СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/606/26
ун. № 759/8934/23
18 лютого 2026 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100120000160 від 12.11.2022 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
На розгляді суду перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, та наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду, усвідомлюючи міру покарання за інкриміновані йому кримінальні правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків, які ще не допитані судом.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання з викладених у ньому підстав та просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , заперечив проти задоволення клопотання прокурора, зауваживши на тому, що клопотання є формальним, а ризики, заявлені прокурором не доведені, зазначив, що матеріали справи не містять доказів причетності ОСОБА_3 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень. На думку захисника, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки його підзахисного.
Заслухавши думку сторін, дослідивши подане клопотання, суд прийшов до наступного висновку.
Ухвалою суду від 04.08.2025 до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну засобів зв'язку; утримуватися від спілкування з особами, які мають/ мали статус обвинувачених та свідків у даному кримінальному провадженні; який надалі неодноразово було продовжено та строк дії якого спливає 20.02.2026.
Враховуючи стадію судового провадження (дослідження доказів), завершити судовий розгляд до закінчення строку дії запобіжного заходу, не вбачається можливим.
Частинами 1,2 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За нормами ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для продовження строку запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення як загальної складової підстави застосування запобіжного заходу слід розуміти як наявність "розумної підозри", тобто добросовісного, основаного на сукупності наявних на даний момент доказів припущення про вчинення цією особою кримінального правопорушення. Ступінь доведеності підозри, обвинувачення на цьому етапі провадження не є обставиною, що впливає на застосування запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, дані про особу ОСОБА_3 , який одружений, має на утриманні малолітню дитину,раніше несудимий, має постійне місце проживання, являється військовослужбовцем ЗСУ (на даний час виведений поза штат), а також бере до уваги стан здоров'я обвинуваченого.
З огляду на викладене, суд вважає, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів (позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна) може переховуватися від суду, що унеможливить розгляд справи у суді та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України.
Враховуючи фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає, що продовжує існувати ризик того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які наразі не допитані судом, з метою примусити їх змінити свої показання або взагалі відмовитися від них, щоб уникнути притягнення до кримінальної відповідальності.
Беручи до уваги стадію судового провадження, обставини справи та вагомість вищенаведених ризиків, суд виснує про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу, який застосований до обвинуваченого, оскільки це є суттєвим чинником для його спонукання дотримуватись належної процесуальної поведінки під час судового розгляду кримінального провадження, підстав для його зміни суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.177, 181, 194, 331, 369-372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, строком на 60 днів, тобто до 18 квітня 2026 року, заборонивши йому без дозволу суду залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну засобів зв'язку; утримуватися від спілкування з особами, які мають/ мали статус обвинувачених та свідків у даному кримінальному провадженні.
Виконання ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 20.02.2026.
Суддя ОСОБА_1