Справа № 569/17337/25
16 лютого 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Костюка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Калетинця Б.Р.,
представника Рівненської митниці Ступака А.О.,
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель, Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ______________,
за ч. 1 ст. 483 МК України,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №0297/UA204000/2025 від 24.07.2025 зазначено, що 12.02.2024 року декларантом ТОВ «Фест Брок» (код ЄДРПОУ 44169849, м. Київ, Голосіївський район, вул. Степана Рудницького, буд. 2-в, кв. 24) громадянином України ОСОБА_2 в Рівненську митницю подано митну декларацію типу ІМ40ЕЕ №24UA204000903266U8 з метою переміщення через митний кордон України та подальшого митного оформлення в Рівненській митниці товару «легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN ID.4 PRO, ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 ».
У зазначеній митній декларації заявлено, що отримувачем (гр. 8) та особою, відповідальною за фінансове врегулювання (гр. 9) являється ТОВ «Фест Брок» (код ЄДРПОУ 44169849, м. Київ, Голосіївський район, вул. Степана Рудницького, буд. 2-в, кв. 24). Вартість товару становить 13588 Євро.
На підставі вказаної митної декларації типу ІМ40ЕЕ, 13.02.2024 в зоні діяльності Львівської митниці громадянин України ОСОБА_3 (паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 ) ввіз на митну територію товар «легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN ID.4 PRO, ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 ».
14.02.2024 декларантом ТОВ «Фест Брок» (код ЄДРПОУ 44169849, м. Київ, Голосіївський район, вул. Степана Рудницького, буд. 2-в, кв. 24) громадянином України ОСОБА_2 в Рівненську митницю подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №24UA204130002456U0 для здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товару «легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN ID.4 PRO, ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 ».
Разом з митною декларацією декларантом подано наступні товаросупровідні документи: рахунок-фактуру (інвойс) №BA-0417 від 12.02.2024 року, товаротранспортну накладну №б/н від 12.02.2024 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 29.11.2023 року, експертну довідку №2402-308 SA від 13.02.2024 року тощо.
За результатом аналізу товаросупровідних документів встановлено, що продавцем та відправником товарів заявлено компанію «Dijenu in Bottege BG LTD» (str. Petko Staynov 1, floor 3, Varna, Bulgaria), отримувачем - ТОВ «Фест Брок» (код ЄДРПОУ 44169849, м. Київ, Голосіївський район, вул. Степана Рудницького, буд. 2-в, кв. 24).
Відповідно до комерційного рахунку №BA-0417 від 12.02.2024 року фактурна вартість товару «легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN ID.4 PRO, ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 » на умовах поставки DAP UA Rivne становить 13588 Євро (або еквівалент 518061.52 грн.) на дату здійснення митного оформлення товарів.
Митними органами України проведено перевірку щодо автентичності документів, поданих ТОВ «Фест Брок» до митного контролю та оформлення в Рівненську митницю шляхом направлення відповідного запиту до уповноваженого митного органу Литовської Республіки.
05.03.2025 року на адресу Рівненської митниці надійшов лист Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 14.02.2025 року №26/26-04/7/557, яким направлено відповідь митних органів Литовської Республіки на запит про надання адміністративної допомоги у проведення перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України транспортних засобів, в тому числі, товару «легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN ID.4 PRO, ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 » на адресу ТОВ «Фест Брок».
Митними органами Литовської Республіки надіслано копії документів, на підставі яких здійснювалося переміщення товару з митної території Європейського Союзу на територію України (свідоцтво про реєстрацію товару № НОМЕР_4 від 29.11.2023, коносамент від 28.11.2023 №OOLU2728825403, інвойс від 21.11.2023 №1681, автотранспортному накладну від 12.02.2024 б/н, експортну митну декларацію MRN №24LTLU900000035160). Вартість товару відповідно до рахунку від 21.11.2023 №1681 становить 11988 дол. США (або еквівалент 457 059,28 грн.), вартість доставки товару становить 1000 дол. США (разом - 495 185,68 грн.).
За результатами співставлення відомостей, отриманих від митних органів Литовської Республіки встановлено розбіжності щодо відправника, отримувача, реквізитів інвойсу та автотранспортної накладної, вартості товару.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару, а саме: легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN ID.4 PRO, ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 вартістю 12988 дол. США (або еквівалент 495 185,68 грн.) на дату подання митної декларації) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача автомобіля та відомості, необхідні для визначення його вартості (документ купівлі- продажу №BA-0417 від 12.02.2024 року).
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 483 МК України.
Представник митниці Ступак А.О. під час розгляду справи вказав, що протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 складений правомірно, просив застосувати до порушника стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 483 МК України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом, не надіслав.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно ч. 4 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів.
Заслухавши представника Рівненської митниці Ступака А.О., дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.
Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Так, відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).
При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суду надано: протокол про порушення митних правил №0297/UA204000/2025 від 24.07.2025, копію листа Державної митної служби України №26/26-04/7/557 від 05.03.2025 з додатками, митної декларації типу ІМ40ДЕ №24UA20413000265U8 від 14.02.2024, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 29.11.2023, міжнародної товарно-транспортної накладної від 12.02.2024, інвойсу №BA-0417 від 12.02.2024, експертної довідки №2402-308SA від 13.02.2024, електронної митної декларації №204000000/2024/903266 від 12.02.2024, інформацію про платника податків з автоматизованої системи «Податковий блок».
На переконання суду зазначені докази не є належними та достатніми доказами вчинення особою правопорушення, виходячи з наступного.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил, митний орган вказує, що транспортний засіб: VOLKSWAGEN ID.4 PRO, ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 , був переміщений ОСОБА_1 через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника товару та його вартості.
Таким документом, на думку митного органу, є рахунок-фактура (інвойс) №BA-0417 від 12.02.2024, відповідно до якого транспортний засіб «VOLKSWAGEN ID.4 PRO» був проданий за ціною 13 588 євро, що за твердженням митного органу, не відповідає відомостям, отриманим від митних органів Литовської Республіки, згідно з якими автомобіль був реалізований за 12988 дол. США.
Саме на підставі наведених відомостей митний орган дійшов висновку про подання до митного органу України документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника товару та його вартості, та наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», для притягнення особи до відповідальності за статтею 483 Митного кодексу України необхідною є наявність умислу в її діях.
Відповідно до статей 9 та 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається винним діянням, вчиненим умисно або з необережності, при цьому умисел має місце тоді, коли особа усвідомлювала протиправний характер своєї поведінки та бажала або свідомо допускала настання її наслідків.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, необхідним є встановлення не лише факту подання документів, що містять неправдиві відомості, а й умисного характеру таких дій.
Відповідно до ст. 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що єдиним доказом, яким митний орган обґрунтовує наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення, є рахунок-фактура (інвойс) №BA-0417 від 12.02.2024, відповідно до якого транспортний засіб «VOLKSWAGEN ID.4 PRO» був проданий за ціною 13 588 євро, що, на думку митного органу, не відповідає відомостям, отриманим від митних органів Литовської Республіки щодо вартості цього транспортного засобу в сумі 12 988 євро та отримувача товару.
Разом з тим, оцінюючи зазначений документ, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких можливо поза розумним сумнівом прийти до висновку, що документ, отриманий від митних органів Литовської Республіки, а саме інвойс №1681 від 21.11.2023, беззаперечно підтверджує вартість транспортного засобу, на відміну від рахунку-фактури (інвойсу), поданого ОСОБА_1 під час здійснення митного контролю на території України.
Суд констатує, що крім доказів обізнаності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з документами, які, на думку представника митного органу, підтверджують її умисел на вчинення адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять жодного документа чи іншого доказу, який би свідчив про внесення неправдивих відомостей до митної декларації, зокрема про те, що транспортний засіб було придбано в іншого продавця та за іншою ціною, ніж та, яка була заявлена під час митного оформлення.
Відповідь митних органів Литовської Республіки містить лише відомості про його вартість, що потребувало проведення додаткової перевірки, яка митним органом здійснена не була.
Зазначене свідчить про не доведення митним органом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).
У рішеннях «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 487-1 МК України провадження у справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та/або складу порушення митних правил.
Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні, а відтак провадження відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 487-1 МК України, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 522, 527-529, 487-1 МК України, суд
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 487-1 МК України, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК