СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/28919/25
пр. № 3/759/146/26
13 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Мордвінов А.О., за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ;
захисника Фогеля В.В. (у режимі ВКЗ);
законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ;
законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ;
законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ;
представника ОСОБА_3 - адвоката Бойчук Н.П.,
розглянувши матеріали, які надійшли зі Святошинського УП ГУНП у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1
за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП,
У період часу з вересня 2025 року по 21.11.2025 на території школи № 185 у м. Києві по вул. Серпова, 20/6 малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив булінг (цькування) стосовно своїх однокласників: ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , що виразилося у чіплянні до даних дітей, висловлюванні нецензурною лайкою в їхній бік, штовханиною, в результаті чого даним учням була завдана шкода психологічному здоров'ю, через що останні бояться йти до школи.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП не визнала та пояснила, що її малолітній син ОСОБА_8 перейшов у 2025 році до ліцею № 185 м. Києва. Зазначила, що він є відповідальним, довірливим та вразливим до маніпуляцій та потрапив під негативний вплив інших учнів класу. 08.09.2025 ОСОБА_8 прийшов додому із синцем на підборідді, 09.09.2025 у нього з'явився синець над оком, а 12.09.2025 - подряпини з кров'ю на скроні та шиї. На запитання про походження синців і подряпин ОСОБА_11 повідомив, що це випадково. ОСОБА_1 , дізнавшись від іншого учня, що це міг зробити ОСОБА_12 , направила фото побоїв класному керівнику та зателефонувала мамі ОСОБА_13 . 13.10.2025 надійшло повідомлення від класного керівника, що ОСОБА_11 побився з ОСОБА_14 та побив ОСОБА_6 14.10.2025 ОСОБА_1 передала заяву на проведення роботи шкільного психолога з ОСОБА_11. 21.10.2025 ОСОБА_1 викликали до школи та повідомили про бійку між хлопцями, в якій звинуватили лише ОСОБА_11. 21.11.2025 відбулося засідання комісії проти булінгу, на якій були присутні: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_15 .
На комісії було повідомлено, що ОСОБА_8 ображає ОСОБА_6 , однак ОСОБА_16 неодноразово сама провокувала конфлікти, в той час як ОСОБА_1 пояснювала сину необхідність стримувати себе. Крім того, мама ОСОБА_16 повідомила, що перевела доньку з іншої школи через постійний булінг, жорстокого ставлення зі сторони учнів і вчителів.
ОСОБА_3 була ініціатором та головним організатором необхідності скликання комісії з булінгу, погрожувала ОСОБА_1 , безпідставно звинувачувала ОСОБА_11 у висловлюванні нецензурною лайкою та в тому, що він вдарив її сина у груди. Крім того, 21.10.2025 ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_11 напередодні побив її сина, внаслідок чого йому робили КТ голови, проте у школі того дня ніхто нічого не помітив і синців не бачив. 18.11.2025 ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_11 висловлювався у бік її сина нецензурною лайкою та вдарив у груди, що ОСОБА_11 заперечує. Додатково повідомила, що ОСОБА_3 притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей (справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень № 759/2883/24).
ОСОБА_15 19.11.2025 написала заяву з приводу здійснення ОСОБА_8 фізичного та психологічного впливу, підбурюванні інших дітей, її діти є саме свідками цих дій, користуються авторитетом серед учнів, мають велику фантазію та плутають ОСОБА_11 з іншим учнем - ОСОБА_17 . Вже 21.11.2025 ОСОБА_15 написала вже іншу заяву до поліції, вказавши про булінг саме відносно її дітей, що свідчить про змову з батьками.
ОСОБА_5 є вчителем фізкультури та мамою ОСОБА_4 з інклюзією. На комісії з булінгу повідомила, що ОСОБА_8 бив її доньку ОСОБА_18 , що не відповідає дійсності. 20.11.2025 у своїй заяві до директора школи ОСОБА_5 вказала систематичні порушення, сексуальні образи, нецензурну лайку, провокування та маніпулювання іншими однокласники. ОСОБА_1 , дізнавшись про діагноз ОСОБА_4 , заборонила своєму сину спілкування з нею. 21.11.2025 ОСОБА_5 скопіювала обвинувачення у інших батьків, вказане свідчить про наклеп з її боку.
Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що внаслідок цих подій та звинувачень у неї та ОСОБА_8 погіршився стан здоров'я, а 04.12.2025 йому поставили діагноз - РДУГ та призначили лікування. 12.12.2025 до них додому приходив представник Служби у справах дітей для оцінки умов життя.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Фогель В.В. просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_8 , у протоколі не конкретизовано, які саме насильницькі дії були вчинені порушником по відношенню до даних дітей та коли саме, дати та місце, час. Суть адміністративного правопорушення має включати дані про булінг, коли, ким та яким чином він був здійснений, якими саме діями завдано шкоду психічному здоров'ю потерпілому. Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення неможливо встановити систематичність вчинення правопорушення, про яку зазначено інспектором поліції. Як вбачається з протоколу, зазначено лише одну дату вчинення правопорушення з вересня 2025 року по теперішній час, іншої дати та часу або період часу з вказівкою на час кожної події, які б свідчили про систематичність вчинення правопорушення, інспектором поліції не зазначено. Відтак, в протоколі про адміністративне правопорушення чітко на написано хто такий ОСОБА_19 , не в повній мірі виписана об'єктивна сторона складу інкримінованого правопорушення, також не зазначено ПІБ потерпілих і свідків, даний рядок не заповнений поліцейським.
Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 суду пояснила, що її син ОСОБА_20 систематично зазнає цькування від ОСОБА_21 , що виразилося у тому, що 20.10.2025 ОСОБА_11 вдарив ногою ОСОБА_20 в обличчя, внаслідок чого йому стало погано. У зв'язку із цією подією ОСОБА_3 була вимушена звернутися до директора школи, були переглянути відеозаписи з камер, але сам конфлікт між учнями було погано видно. Крім того, ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_8 забирав речі її сина, ховав їх, висловлювався в його бік нецензурною лайкою, такі події відбувалися систематично, через що її син боявся ходити до школи. Через такі неодноразові та систематичні дії ОСОБА_11 була ініційована комісія з булінгу у школі. 20.10.2025 відбулася штовханина між дітьми, внаслідок чого була проведена бесіда та діти вказали на ОСОБА_11. ОСОБА_3 двічі зверталася з заявами до директора школи з приводу фактів булінгу, але дат звернення не пам'ятає.
Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 суду пояснила, що працює вчителем фізкультури у школі № 185 м. Києва та має доньку ОСОБА_18 , яка знаходиться на інклюзивній формі навчання. З 04.09.2025 в їх класі з'явився новий учень ОСОБА_8 , який систематично ображав її доньку та інших дітей, що виразилося у тому, що він висловлювався нецензурною лайкою, штовхав її доньку біля сходів. У зв'язку із даними систематичними діями вона зверталася до адміністрації школи із заявами. Зазначила, що з грудня 2025 року ОСОБА_11 булінгу по відношенню до її доньки не вчиняє, жодних відеодоказів від дітей немає, оскільки під час занять заборонено користуватися телефонами та знімати відео.
Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 суду пояснила, що ОСОБА_11 обзивав її доньку ОСОБА_16 , змушував інших дітей бити її, притискав її до стіни, штовхав під час вимкнення електроенергії у школі, часто зривав уроки, що перешкоджало освітньому процесу. ОСОБА_7 зазначила, що її донька хворіє на астму, тому такі дії ОСОБА_8 могли мати негативний вплив на її стан здоров'я. Про дані факти, вчинені ОСОБА_8 їй відомо від ОСОБА_6 , інших батьків та класного керівника; це відбувалося систематично з вересня по листопад, наслідком стало погіршення стану здоров'я ОСОБА_16 .
Допитана у якості свідка законний представник неповнолітніх ОСОБА_22 та ОСОБА_23 - ОСОБА_15 повідомила, що її діти були неодноразовими свідками вказаних подій, вони фізично слабші та не можуть дати відсіч ОСОБА_42. 04.09.2025 ОСОБА_8 скинув речі братів у роздягальні, внаслідок чого почалася штовханина. Її діти систематично скаржилися на поведінку ОСОБА_8 21.10.2025 ОСОБА_11 навмисно викинув у смітник окуляри ОСОБА_24 , 10.11.2025 в період відсутності електроенергії ОСОБА_11 навмисно штовхав інших дітей у темряві. Крім того, її дітям відомо, що ОСОБА_8 штовхав зі сходів ОСОБА_6 19.11.2025 ОСОБА_15 через ці події написала заяву щодо вчинення булінгу, після цього був дзвінок від інспектора, опитували дітей у присутності батьків. Крім того, зауважила, що внаслідок дій ОСОБА_11 страждав психічний стан їх дітей, вони перебували у стресі та не хотіли йти до школи.
Допитана у якості свідка ОСОБА_25 суду пояснила, що є директором ліцею № 185 імені ОСОБА_26 . У новому навчальному році до 5-Б класу прийшло багато нових учнів, серед яких ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , початок навчального року- це період адаптації. ОСОБА_11 завжди був активний у спілкуванні, інші батьки неодноразово скаржилися на його поведінку, а саме, ОСОБА_3 зверталася до директора з приводу побиття її сина, була проведена бесіда, однак, ситуація не покращилася, були й інші випадки, тому батьки потерпілих звернулися із заявою про вчинення булінгу. У зв'язку із надходженням вказаної заяви була скликана комісія з участю представників ювенальної поліції, батьків, наслідком було складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Допитана у якості свідка ОСОБА_29 суду пояснила, що є класним керівником 5-Б класу ліцею № 185 імені Володимира Вернадського. Перше звернення щодо поведінки ОСОБА_21 відбулося вже 4 вересня 2025 року від ОСОБА_15 , після цього майже щодня були подібні звернення. Пізніше сталася ситуація зі ОСОБА_30 . Вона як класний керівник про ці випадки повідомляла адміністрацію школи. Крім того, ОСОБА_29 була свідком того, як ОСОБА_8 штовхнув ОСОБА_31 біля сходів, але вона втрималася на ногах, про інші випадки знає зі слів батьків та інших дітей. Крім того, помічала зміну у поведінці інших дітей у класі, настрій дітей погіршувався, коли ОСОБА_8 був присутній.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_32 суду пояснив, що працює на посаді психолога ліцею № 185, ОСОБА_8 вчиться у даній школі з вересня 2025 року у 5-Б класі. Було багато скарг на поведінку ОСОБА_21 , що полягала у словесних образах, штовханні інших дітей. Було надано заяву на індивідуальну роботу ОСОБА_8 з психологом, однак, безпосередньо їм поспілкуватися не вдалося. ОСОБА_32 також був присутній на комісії з питань булінгу, під час засідання були присутні директор, заступник директора, батьки, всі висловлювалися по черзі. Крім того, у класі було проведено соціометричне дослідження для вирішення питання, як діти реагують одне на одного в класі. Вказане дослідження показало, що ОСОБА_11 відсторонений від класу, більшість дітей не обрало б його як потенційного друга. Після засідання комісії з булінгу ОСОБА_8 був часто відсутній у школі, їх індивідуальна зустріч так і не відбулася.
Представник потерпілої ОСОБА_3 - адвокат Бойчук Н.П. зазначила, що про описану вище поведінку ОСОБА_21 по відношенню до сина ОСОБА_3 неодноразово повідомляла класного керівника 5-Б класу ОСОБА_33 , яка також проводила виховні бесіди з ОСОБА_11 , але і це не призвело до позитивного результату. ОСОБА_8 продовжував вчиняти умисні дії насильницького характеру відносно ОСОБА_20 та інших учнів класу, що позначилось на психологічному стані ОСОБА_20 , він був пригніченим, не хотів йти до школи. 18.11.2025 року ОСОБА_8 знов чіплявся до ОСОБА_20 , а також нецензурно «послав» його. 19.11.2025 року ОСОБА_34 звернулась до адміністрації школи із заявою про вчинення булінгу (цькування). З аналогічними заявами звернулись і батьки інших учнів класу. За результатами засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) ліцею №185 імені Володимира Вернадського Святошинського району м. Києва від 21.11.2025 року було ухвалено наступне рішення: «Інформація батьків ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 про булінг зі сторони учня ОСОБА_21 підтвердилась, факт булінгу підтверджено. Згідно Аналітичної довідки про результати психологічного супроводу учасників освітнього процесу 5-Б класу ліцею №185 імені Володимира Вернадського Святошинського району м. Києва, складеної практичним психологом ОСОБА_35 , «за результатами включеного спостереження з'ясовано, що ОСОБА_8 часто по відношенню до однокласників вживає нецензурну лексику, образливі жарти, чинить пошкодження речей однокласників, влаштовує штовхання на сходах, здійснює удари в спину, плечі вищезгаданим дітям. Під час спілкування з вчителями виявлено, що ОСОБА_8 дуже зухвало поводиться на уроках, потайки відволікає дітей від навчання, є провокатором неактивних поведінкових проявів в класі». Описані вище обставини зазначені у Рапортах інспектора СЮП ВП Святошинського УП ГУНП у м. Києві Сушик Івана від 29.11.2025 року та від 25.11.2025 року, а також підтверджуються наступними доказами, які містяться в наданих суду матеріалах.
Крім того, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Фогелем В.В. було долучено ряд клопотань, зокрема:
-щодо повернення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП до Святошинського УП ГУНП у м. Києві для дооформлення, оскільки він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП - суть адміністративного правопорушення викладена в загальних рисах без конкретизації об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення та також відсутня інформація про потерпілих та їх данні ПІБ та їх Представників (законних), і додаткового немає інформації про свідків, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, що є перешкодою розгляду справи по суті;
-про проведення всіх судових засіданні по справі 759/28919/25 в режимі відеоконференції;
-заяву про відвід судді Мордвінова А.О. з причин відмови у задоволенні клопотання про аудіо- та відеофіксацію судового засідання технічними засобами. Суд без правових підстави встановив та залучив ОСОБА_36 та в судовому засіданні даного свідка головуючий не привів до присяги і опитав її в суді.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання про направлення справи на дооформлення та про аудіо- та відеофіксацію судового процесу технічними засобами та вважає, що клопотання захисника спрямовані на затягування судового розгляду справи про адміністративне правопорушення. Враховуючи, що обставини, на які посилається захисник не є обставинами, які унеможливлюють розгляд справи, підстави для направлення справи на доопрацювання відсутні, а відтак, вищезазначені клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягають. Крім того, у зв'язку із систематичним відключенням електроенергії суд позбавлений можливості проводити розгляд адміністративного матеріалу з фіксацією технічними засобами, більш того таке фіксування не передбаченого нормами КУпАП.
Під час розгляду заяви про відвід суддя враховує, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і відповідно, не регламентують порядку розгляду заяви про відвід. Враховуючи, що порядок вирішення питання про відвід судді в КУпАП не врегульовано, суддя вважає за необхідне розглянути заяву про відвід самостійно. Розглядаючи заяву про відвід, суд бере до уваги, що для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні. Суд, дійшов висновку, що такі обставини при розгляді заяви про відвід судді не встановлені, заявником не доведено наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, доводи викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді. Водночас, суд задовольнив клопотання про участь захисника Фогеля В.В. у судовому засіданні 13.02.2026 року дистанційно у режимі ВКЗ у зв'язку із його неможливістю особисто прибути для розгляду справи.
Представник потерпілої ОСОБА_3 - адвокат Бойчук Н.П. надала письмові заперечення з приводу клопотання захисника Фогеля В.В. про направлення адміністративного матеріалу на дооформлення, в якій зазначила, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначені всі необхідні відомості та він відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та до матеріалів справи долучені необхідні докази. Наявний у справі масив доказів надасть можливість суду прийняти обґрунтоване рішення про наявність чи відсутність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Слід зазначити, що сторони процесу не позбавлені можливості самостійно надати суду додаткові докази та пояснення в якості свідків, потерпілих тощо.
Крім того, ОСОБА_37 вказала, що незгода ОСОБА_38 з процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу судді та заявила клопотання про повторний допит ОСОБА_15 у якості свідка з приведенням її до присяги, вказане клопотання про повторний допит ОСОБА_15 було задоволене судом.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захисника, законних представників неповнолітніх потерпілих, свідків, дослідивши долучені ними матеріали та матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, підтверджується поясненнями вищевказаних представників потерпілих та свідків, а також підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, а саме:
-копією заяви ОСОБА_3 про вчинення булінгу (цькування) від 19.11.2025 року;
-копією пояснень ОСОБА_3 від 21.11.2025 року; Копією пояснень ОСОБА_2 від 21.11.2025 року;
--копію рапорта за результатами опрацювання відомостей від бригади швидкої допомоги про тілесні ушкодження ОСОБА_2 ;
-копією Довідки Начальника СЮП ВП Святошинського УП ГУНП у м. Києві О. Пономаренко «Щодо отримання тілесних ушкоджень м/л ОСОБА_30 ;
-копією результатів огляду ОСОБА_2 черговим нейрохірургом;
-копією заяви ОСОБА_3 директору ліцею №185 від 24.10.2025 року;
-копією Протоколу проведення профілактичної бесіди із ОСОБА_1 від 21.10.2025 року;
-копією заяви ОСОБА_7 директору ліцею №185 від 19.11.2025 року;
-копією пояснень ОСОБА_7 від 21.11.2025 року;
-копією заяви ОСОБА_5 директору ліцею №185 від 21.11.2025 року;
-копією пояснень ОСОБА_5 від 21.11.2025 року;
-копією заяви ОСОБА_15 директору ліцею №185 від 19.11.2025 року;
-копією пояснень ОСОБА_15 від 21.11.2025 року;
-копією пояснень ОСОБА_39 від 21.11.2025 року;
-копією пояснень ОСОБА_40 від 21.11.2025 року;
-копією пояснень ОСОБА_1 від 21.11.2025 року;
-копією Наказу по ліцею №185 ім. В. Вернаського від 19.11.2025 року №113/Г «Про засідання комісії з протидії булінгу»;
-копією протоколу №02-25 від 21.11.2025 року засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування);
-копією Аналітичної довідки про результати психологічного супроводу учасників освітнього процесу 5-Б класу ліцею №185 ім. Володимира Вернадського Святошинського району м. Києва;
Перевіряючи ознаки складу правопорушення, передбаченого ст. 173-4 КУпАП, суд враховує наступні обставини.
Статтею 173-4 КУпАП .изначено поняття булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, що тягне за собою накладення штрафу на батьків від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Згідно із розділом першим наказу №1646 від 28 грудня 2019 року Міністерства освіти і науки України визначено, що до булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.
Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
-умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру
-словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
-будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
-будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
-інші правопорушення насильницького характеру.
Відповідно до четвертого розділу наказу №1646 від 28 грудня 2019 року Міністерства освіти і науки України визначено порядок роботи комісії про запобіганню булінгу в закладах освіти.
Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.
До завдань комісії належать:збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об'єктивного розгляду заяви;розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.
У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування)».
Відповідно до протоколу №02-25 від 21.11.2025 року засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), який наявний в матеріалах справи, факт булінгу зі сторони учня ОСОБА_21 встновлено.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01 листопада 1950 року передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.
Відповідно до статті 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В судовому засіданні встановлено, що насмішки та кепкування, образи та погрози, і навіть бійки - далеко не повний перелік діянь, які притаманні як конфлікту так і булінгу. Разом з тим, не кожен конфлікт є булінгом, і як свідчить правозастосовна практика, від вміння розпізнати булінг, відрізнити його від конфлікту за характерними ознаками залежить можливість захистити потерпілу особу та притягнути кривдника до відповідальності, встановленої законом.
Дуже важливо розрізняти поняття: «сварка», «сутичка», «зіткнення», «конфлікт», «булінг».
Конфлікт (лат. conflictus - сварка, сутичка) - є зіткненням протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Систематичність (повторюваність) діяння - одна з типових ознак булінгу, яка в переважній більшості випадків слугує ключовою відмінністю від конфлікту між учасниками освітнього процесу, прояву невихованості, недисциплінованості чи застосування неправомірних методів виховання.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
В судовому засіданні встановлено, що булінг з боку ОСОБА_8 носив характер систематичного цькування, залякування та приниження ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_41 .Відносини між ними не мали характеру поодиноких конфліктів, з боку ОСОБА_8 мало місце систематичне цькування, тобто в період з вересня до 21 листопада 2025 року, що створювало у малолітніх потерпілих тривалий стрес, страх та відчуття безпорадності.
Саме систематичність є юридичною підставою для кваліфікації дій як адміністративного правопорушення за ст. 173-4 КУпАП, як булінг.
Оцінка наданих стронами доказів, під час судового розгляду справи, поза розумним сумнівом доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, 256, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАПі накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Андрій МОРДВІНОВ