печерський районний суд міста києва
Справа № 686/26732/25-ц
"18" лютого 2026 р. Печерський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участю секретаря судових засідань Сіренко С. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання та інфляційних втрат,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовною заявою до Державної казначейської служби України про стягнення трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання та інфляційних втрат.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.09.2025 зазначену справу передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2025 головуючим суддею у вказаній справі визначено суддю Головко Ю. Г., та передано матеріали справи для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.12.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
27.01.2026 позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду вказуючи, що у нього відпала необхідність у зверненні до суду з даним позовом.
29.01.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позовних вимог.
У судове засідання сторони не з'явились, повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.
Дослідивши зміст поданої заяви суд дійшов наступного висновку.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.
Згідно з положеннями п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Підстав для відмови у задоволенні даної заяви суд не вбачає, оскільки це не порушує права сторін і є беззаперечним правом позивача, яким він розпорядився на власний розсуд.
Залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду.
В силу положень п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду на підставі поданої заяви є обов'язком суду.
У зв'язку з надходженням заяви позивача ОСОБА_1 , суд приходить висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 259-261, 279, 353-355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання та інфляційних втрат, залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Головко Ю. Г.