Справа № 554/1071/25 Номер провадження 22-ц/814/464/26Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
17 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Одринської Т.В.,
суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»
на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 20 червня 2025 року,
У червні 2025 року ТОВ “ФК "Ейс" звернулося з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 698279476 від 25.01.2022 у розмірі 24348,02 грн, в якому також просили стягнути з відповідача судові витрати у справі - сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 25.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 698279476, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відразу після вчинених дій відповідача, 25.01.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 29900 грн на її банківську карту № НОМЕР_1 хх-хххх-9258, що в свою чергу свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Позивач набув право вимоги стягнення заборгованості за цим кредитним договором в результаті неодноразового відступлення кредиторами свого права вимоги до боржника, а саме: 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (Додаток №10).
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2022 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року, при цьому інші умови залишилися без змін.
31.12.2023 року сторони договору Факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Згідно Договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 року укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон плюс», останній передав право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта заплату на умовах, визначених договором, згідно реєстру боржників, перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №698279476від 25.01.2022. Згідно Договору факторингу №17/04/24 від 17.04.2024 року укладеного між позивачем та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс», останній передав право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта заплату на умовах, визначених договором, згідно реєстру боржників, перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №698279476від 25.01.2022.
Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погашена. Вказані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 20 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено, з підстав недоведеності переходу права вимоги до боржника.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просило скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги та вирішити питання розподілу судових витрат.
Зазначає, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до п. 8.2. вказаного Договору факторингу, строк його дії закінчується 28.11.2019.
В подальшому, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод:№19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Звертає увагу на те, що Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом тривалого часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024.
Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Зазначає, що відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 175 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача, тобто вже після укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем 25.01.2022.
Вказує, що перехід права вимоги за кредитним договором стосувався чинного зобов'язання на момент його передачі і відбувся на законних підставах, оскільки реєстр прав вимоги підписано після укладення кредитного договору.
30.10.2023 Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 24 348,02 грн.
Зазначає, що передача права вимоги відбулась в межах часових рамок чинності Договору факторингу - до 30.12.2024.
17.04.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Скаржник уклали Договір факторингу №17/04/24 відповідно до умов якого скаржнику відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Згідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №17/04/24 від 17.04.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Скаржника перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 24 348,02 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 17/04/24 від 17.04.2024.
Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Таким чином, вважає, що скаржник дійсно підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки він виконав умови договору факторингу, надавши відповідні документи.
Отже, вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення неповністю з'ясував обставин, що мають значення для вирішення справи, а його висновки про те, що позивач не набув права вимоги до відповідача не відповідають дійсним обставинам та спростовуються викладеними доказами.
В додаткових поясненнях ТОВ «ФК «Ейс» прохало під час розгляду справи врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 07.01.2026 по справі №727/2790/25.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи категорію справи, ціну позову, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно до ЗУ «Про електронну комерцію» 25.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №698279476, відповідно до п.1.1 якого товариство зобов'язалося надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 29900 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов договору та додатків до нього. Строк повернення кредиту до 24.02.2022.
Моментом підписання цього договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с. 16-19).
З платіжного доручення від 25.01.2022 вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 29900 грн. У графі «призначення платежу» вказано про переказ коштів згідно договору №698279476 від 25.01.2022 на ім'я ОСОБА_1 , код 3324012807, для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 хх-хххх-9258 (а.с.37).
Також, судом встановлено, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01.
Згідно із п.2.1 укладеного договору, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Згідно п.п. 1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу.
Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року (а.с.40-43).
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2020 (а.с.46).
31.12.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2021 (а.с.47-52).
31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с.56).
Укладанням додаткової угоди №31 від 31.12.2022 строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2023 (а.с. 57).
Додатковою угодою №32 від 31.12.2023 строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2024 (а.с.58).
Згідно Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 року, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон плюс», останній передав право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором, згідно реєстру боржників, перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №698279476 від 25.01.2022.
Згідно Договору факторингу № 17/04/24 від 17.04.2024 року, укладеного між ТОВ «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», останній передав право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором, згідно реєстру боржників, перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №698279476 від 25.01.2022 (а.с.67-73).
Відмовляючи в задоволенні позову місцевий суд, встановивши укладання кредитного договору, за яким відповідач отримав кошти, дійшов висновку про не набуття позивачем у визначеному законом порядку права вимоги за кредитним договором № 698279476 від 25.01.2022, оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання за вказаним кредитним договором, а отже позивач не є правонаступником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у цих правовідносинах, що виключає стягнення кредитної заборгованості на його користь.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Із прийняттям ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Згідно ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону №675-VIII.
Матеріалами справи доводиться факт укладання між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору №698279476 та графіку платежів в електронному вигляді, які було підписано шляхом електронного підпису, за допомогою одноразового ідентифікатора MNV37V7F позичальника.
Також сторони узгодили суму кредитного ліміту 29900 грн, строк кредитування 30 днів, до 24.01.2022.
Сума кредиту була перерахована на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 хх-хххх-9258, що підтверджується платіжним дорученням АТ «Таскомбанк» (а.с. 37).
Неналежне виконання умов договору призвело до виникнення заборгованості, яка була нарахована первісним кредитором в межах строку дії договору в сумі - 24348,02 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 23344,17; заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом - 1003,85 грн.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність кредитних правовідносини між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , невиконання позичальником своїх зобов'язань, що призвело до утворення заборгованості в сумі 24348,02 грн, яка підлягає стягненню з останнього.
Разом з тим, висновок суду про недоведеність факту переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» та всі подальші переходи прав вимоги не підтверджують право переходу до останнього кредитова - є помилковим.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (Додаток №10), а в подальшому неодноразово укладали додаткові угоди якими продовжували строк дії договору, остаточно до 31 грудня 2024 року.
У договорі факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 сторони обумовили:
клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (пункт 2.1);
фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов'язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги, кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком, та не змінює попередній (пункт 2.2);
право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (пункт 4.1.).
Згідно Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 укладеного між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», останнє отримало право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, в том у числі до відповідача за кредитним договором № 698279476 від 25.01.2022.
Згідно Договору факторингу № 17/04/24 від 17.04.2024 укладеного між ТОВ «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», останнє передало право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор позивач зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором, згідно реєстру боржників, в тому числі і за кредитним договором № 698279476, укладеним з ОСОБА_1 від 25.01.2022.
Згідно реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до ТОВ «Таліон плюс» від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передано право вимоги по ОСОБА_1 за №49 754 в сумі 23766,74 грн.
30.10.2023 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано реєстр прав вимоги №1, де під №1034 значиться ОСОБА_1 з сумою боргу 24348,02 грн.
В реєстрі боржників від 17.04.2024 укладеному між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс», де боржник ОСОБА_1 значиться під №240 з сумою боргу 24348,02 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ч. 2 ст. 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені в виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги;
наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (частина перша статті 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І, звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Оскільки якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов'язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку. Саме тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу;
майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з'явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу;
у договорі факторингу необхідно індивідуалізувати право грошової вимоги. Наявна та «недозріла» вимоги мають бути визначені в договорі факторингу з максимальним ступенем конкретності, яка б забезпечувала можливість виокремити такі вимоги від інших вимог клієнта в момент укладення договору факторингу. Для наявної та «недозрілої» вимоги, оскільки вони існують на час укладення договору факторингу, індивідуалізація може полягати, зокрема, у вказівці предмета (розміру чи обсягу вимоги), суб'єктів (як активного - кредитора, так і пасивного - боржника), підстави виникнення (наприклад, договір поставки);
майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов'язуватися із клієнтом.
Майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з'явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу. Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення.
Вказаних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 07.01.2026 при розгляді справи №727/2790/25.
Враховуючи вище зазначені норми права, висновки ВС при розгляді справи з подібними правовідносинами, встановлені обставини в даній справі, колегія суддів приходить до висновку, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за договором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредиту від 25.01.2022 року № 6982794762 перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».
За вказаних обставин рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
В порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідача на користь товариства підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору в суді першої та апеляційній інстанції в сумі 2422,40 грн та відповідно 3633,60 грн, що становить 6056,00 грн, а також підлягають до стягнення 6000 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п. 2, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» - задовольнити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду від 20 червня 2025 року - скасувати, ухвалити нове.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №698279476 в сумі 24348,02 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір в сумі 6056,00 грн та 6000 грн витрат на правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 17 лютого 2026 року.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді: О.О. Панченко
В.П. Пікуль