Рівненський апеляційний суд
Іменем України
19 лютого 2026 року м. Рівне
Справа № 570/4188/25
Провадження № 11-кп/4815/400/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю :
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисника-адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2026 року, якою продовжено ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 332 Кримінального кодексу України (далі - КК), запобіжний захід у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №22025180000000079,
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2026 року, задоволено клопотання прокурора ОСОБА_4 та продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 06 квітня 2026 року, з одночасним визначенням застави - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600 грн., у разі внесення якої на обвинуваченого буде покладено ряд процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить вказане судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на обвинуваченого процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК.
На обгрунтовання цих вимог зазначила, що прокурором у поданому клопотанні не наведено даних про існування заявлених ризиків, а посилання прокурора на тяжкість злочину та суворість можливого покарання не може бути вагомою підставою для тримання особи під вартою.
Зазначено також, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, за місцем проживання характеризується позитивно, в даному кримінальному провадженні протягом тривалого часу перебуває під вартою що є надмірним та невиправдним обмеження свободи обвинуваченого.
Також в матеріалах справи відсутні відомості що обвинувачений ОСОБА_5 ухилявся від суду або не виконував покладені на нього процесуальні обов'язки, а перебування обвинуваченого за кордоном, на яке послався прокурор як на один із ризиків було законним, оскільки він маючи статус свідка у кримінальному провадженні №12018180000000229 проживав на території республіка Польща, де займався законною підприємницькою діяльністю.
Вважає, що відсутній ризик впливу обвинуваченого на свідків в даному кримінальному провадженні та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки в Рівненському міському суді Рівненської області перебувають матеріали кримінального провадження №12018180000000229 за ч.3 ст. 206-2, ч.2 ст. 209 КК, де вина ОСОБА_5 не доведена обвинувальним вироком суду, а відомості про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності відсутні.
Зазначив також, що визначений судом розмір застави є непомірним для сплати обвинуваченим та не відповідає його матеріальному становищу оскільки доходи з 2022 року в нього відсутні, а нерухомого майна у власності немає.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_4 про відсутність підстав для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. При цьому, як передбачено ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів цієї судової справи, у провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження 22025180000000079, за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 332 КК.
Прокурором, у відповідності до вимог КПК, і зокрема ст. 199 цього Кодексу, було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки існують достатні підстави вважати, що не зменшились та продовжують існувати ризики, які слугували підставами для обрання щодо обвинуваченого даного виду запобіжного заходу.
Так, на переконання колегії суддів, клопотання прокурора містить достатньо доказів, які свідчать про обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення.
Водночас матеріали цього судового провадження дають підстави для висновку, що на даний час не зменшились і продовжують існувати ризики переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а також враховуючи що обвинувачений був оголошений міжнародний розшук, обізнаний з методами та шляхами незаконного перетину державного кордону України, усвідомлюючи тяжкість можливого призначеного покарання може переховуватися від суду.
Оскільки обвинувачений ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, йому відомі адреси місця проживання свідків, та оскільки згідно вимог КПК до уваги будуть братися лише показання даних ними в судому засіданні, існує також і ризик впливу обвинуваченого на свідків шляхом вмовлянь, залякувань, тиску чи іншим чином з метою зміни показань або відмови від дачі ними показань.
Окрім того, враховуючи особу ОСОБА_5 , обставини кримінального провадження, існує ризик що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неприбуття чи несвоєчасного прибуття на виклики суду, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується.
Доказів на спростування вказаних обставин стороною захисту надано не було та під час апеляційного розгляду не встановлено.
Вказані обставини у своїй сукупності, на переконання колегії суддів, свідчать не лише про наявність зазначених ризиків, але й підтверджують, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, на цій стадії судового розгляду не зможе запобігти цим ризикам та гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Також жодних даних щодо негативного стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_5 , які б були підставою для зміни запобіжного заходу стороною захисту не надано та матеріали справи не містять.
Щодо визначеного розміру застави обвинуваченому ОСОБА_5 колегія суддів зазначає таке.
Так, ч.4 ст. 182 КПК передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Тобто застава повинна бути обрана в такому розмірі, аби забезпечити попередження можливої протиправної поведінки підозрюваного або перешкодити її виникненню та запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК, під загрозою застосування фінансових санкцій.
У відповідності до положень п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Разом з тим, визначена раніше застава - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на переконання колегії суддів, також є завідомо непомірною для обвинуваченого і тому доводи захисника в цій частині суд визнає слушними.
Тому, враховуючи встановлені на даний час обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , тривалість перебування його під вартою у цьому кримінальному провадженню, за відсутності даних про отримання ним доходів, колегія суддів приходить висновку про можливість зменшення розміру застави, визначеного судом першої інстанції, та що, у разі її внесення обвинуваченим або іншою особою - заставодавцем, зможе гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 422-1 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2026 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 06 квітня 2026 року.
Одночасно визначити заставу - 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200 гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 42257545, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA078201720355299002000083053.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі внесення застави у визначеному цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії ухвали і строк дії покладених обов'язків, у разі внесення застави, до 06 квітня 2026 року.
Ухвала є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3