Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/92/26
номер провадження 2-а/695/46/26
20 лютого 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі
судді Апанасенко К.І.,
за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О.,
представника позивача адвоката Пилипенка Р.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1145 від 23.12.2025.
Зазначає, що вказаною постановою його незаконно притягнено до адміністративної відповідальності за: ч. 3 ст. 210 КУпАП - за відмову від проходження військово-лікарської комісії; ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - за неприбуття за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Постанова містить суперечливі положення щодо його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 17 грудня 2025 року, у той час як він був примусово доставлений до ТЦК та СП. Щодо відмови від проходження ВЛК, то вирішуючи питання про направлення його на ВЛК, ТЦК та СП діяло всупереч законодавству, оскільки не видало йому направлення для проходження ВЛК за встановлено формою. ОСОБА_1 також указав про відсутність у нього 17.12.2025 медичної документації та безпідставну відмову у відкладенні медичного огляду.
Крім того, на думку позивача, належним чином задокументована відмова військовозобов'язаної особи від проходження ВЛК, вчинена в особливий період, повинна кваліфікуватися як порушення чинного законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а не за частиною 3 статті 210 КУпАП.
Також позивач указав, що відеофіксація процесу пред'явлення позивачу документів (повістки про виклик до ТЦК на 07 год. 50 хв 17.12.2025 та направлення до медичної комісії) не проводилась, хоча саме вона є допустим доказом вчинення військовозобов'язаною особою порушення законодавства. Позивач стверджує, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 17 грудня 2025 року не складали протоколів про адміністративні правопорушення відносно нього і не надавали йому їх для ознайомлення. Оскаржувана постанова від 23.12.2025 прийнята без проведення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, і вперше він довідався про неї 02.01.2026.
Тому позивач просив скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1145 від 23.12.2025, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити.
Ухвалою суду від 12.01.2026 позовна заява була залишена без руху у зв'язку з відсутністю доказів направлення позовної заяви відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
19.01.2026 представник позивача Пилипенко Р.Б. подав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.01.2026 відкрито провадження по справі і зобов'язано відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 надати документи, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення.
03.02.2026 року на виконання ухвали суду від 20.01.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли пояснення та матеріали, покладені в основу оскаржуваної постанови.
Відповідач пояснив, що позивач усупереч вимогам законодавства про мобілізацію 17 грудня 2025 року відмовився від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 і не прибув до ТЦК. Порушуючи законодавство про військовий обов'язок та військову службу, ОСОБА_1 також відмовився від проходження медичного огляду у ВЛК. Ці правопорушення задокументовані відповідно до законодавства. Тому позивач був правомірно притягнений до адміністративної відповідальності.
09.02.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову щодо вимог, пред'явлених позивачем до нього. Пояснив суду, що відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень. Хоча ІНФОРМАЦІЯ_3 не має статусу юридичної особи, він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України, а тому й належним відповідачем у справі. У той же час обласне ТЦК та СП повноважень у спірних правовідносинах не здійснює, зокрема, не може скасувати оскаржувану постанову.
У судове засідання позивач не з'явився.
Представник позивача адвокат Пилипенко Р.Б. з'явився в судове засідання і надав пояснення, які в цілому відповідають змісту позовної заяви. Підкреслив, що позивач був підданий адміністративному затриманню співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 17.12.2025 в АДРЕСА_1 , примусово доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від проходження медичного огляду він не відмовлявся, однак відповідне направлення на ВЛК йому не надавалося.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов не надав.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з'явився, у відзиві просив проводити розгляд справи без їхньої участі.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи.
Згідно з тимчасовим посвідченням № НОМЕР_1 від 24.07.2012 ОСОБА_1 , 1988 р.н., є військовозобов'язаним, прийнятий на облік запасу Збройних Сил України за ВОС № 999000Р, обмежено придатний у військовий час. Відповідно до штампу на тимчасовому посвідченні, він знятий з військового обліку.
Водночас згідно з витягом із електронної системи «Резерв +» - військово - обліковим документом гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сформованим 30.09.2025, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, дані уточнено вчасно, 28.05.2024.
Відповідно до довідки ГВЛК № 87/2578, Госпітальною військово-лікарською комісією Військово-медичного управління СБУ 19 червня 2012 року ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби у зв'язку із захворюванням, отриманим у період проходження військової служби.
Як випливає зі змісту повістки № 659 від 17.12.2025, акту відмови від отримання повістки від 17.12.2025 та пояснень позивача, які узгоджуються між собою, зранку 17 грудня 2025 року о 7 год. 30 хвилин позивач був зупинений групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 .
Як зазначено в протоколі № 1146 від 17.12.2025, складеному посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач о 9 год. 40 хв перебував у ІНФОРМАЦІЯ_3 і там відмовився від проходження медичного огляду.
17.12.2025 члени групи оповіщення склали акт відмови від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних та проходження ВЛК відносно ОСОБА_1 (арк. спр. 64).
17 грудня 2025 року старший офіцер мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , лейтенант ОСОБА_2 склав протокол № 1145 про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 , 1988 р.н., за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з указаним протоколом 17.12.2025 гр. ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 07.50 17.12.2025 для уточнення облікових даних та проходження ВЛК, до відповідного ТЦК та СП не прибув. На протоколі відсутній підпис позивача. Наявні підписи свідків про те, що від пояснення та підписання протоколу, отримання другого примірника протоколу ОСОБА_1 відмовився.
У цей же день 17.12.2025 було складено протокол № 1146 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з протоколом гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарської комісії, про що о 9 год. 40 хв 17.12.2025 складений акт відмови від проходження військово-лікарської комісії. На протоколі відсутній підпис позивача. Є підписи свідків про те, що від пояснення та підписання протоколу, отримання другого примірника протоколу ОСОБА_1 відмовився.
23 грудня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 постановою № 1145 об'єднав в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №1145 від 17.12.1025 за ч.3 ст.210-1 та №1146 від 17.12.2025 року за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (арк.спр. 60).
У той же день 23 грудня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 постановою № 1145 наклав на гр. ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 210, ч.3 ст.210-1 КУпАП (арк.спр. 61). Підпис позивача про отримання постанови № 1145 від 23.12.2025 відсутній.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до ст. 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене особливий період.
Частина 3 ст. 210 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Порядок проведення призову на військову службу під час мобілізації, оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - постанова № 560). Цей Порядок визначає, зокрема:
процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;
організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Згідно з абз. 12 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» оповіщення - це доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також вручення (надсилання) повісток громадянам.
Відповідно до п. 15 постанови № 560 керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_7 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних:
здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов'язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські;
звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку;
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII (далі - Закон про мобілізацію) громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з п. 21 постанови № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 27 постанови № 560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Зміст повістки визначений в пункті 29 постанови № 560, згідно з яким у повістці зазначаються:
прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;
мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
місце, день і час явки за викликом;
найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;
прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
реєстраційний номер повістки;
роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
За п. 31, 38 постанови № 560 повістки мають право вручати, зокрема, представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 40, 41 постанови № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Згідно з п. 47 постанови № 560 якщо особа підлягає оповіщенню відповідно до розпорядження голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного (міського) територіального центру комплектування, їй вручається повістка.
У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як було встановлено, позивач був визнаний обмежено придатним до військової служби у 2012 році.
Згідно з п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року
№ 3621-IX редакції Закону № 4235-IX від 12.02.2025 громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
З огляду на цитовані норми законодавства, позивач мав до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Тому ІНФОРМАЦІЯ_3 мав законні підстави видати позивачу повістку з метою виклику його до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження ним військово-лікарської комісії.
Суд вважає встановленою обставину прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 зранку 17 грудня 2025 року з огляду на таке.
В оскаржуваній постанові ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.12.2025 № 1145 стверджуються взаємовиключні обставини:
1) «…гр. ОСОБА_1 … будучи належним чином оповіщеним (вручення повістки) повісткою № 659 від 17.12.2025 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 07.50 годині 17.12.2025 року для уточнення облікових даних та проходження ВЛК, до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не прибув, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення»;
2) у наступному абзаці постанови: «Також, громадянин ОСОБА_1 ….після прибуття 17.12.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_8 , відмовився від проходження медичного огляду - військово-лікарської комісії, про що об 09 год. 40 хв., 17.12.2025 року складений акт відмови….».
Співставляючи твердження позивача про примусове доставлення його співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 зранку 17.12.2025 та цитовані положення оскаржуваної постанови, беручи до уваги пояснення позивача та його представника, відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 на звернення ОСОБА_3 від 23.12.2025 № 6/5376, суд доходить висновку, що позивач до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 17 грудня 2025 року зранку прибув.
При цьому суд бере до уваги положення статті 62 Конституції України про те, що вина особи не може ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд також зауважує, що в разі неявки ОСОБА_1 без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , коли він був належним чином повідомлений про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК та СП підтвердних документів про отримання ним виклику, протокол про відповідне адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, не повинен був складатися. Це прямо передбачено пунктом 1 розділу II Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3 (далі - Інструкція № 3).
З огляду на викладене, позивач не порушив вимог законодавства про мобілізацію.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оскільки подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, відсутня, були відсутні підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Щодо твердження позивача про те, що 17.12.2025 протоколи про адмінправопорушення, так само як і акти відмови стосовно нього не складалися, слід зауважити наступне.
Надані суду копії протоколів про адміністративне правопорушення та акт про відмову від отримання повістки від 17.12.2025 складені за встановленою формою (згідно з додатком 2 до постанови № 560 та Інструкцією № 3), підписані уповноваженими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відсутність адрес свідків у протоколі про адміністративне правопорушення не порушує відповідну процедуру, оскільки законодавство не містить імперативної вимоги засвідчення факту відмови від підписання протоколу або ознайомлення з протоколом підписами свідків.
Адже відповідно до п. 5 Інструкції № 3 у разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків. Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.
Відсутність процедури відеофіксації вручення повістки або процедури ознайомлення з актом відмови в отриманні повістки вказує на неналежне підтвердження оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 про виклик до ТЦК та СП, як цього вимагає пункт 41 постанови № 560. Однак ця обставина не може заперечити факту складення протоколів про адміністративні правопорушення в певну дату, оскільки відеофіксація їхнього складання або вручення правопорушнику законодавством не вимагається.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання про правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд виходить з наступного.
Згідно абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону про мобілізацію громадяни зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з абз. 2-4 п. 69 постанови № 569 особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
Згідно з п. 74 постанови № 560 військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.
Додатком 11 Постанови №560 визначено форму направлення для встановлення придатності військовозобов'язаного до проходження військової служби за станом здоров'я, у певному медичному закладі, у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
Направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване відповідно до пунктів 74-1 та 74-3 постанови № 560, повинно містити таку інформацію: реєстраційний номер та дату направлення, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), дату народження особи, яка направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, мету та дату початку медичного огляду військово-лікарською комісією, назву установи (закладу охорони здоров'я) та її поштову адресу. За бажанням військовозобов'язаних та резервістів такі направлення надсилаються в електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Згідно з пунктом 74-1 постанови роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов'язаному під особистий підпис.
Отже, процедурі проходження військовозобов'язаним медичного огляду передує видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на ВЛК для проходження медичного огляду за встановленою формою та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 Порядку №560.
В акті про відмову військовозобов'язаного від проходження військово-лікарської комісії від 17.12.2025 (арк. спр. 66) стверджується, що близько 9 години 40 хвилин військовозобов'язаному ОСОБА_1 запропоновано отримати направлення для проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до проходження військової служби в ЗС України і що ОСОБА_1 відмовився отримувати вказане направлення.
Водночас у протоколі № 1146 від 17.12.2025 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, щодо відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду - військово-лікарської комісії - в якості додатка направлення для проходження ВЛК для визначення придатності до проходження військової служби не зазначається. Додатками до протоколу визначені: копія облікової картки, витяги з ЄДРПВР «Оберіг» (суду не надані), акт відмови від проходження ВЛК (вх. № 13674) від 17.12.2025.
Відповідач не надав суду копію направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, а також доказів реєстрації такого направлення в журналі реєстрації направлень на ВЛК.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Зважаючи на зміст протоколу № 1146 від 17.12.2025 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, та інші надані сторонами докази, суд доходить висновку про недотримання встановленої процедури направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію для визначення придатності до проходження військової служби.
У такому випадку встановлення керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, у діях позивача є невірним.
Враховуючи все викладене вище, спірна постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 не відповідає вимогам закону, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також суд звертає увагу на таке. Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 притягнув позивача до адміністративної відповідальності за відмову від проходження військово-лікарської комісії, вчинену в особливий період, за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Однак указана правова норма передбачає відповідальність за порушення правил військового обліку, а не порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідальність за яке передбачена саме ч. 3 статті 210-1 КУпАП.
Адже обов'язок громадян проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки закріплено в абзаці 4 частини 1 статті 22 Закону про мобілізацію. Невиконання такого обов'язку в особливий період тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 3 статті 210-1 КУпАП.
Тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Наведена обставина є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Як уже зазначалося вище, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Зважаючи на викладене, оскаржувана постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 підлягає скасуванню, а провадження в справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - закриттю.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04 , 2010, §58).
З огляду на встановлені судом обставини справи та надану судом їхню правову оцінку, немає необхідності відповідати на всі аргументи позивача щодо незаконності оскаржуваної постанови.
Пояснення відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 по суті відтворюють положення постанов про адміністративні правопорушення від 17.12.2025 № 1145 та № 1146, яким надана оцінка судом.
Щодо пред'явлення позову до ІНФОРМАЦІЯ_2 суд висновує наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Пунктом 7 Положення № 154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_9 є органом військового управління, він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та може бути належним відповідачем в адміністративному спорі.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 522/22225/21.
Тому ІНФОРМАЦІЯ_10 не може відповідати за даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений останнім судовий збір.
На підставі ст. 19, 62 Конституції України, ст. 7, 9, 235, 245, 247, 251, 252, 258, 280, 283 КУпАП та ст. 2, 72, 77, 79, 139, 241-246, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1145 від 23.12.2025 по справі про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 та ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , скасувати.
Провадження по справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 210-1 та ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 532,50 грн судового збору на користь ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідачі:
ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_3 , код ЄРДПОУ НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_11 , АДРЕСА_4 , код ЄРДПОУ НОМЕР_4 .
Суддя Апанасенко К.І.