Рівненський апеляційний суд
19 лютого 2026 року м. Рівне
Справа № 572/5594/25
Провадження № 33/4815/315/26
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Жучені Ю.Ю.,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
представника потерпілої - Волошиної В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2025 року, -
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП,та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 06.10.2025 року об 11 год. 40 хв. на 293 кілометрі автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Polo», що має номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, перед початком руху та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди та небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїжджаючи з лісового масиву не надав перевагу в русі транспортному засобу Nissan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, допустивши зіткнення з даним транспортним засобом, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.10.1, 2.3.б. Правил дорожнього руху України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, а саме порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати, провадження у справі закрити.
Вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на неповному дослідженні доказів і неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що з аналізу схеми місця ДТП, показів свідків та фактичної обстановки вбачається, що автомобіль Volkswagen Polo перебував у межах смуги руху та фактично був нерухомою перешкодою, у зв'язку з чим на водія ОСОБА_3 покладався обов'язок діяти відповідно до вимог п.12.3 ПДР (вжиття заходів до гальмування), а не п.10.1 ПДР, як помилково зазначив суд.
Вказує, що відсутність на схемі гальмівного шляху автомобіля Nissan, кінцеве розташування його у кюветі та відсутність обмежень оглядовості свідчать про те, що водійка ОСОБА_2 не реагувала належним чином на зміну дорожньої обстановки та не вжила заходів до зниження швидкості, що узгоджується з висновком експерта про порушення нею вимог п.2.3 (б) та п.12.3 ПДР. Доводить, що суд першої інстанції передчасно та однобічно дійшов висновку про виключну вину ОСОБА_1 , не надавши належної оцінки діям іншої учасниці ДТП, яка за висновком автотехнічної експертизи мала об'єктивну та технічну можливість завчасно виявити перешкоду і уникнути зіткнення шляхом екстреного гальмування.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст.285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 16 грудня 2025 року (а.с.106).
Копію постанови суду отримано його захисником безпосередньо в приміщенні суду 09.01.2026 року (а.с.114). Апеляційна скарга подана на поштове відділення 19.01.2026 року (а.с.135). Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.
Також до апеляційного суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 від представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Волошиної В.С., в якій остання просить постанову місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Зазначає, що право першочергового руху належало водійці ОСОБА_2 , яка рухалася головною дорогою, тоді як водій ОСОБА_1 виїжджав з узбіччя та перетинав траєкторію її руху, що відповідно до п.10.1 ПДР України покладало на нього обов'язок надати дорогу та переконатися у безпечності маневру. Вказує, що твердження апелянта про нібито нерухомий стан автомобіля Volkswagen Polo не відповідають показанням свідків та матеріалам справи, які підтверджують, що транспортний засіб перебував у русі та саме під час виїзду на проїзну частину створив небезпечну ситуацію, змусивши ОСОБА_2 екстрено гальмувати та маневрувати для уникнення зіткнення.
Доводить, що висновок автотехнічної експертизи ґрунтується на неповних і недостовірних вихідних даних, зокрема суперечливих поясненнях ОСОБА_1 , які не відповідають матеріалам справи, а також на непідтверджених припущеннях щодо оглядовості та умов дорожньої обстановки, що робить такий висновок неналежним і недопустимим доказом. Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив причинний зв'язок між порушенням водієм ОСОБА_1 вимог п.п.2.3.б та 10.1 ПДР України і наслідками ДТП, а дії ОСОБА_2 були вимушеною реакцією на створену аварійну ситуацію та не перебувають у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та захисника Жучені Ю.Ю. на підтримання апеляційної скарги, думку потерпілої ОСОБА_2 та її представника - адвоката Волошиної В.С. про залишення постанови місцевого суду без змін, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст.280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції були дотримані.
Згідно з ст.124 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення п.п.2.3Б та 10.1 ПДР України.
Відповідно до п.2.3.б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 10.1 ПДР України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
У ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не визнав та пояснив, що 06.10.2025 року керував автомобілем «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі Київ-Ковель-Ягодин. Після здійснення розвороту він призупинився на узбіччі з правої сторони дороги, увімкнув покажчик повороту та почав виїжджати на головну дорогу, де й відбулося зіткнення з автомобілем «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_2 , якого, зі слів ОСОБА_1 , він не бачив. Вважає, що у вказаній дорожньо-транспортній пригоді винною є водій автомобіля «Nissan Qashqai», яка за висновком автотехнічної експертизи, мала об'єктивну та технічну можливість завчасно виявити перешкоду і уникнути зіткнення шляхом екстреного гальмування.
Водночас потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 06.10.2025 приблизно об 11 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухалася по автодорозі Київ-Ковель-Ягодин у напрямку м. Сарни по головній дорозі. Вона помітила автомобіль «Volkswagen Polo», який рухався зустрічною смугою у напрямку м. Київ. У подальшому зазначений автомобіль здійснив розворот перед її транспортним засобом та зупинився на правому узбіччі в попутному з нею напрямку. Продовжуючи рух по головній дорозі прямо, при наближенні до автомобіля «Volkswagen Polo» вона побачила, що останній раптово виїхав з узбіччя на проїзну частину, фактично перегородивши їй дорогу. З метою уникнення зіткнення ОСОБА_2 застосувала екстрене гальмування та здійснила маневр відвороту керма вліво, однак у цей момент відбувся удар у праву передню частину її автомобіля (передній правий бампер та переднє праве колесо) автомобілем «Volkswagen Polo». Після зіткнення її транспортний засіб було віднесено вправо з проїзної частини у кювет, де він перекинувся на дах.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах ґрунтуються на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах.
Відповідно до схеми місця ДТП від 06 жовтня 2025 року, дорожньо-транспортна пригода мала місцена А/Д М-07 Київ-Ковель- Ягодин 293 + 25 м. (с. Сташево). У схемі зазначено місця розташування транспортних засобів та місце їх зіткнення (а.с.7).
Окрім того, зі схеми ДТП вбачається, що транспортні засоби отримали такі пошкодження:
- у автомобіля «Volkswagen Polo», що має номерний знак НОМЕР_1 пошкоджено: передній бампер, праве ліве крило, передні ліві двері, лобове скло, решітка радіатора, капот, передня ліва фара, переднє ліве колесо;
- у автомобіля Nissan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_2 пошкоджено: передній бампер, переднє ліве крило, ліві передні двері, дзеркала заднього виду, заднє праве крило, кришка багажника, дах т.з., задні ліві двері, переднє ліве крило, два передні колеса, капот, передні фари, лобове скло (а.с.7 зв.).
Виходячи з аналізу та оцінки протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.2), схеми місця ДТП (а.с.7), характеру пошкоджень транспортних засобів (а.с.7 зв.), відеозапису з місця ДТП (а.с.47), суд приходить до висновку, що ДТП мала місце при визначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставинах.
Пошкодження транспортних засобів сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.п.2.3 б), 10.1 ПДР України.
Право на першочерговий рух було саме в ОСОБА_2 , оскільки остання рухалася по головній дорозі, що вбачається із схеми ДТП та пояснень учасників справи.
Висновок експерта № 060.25АТ від 24 грудня 2025 року, який додано до апеляційної скарги ОСОБА_1 , не може бути визнаний належним та достатнім доказом для закриття провадження у справі, оскільки експертне дослідження проведено без огляду транспортних засобів, без здійснення необхідних обмірів для встановлення фактичної видимості для ОСОБА_2 у момент появи на проїзній частині автомобіля «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .. Крім того, цей висновок виготовлений за заявою ОСОБА_1 та в ньому здійснено дослідження розвитку ДТП лише зі сторони останнього та лише щодо дій ОСОБА_2 , однак встановлена висновком невідповідність вимогам п.2.3б та п.12.3 водієм автомобіля «Nissan Qashqai» ОСОБА_2 не входить до предмету дослідження у даній справі та за наявності інших доказів безумовно не спростовує винуватість водія автомобіля «Volkswagen Polo» у вчиненні ДТП.На переконання апеляційного суду, висновок експерта ґрунтується на неповній фактичній базі та суперечливих вихідних даних, у зв'язку з чим не відповідає вимогам належності, допустимості і не враховується судом як доказ у справі.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.33, ст.38 КУпАП в межах санкції ст.124 КУпАП, яке, на думку апеляційного суду, буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І.Полюхович