133/999/25
3-зв/133/2/26
Іменем України
19.02.26 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., з участю секретаря Блащук Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника Клострейх Олени Володимирівни про відвід судді Пєтухової Н.О. у справі № 133/999/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Автоматизованою системою документообігу суду судді Дурач О.А. розподілена для розгляду заява захисника Клострейх Олени Володимирівни про відвід судді Пєтухової Н.О.. у справі № 133/999/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заява мотивована тим, що в провадженні судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухової Н.О. перебуває справа № 133/999/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Натомість, суддя Пєтухова Н.О. не дає можливості здійснювати повноцінний захист прав та інтересів ОСОБА_1 , обмежуючи останнього та захисника в своїх правах, порушуючи вимоги ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 268, 271 КУпАП. Поведінка судді спрямована на порушення прав і свобод учасників справи, перешкоджає розгляду справи незалежним і безстороннім судом. Вказане виявилось в тому, що 16.02.2026 р. захисником було заявлено ряд клопотань, а саме клопотання про виклик поліцейських-, про витребуванню відео, тощо. Суддя відмовила в їх задоволенні. Суддя своєю поведінкою дає знати, що жодні подальші клопотання і думка сторони захисту будуть відхилені, тобто виникають сумніви щодо відсутності безсторонності судді та його прихильності до обвинувальної сторони цієї справи.
Разом з цим, 13.03.2024 року через Електронний кабінет ЄСІТС до Дніпровського
Просить задовольнити заяву про відвід судді Пєтухової Н.О.
Заявник та суддя Пєтухова Н.О., в судове засідання не з'явились. Належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
Суд вважає можливим розглянути заяву про відвід за відсутності вказаних учасників судового розгляду, оскільки вони повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання та їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
Дослідивши матеріали провадження, у тому числі матеріали у справі № 133/999/25 в межах, необхідних для перевірки доводів заяви, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід (самовідвід) судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід.
Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід (самовідвід) та порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід) по справам про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в спірних питаннях, або які не врегульовані національним законодавством, суди застосовують міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення №34 від 08 червня 2017 року роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Норми Кримінального процесуального кодексу України передбачають підстави за яких може бути заявлено відвід судді, який бере участь у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
У статті 75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Досліджуючи доводи поданих заяв, суд зазначає, що фактично підставою для заявленого відводу стала, згідно позиції заявника, наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Згідно досліджених матеріалів по провадженню 133/999/25, дійсно, захисником були заявлені клопотання по даному провадженню про виклик свідків, витребування доказів, які судом були відхилені. Тобто, фактично, захисник не згодний з процесуальними рішеннями судді, що має наслідком апеляційного оскарження остаточного судового рішення по провадженню та не може бути підставою для відводу судді Пєтухової Н.О. Під час розгляду питання про відвід інший суддя не вправі надавати оцінку правильності процесуальних дій судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Інших переконливих даних щодо поведінки судді Пєтухової Н.О., яка би свідчила про відсутність безсторонності судді під час розгляду даного провадження не встановлено.
З огляду на наведене, обставини, викладені заявником Клострейх О.В щодо упередженості судді Пєтухової Н.О., при розгляді заяви про відвід не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Інших доказів допущення суддею Пєтуховою Н.О. будь - яких дій, що могли б викликати сумнів у її неупередженості чи необ'єктивності при розгляді адміністративної справи суду не надано, а тому заява про відвід судді Пєтухової Н.О. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 245, 246, 252, 283 КУпАП, ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» -України, суддя,
В задоволенні заяви захисника Клострейх Олени Володимирівни про відвід судді Пєтухової Н.О. у справі № 133/999/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: О.А.Дурач