Справа № 143/824/25
Іменем України
19.02.2026 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:
головуючої судді Тітової Т. Л.,
за участю секретаря Затоковенко Т.О.,
розглянувши у приміщенні Погребищенського районного суду Вінницького району Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Маліцький Микола Володимирович, до Погребищенської міської ради про визнання права власності на самовільно побудований громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, -
встановив:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за вказаним вище позовом, в якому позивачка ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на самовільно побудований громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Маліцький М. В. у підготовче засідання, призначене на 19.02.2026, не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.
Представник відповідача Погребищенської міської ради у підготовче засідання, призначене на 19.02.2026, не з'явився.
За таких обставин відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд установив, що позивачка з метою представництва своїх інтересів у суді 16.03.2024 уклала з адвокатом Маліцьким М. В. договір № 18 про надання правничої допомоги, яким уповноважила його на здійснення всіх процесуальних прав, наданих позивачу законом. Зазначені повноваження підтверджуються ордером на надання правничої допомоги серії АМ № 1121420 від 03.06.2025.
Ухвалою судді від 12.09.2025 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 10 год 00 хв. 28.10.2025.
28.10.2025 представник позивачки - адвокат Маліцький М. В. у підготовчому засіданні заявив клопотання про оголошення перерви та призначення розгляду справи на іншу дату для долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Суд ухвалив задовольнити клопотання та відкласти підготовче засідання на 10 год. 30 хв. 20.01.2026.
У підготовче судове засідання, призначене на 20.01.2026, позивачка та її представник - адвокат Маліцький М. В. не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.
У підготовче судове засідання, призначене на 19.02.2026, позивачка та її представник - адвокат Маліцький М. В. також не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставлення електронного документа, яким представнику позивачки - адвокату Маліцькому М. В., було направлено судову повістку про виклик до суду. Причини неявки суду не повідомили.
Згідно з довідками, складеними секретарем судового засідання 20.01.2026 та 19.02.2026, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою учасників справи.
Відповідно до ч. 6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Між судом та представником позивачки - адвокатом Маліцьким М. В. здійснювався документообіг шляхом направлення процесуальних документів, у тому числі судових повісток про виклик до суду та ухвал, через електронний кабінет, зазначений у позовній заяві.
Отже, при направленні судових повісток судом було дотримано вимог цивільного процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Наслідки неявки учасника справи в судове засідання визначені ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю слід розуміти таке здійснення процесуальних прав і виконання обов'язків, яке передбачає їх реалізацію відповідно до мети, з якою вони надані законом, у межах, установленими законодавством, без посягання на права та інтереси інших учасників цивільного процесу, та без зловживання процесуальними правами.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює обов'язок суду врахування поважність причин неявки позивача до суду залежно від того, чи є така неявка першою чи повторною. Процесуальний закон не передбачає необхідності з'ясування судом поважності причин повторної неявки позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання. Зазначені положення узгоджуються з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй процесуальними правами.
Наслідки повторної неявки позивача настають незалежно від причин такої неявки, навіть якщо вони є поважними. Отже, у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, за відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення у цьому випадку мають факт належного повідомлення позивача, повторність його неявки та неподання заяви про розгляд справи без його участі. Поважність причин неявки враховується судом лише у разі першої неявки позивача.
Позивач як ініціатор судового розгляду зобов'язаний добросовісно користуватися наданими йому процесуальними правами та не допускати затягування розгляду справи.
У разі неможливості з'явитися в судове засідання, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності на будь-якій стадії судового розгляду.
Дотримання встановлених процесуальним законом строків розгляду справ є складовою права на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, та сприяє забезпеченню ефективності правосуддя і балансу інтересів сторін.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України cуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Ураховуючи, що позивачка та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилися в підготовче засідання та не звернулися до суду із заявою про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Маліцький Микола Володимирович, до Погребищенської міської ради про визнання права власності на самовільно побудований громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами без розгляду.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, статтями 258-260, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Маліцький Микола Володимирович, до Погребищенської міської ради про визнання права власності на самовільно побудований громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення через Погребищенський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 20.02.2026.
Суддя