Справа 127/5328/26
Провадження 1-кс/127/2228/26
19 лютого 2026 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами,
До суду надійшло клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивовано тим, що СВ відділу поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні № 42025022110000436 від 27.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що До Вінницької окружної прокуратури надійшло звернення Вінницької міської ради про виявлення фактів, які свідчать про незаконне оформлення права власності на земельну ділянку площею 0,07 га з кадастровим номером 0520680500:05:001:1040, що розташована за адресою: пров. Енергетичний (Гніванське шосе) у м. Вінниці (колишня територія Бохоницької сільської ради).
В ході досудового розслідування установлено, що на підстваві свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 16.10.2014 державним реєстратором 16.10.2014 за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,07 га з кадастровим номером 0520680500:05:001:1040.
Відповідно до протоколу огляду електронної реєстраційної справи у даній реєстраційній справі містяться відомості про видачу державним реєстратором ОСОБА_5 ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 16.10.2014, яке не відкривається та долучити його до матеріалів провадження неможливо.
Разом з тим, до реєстраційної справи долучено рішення 26 сесії 6 скликання Бохоницької Сільської ради від 29.09.2014 «Про передачу у власність земельної ділянки громадянину ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Бохоницької сільської ради, в межах населеного пункту, Вінницького району, Вінницької області», відповідно до якого, сільською радою затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0700 га - пасовище для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель, які не надані у власність та постійне користування (землі запасу), яка розташована на території Бохоницької сілської ради, за адресою: с. Бохоники Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520680500:05:001:1040.
Водночас, згідно із відповіді архівного відділу Вінницької районної військової адміністрації від 16.02.2026, в протоколі 26 сесії 6 скликання Бохоницької сільської ради Вінницького району від 29 вересня 2014 року про рішення затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки громадянину ОСОБА_4 не виявлено.
В ході огляду реєстраційної справи також установлено, що земельна ділянка зареєстрована Управлінням Держземагентства у Вінницькому районі 29.09.2014 на підставі проекту землеустрою від 29.09.2014, виготовленого ТОВ «Юридично-земельний союз «Альянс».
У подальшому, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 25.10.2021, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 , вказану земельну ділянку відчужено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за 38 850 грн.
На підставі договору дарування від 22.03.2024, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 право власності на вказану ділянку перейшло до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи викладене, об'єкт нерухомості - земельна ділянка з кадастровим номером - 0520680500:05:001:1040, є предметом злочину, а тому з метою попередження відчуження майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування, виникла необхідність у накладені арешту на вказану земельну ділянку, яка на даний момент належить ОСОБА_9 .
При цьому, слід зазначити, що закон не пов'язує можливість накладення арешту на предмет злочину виключно з наявністю в особи конкретного процесуального статусу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 171 КПК України надає право прокурору, слідчому за погодженням з прокурором, звертатись до слідчого судді, суду з клопотанням про арешт майна. А з урахуванням вимог ч. 2 ст. 364-2 КПК України із вказаним клопотанням звертається прокурор.
Відповідно ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У зв'язку із викладеним, для забезпечення мети заходу кримінального провадження - при накладенні арешту на об'єкт нерухомості - земельну ділянку з кадастровим номером - 0520680500:05:001:1040, площею 0.07 га, вважаю, що є необхідність здійснювати розгляд клопотання за відсутності ОСОБА_9 , оскільки її повідомлення про розгляд даного клопотання може призвести до продажу, переоформлення, відчуження в інший спосіб вказаного вище майна або зміну його особливостей.
Крім того, варто зазначити, що накладення арешту на майно не порушить прав третьої особи, яка може бути добросовісним набувачем такого майна, оскільки відповідно до положень ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Разом з тим, відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 388 вказаного кодексу, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Враховуючи вище викладене, з метою виконання завдань кримінального провадження, визначених у статті 2 КПК України, зокрема забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, з урахуванням положень статті 64-2 КПК України, а тому, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судове засідання прокурор не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання, а також надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Клопотання підтримав у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З огляду на вказане, з метою забезпечення арешту майна, власник майна в судове засідання не викликався.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої та другої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Судом встановлено, що, об'єкт нерухомості - земельна ділянка з кадастровим номером - 0520680500:05:001:1040, є предметом злочину, а тому з метою попередження відчуження майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування, виникла необхідність у накладені арешту на вказану земельну ділянку, яка на даний момент належить ОСОБА_9 .
До того ж, постановою слідчого про визнання речовим доказом від 17.02.2026, зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 0520680500:05:001:1040, площею 0,07га, визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження № 42025022110000436 від 27.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Також, слід зазначити, що закон не пов'язує можливість накладення арешту на предмет злочину виключно з наявністю в особи конкретного процесуального статусу.
З огляду на вищенаведене, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження вказаного майна на час досудового розслідування та забезпечення схоронності даного майна, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора, про накладення арешту на майно, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 107, 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на об'єкт нерухомості - земельну ділянку з кадастровим номером - 0520680500:05:001:1040, площею 0.07 га, що розташована за адресою: пров. Енергетичний (Гніванське шосе) у м. Вінниці (колишня територія Бохоницької сільської ради), власником якої є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони її відчуження у будь-якій формі, руйнування, зміни форми, цільового призначення та інших властивостей, із забороною здійснення будь-яких будівельних робіт на даній земельній ділянці.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 .
Зобов'язати прокурора повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Арешт майна може бути скасований - підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, за їх клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя