування - кристалічну речовину, масою 0,6618 г, в якій містилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP масою 0,5476 г, а також з аналогічної ємності чорного кольору з-під спортивного харчування - речовину рослинного походження масою 0,62 г, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - канабісом. У цій же шафі-гардеробі виявлено сумку синього кольору, у якій знаходилися п'ять згортків чорного кольору, обгорнуті прозорою клейкою стрічкою типу скотч, з одного з яких відібрано зразки для експертизи, а саме: кристалічну речовину масою 2,3530 г, в якій містилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP, масою 1,8551 г, а також з полімерного пакету білого кольору - речовину рослинного походження масою 1,47 г, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - канабісом, які ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незаконно придбали та зберігали з метою збуту.
Також на підставі ухвали слідчого судді Вінницького апеляційного суду 14.09.2025 шляхом таємного проникнення обстежено публічно недоступне місце, а саме: приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де під час огляду приміщення кухні відібрано зразки для експертизи, а саме: з ємності чорного кольору з-під спортивного харчування - речовину рослинного походження масою 2,25 г, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - канабісом. У ході огляду ванної кімнати відібрано зразки для експертизи, а саме: з ємності чорного кольору з-під спортивного харчування - кристалічну речовину масою 18,7728 г, в якій містилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP масою 15,3111 г, які ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незаконно придбали та зберігали з метою збуту.
Надалі на підставі ухвали слідчого судді Вінницького апеляційного суду 26.09.2025 шляхом таємного проникнення обстежено публічно недоступне місце, а саме: приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де під час огляду приміщення кухні відібрано зразки для експертизи, а саме: з ємності чорного кольору з-під спортивного харчування - речовину рослинного походження масою 0,95 г, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - канабісом. У ході огляду коридору, у якому знаходилася шафа-гардероб, відібрано зразки для експертизи, а саме: з ємності чорного кольору з-під спортивного харчування - кристалічну речовину масою 8,7370 г, в якій містилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP, масою 6,8358 г, які ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незаконно придбали та зберігали з метою збуту.
Крім того, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького апеляційного суду 01.10.2025 шляхом таємного проникнення обстежено публічно недоступне місце, а саме: приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де під час огляду приміщення кухні відібрано зразки для експертизи, а саме: з прозорих зіп-пакетів, що знаходились у коробці з-під взуття - кристалічну речовину масою 1,7519 г, в якій містилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 1,4059 г, пакунок обгорнутий ізолюючою стрічкою червоного кольору із кристалічною речовину, масою 0,5050 г, в якій міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP масою 0,4002 г, а також пакунок, обгорнутий ізолюючою стрічкою зеленого кольору, з кристалічною речовиною масою 1,0255 г, в якій містилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP масою 0,8101 г, які ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незаконно придбали та зберігали з метою збуту.
Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на незаконний збут психотропної речовини, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою, з корисливого мотиву, близько 15 години 10.10.2025 у лісовій посадці поблизу м. Немирова Вінницького району Вінницької області за географічними координатами 49.001983 - 28.868527, де 10.10.2025 близько під шаром листя та ґрунту розмістили згорток, обгорнутий ізоляційною стрічкою червоного кольору.
Зазначений згорток у період часу з 10 години 05 хвилин до 10 години 30 хвилин 14.10.2025 під час проведення огляду вилучено працівниками поліції та у ньому виявлено кристалічну речовину масою 0,2400 г, в якій містилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP масою 0,1951 г.
Крім того, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького апеляційного суду 12.11.2025 шляхом таємного проникнення обстежено публічно недоступне місце, а саме: приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де під час огляду коридору, у якому знаходилася шафа-гардероб, відібрано зразки для експертизи, а саме: з заповненої наполовину ємності чорного кольору з-під спортивного харчування - кристалічну речовину масою 2,8868 г, в якій містилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP масою 2,3340 г, та з повністю заповненої ємності чорного кольору з-під спортивного харчування - кристалічну речовину масою 2,4177 г, в якій містилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP, масою 1,9499 г, які ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незаконно придбали та зберігала з метою збуту.
Таким чином, ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_7 , реалізуючи спільний умисел на вчинення продовжуваного кримінального правопорушення, незаконно придбали та зберігали з метою збуту: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP загальною масою 31,4497 г, що відповідно до Таблиці ІІ до наказу МОЗ України від 01.08.2000 № 188 (в редакції наказу МОЗ України від 04.12.2020 № 2806) «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за № 513/4734, є особливо великим розміром (15,0 г і більше).
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимому, 14.02.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та його затримано на підставі ст. 615 КПК України.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у провадженні доказами в їх сукупності.
ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, не має нерухомого майна у володінні, а тому в будь-який момент може залишити своє тимчасове місце проживання, усвідомлюючи можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі, може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_6 при вчиненні кримінального правопорушення діяв за попередньою змовою з іншими, не встановленими на цей час особами, а тому існують підстави вважати, що без застосування дієвого запобіжного заходу підозрюваний може незаконно впливати на інших підозрюваних та/або свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку річ чи документ, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, обставини інкримінованого кримінального правопорушення та відсутність офіційного місця роботи вказують, що єдиним джерелом доходу ОСОБА_6 є збут наркотичного засобу канабісу та психотропної речовини PVP. Це дає підстави вважати, що підозрюваний може продовжити свою протиправну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення, тобто наявний ризик, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.
Наведені обставини у їх сукупності дають підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, на даний час не може запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали, оскільки інший запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні по суті клопотання підтримав позицію захисника.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Слідчим управлінням ГУНП України у Вінницькій області розслідується кримінальне провадження № 12025020000000741 від 03.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В межах вказаного провадження ОСОБА_6 , 14.02.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, на час розгляду клопотання, підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України обґрунтована, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором при розгляді даного клопотання.
Дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до 12 років, що свідчить про можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний діяв у співучасті з іншими особами, наразі усі особи причетні до вказаного злочину не встановлені, тому перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу підозрюваний може незаконно впливати на інших причетних осіб, а також знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що підозрюваному відомі персональні дані свідків, існує ризик впливу на вказаних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Обставини інкримінованого кримінального правопорушення, відсутність офіційного місця роботи, а також тривалість незаконної діяльності вказують на те, що єдиним джерелом доходу ОСОБА_6 є збут наркотичного засобу канабісу та психотропної речовини PVP, що дає підстави вважати, що підозрюваний може продовжити свою протиправну діяльність або вчинити інші кримінальні правопорушення, тобто наявний ризик, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , вагомість наявних доказів вчинення інкримінованого кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, стан його здоров'я, який не виключає можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також суд враховує характеризуючі дані підозрюваного: раніше не судимий, утриманців немає, не працевлаштований.
За змістом ст.131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.
В силу ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Своїми діями ОСОБА_6 , достовірно знаючи про введений воєнний стан, показав зневагу до існуючих правил і норм поведінки, вчиняючи інкриміноване кримінальне правопорушення, пов'язане з порушенням Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», розуміючи суспільну небезпеку злочину, пов'язаного з метою придбання та збутом наркотичних засобів, проявив самовпевненість у безкарності за свій вчинок, з корисливих мотивів, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість в умовах воєнного стану, відомості про майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження клопотання слідчого обґрунтоване та наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з дня фактичного затримання особи, тобто з 14.02.2026 по 14.04.2026 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя