Справа № 569/2613/26
1-кп/569/1155/26
20 лютого 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Рівне клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Рівненської обласної прокуратури про закриття кримінального провадження №12023181040000553 від 24.08.2023 року за ч. 1 ст. 222 КК України з підстав, передбачених пунктом 3-1 частини першої статті 284 КПК України, -
В провадження Рівненського міського суду Рівненської області надійшло клопотання прокурора про закриття кримінального провадження №12023181040000553 від 24.08.2023 року за ч. 1 ст. 222 КК України з підстав, передбачених пунктом 3-1 частини першої статті 284 КПК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
З клопотання вбачається, що 23.08.2023 року до Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області з СУ ГУНП в Рівненській області надійшла ухвала слідчого судді Рівненського міського суду від 15.08.2023 про зобов?язання органів поліції внести відомості до ЄРД за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 222 КК України, зареєстрованої в ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) 13.07.2023 за №431. Із заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що на його думку, службові особи ТОВ «ТРАДЄКС» (ЄРДПОУ 37083061, Рівненська область, Дубенський район, с. Тараканів, вул. Колгоспна, буд. 42) у період серпня 2018 року подали до Філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» в м. Рівному (ЄРДПОУ 23307646, вул. Соборна, 2, м. Рівне, 33023) завідомо неправдиву інформацію щодо прийняття рішення загальними зборами учасників ТОВ «ТРАДЄКС» про укладення товариством із вказаною банківською установою кредитного договору на суму 1 000 000 доларів США, а також договору застави №18-35ZZ0025 від 13.08.2018 року щодо надання у заставу товарів в обороті у вигляді зерна зернових, зернобобових та олійних культур загальною балансовою вартістю 72 974 000 гривень. Місцем вчинення кримінального правопорушення є м. Рівне Рівненської області.
За вказаним фактом 24.08.2023 року Дубенським районним відділом поліції ГУНП в Рівненській області внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України.
Проведеними слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами встановити особу, що скоїла дане кримінальне правопорушення, не представилося можливим.
Повідомлення про підозру у кримінальному провадженні не здійснювалося.
Оскільки з моменту вчинення даного кримінального правопорушення минуло більше трьох років, особу, яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлено, прокурор вважає, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння вказаного нетяжкого злочину минули, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю.
Прокурор в підготовче судове засідання не з'явилася, в клопотанні та доданій до неї заяві просила розглянути клопотання без її участі та без застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Заявник ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Санкцією ч. 1 ст. 222 КК України за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
За наведеного вище, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 222 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно із абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
У положенні п. 3-1 ч. 1 ст.284 КПК України законодавцем встановлено імперативне правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за умови, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення. Таким чином, вказані норми кримінального процесуального закону пов'язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: невстановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що в матеріалах кримінального провадження містяться вказівки прокурора слідчому від 24 жовтня 2025 року, яке виконане не було.
Також міститься доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 15 липня 2025 року щодо встановлення особи правопорушника, зібрання щодо нього характеризуючих матеріалів, допиту свідків керівника та головного бухгалтера ТОВ «ТРАДЄКС», вирішення питання про залучення до провадження як потерпілого заявника ОСОБА_5 та допиту його як потерпілого, встановлення всіх інших можливих свідків та очевидців вчинення кримінального правопорушення.
Вищевказані доручення не виконано, будь-яких дій органом досудового розслідування здійснено не було. Наступні вказівки прокурора у даному кримінальному провадженні були надані 18 серпня 2025 року, вказівки начальника слідчого управління ГУНП в Рівненській області також залишені без уваги та виконані не були.
Відтак, органом досудового розслідування жодних дій задля реалізації вказаних вказівок, доручень та встановлення особи, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення здійснено не було.
Закриття кримінального провадження у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є нереабілітуючою підставою, що в даному випадку не може бути застосовано, оскільки як вбачається з суті пояснень потерпілого, які містяться в матеріалах досудового розслідування даного кримінального провадження, особи, які можуть бути причетні до вказаного правопорушення органу досудового розслідування відомі.
З п. 40 рішення Європейського суду з прав людини «Юрій Іларіонович Щокін проти України» від 03.10.2013 року, заява N 4299/03 вбачається, що «…державні органи мають вживати усіх заходів, які було б розумно від них очікувати, для зібрання доказів щодо ходу подій. Якщо розслідування містить недоліки, які не дозволяють встановити причину смерті або визначити винних осіб, які є безпосередніми виконавцями злочину або особами, які його фінансували чи організовували, то таке розслідування може не відповідати вимозі ефективності».
В провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
У свою чергу суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
Така позиція узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду, відображеною, зокрема, в постановах від 25 серпня 2021 року (справа № 142/536/20, провадження № 51-1546км21), від 29 червня 2022 року (справа № 725/3569/21, провадження № 51-1061км22), від 07 червня 2023 року (справа № 545/51/22, провадження № 51-2327км23), від 18 жовтня 2023 року (справа № 750/1575/23, провадження № 51-4007км23).
Як наголошено у постанові Верховного Суду від 20.11.2024 № 953/8874/23, закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, не звільняє суд від обов'язку перевірити, чи дотримався орган досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин справи. Прийняття рішення про закриття провадження з цієї підстави можливе лише після констатації того, що орган досудового розслідування провів повне, всебічне та неупереджене розслідування і вжив усіх можливих заходів, проте не встановив особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
На переконання суду, органом досудового розслідування не вжито всіх дій, направлених на встановлення всіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення.
Суд вважає, що використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження №12023181040000553 від 24.08.2023 року за ч. 1 ст. 222 КК України шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суперечить вимогам ст. 9 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усталеній практиці Європейського суду з прав людини, завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
За наведеного вище, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити, оскільки досудове розслідування проведено без дотриманням вимог ефективності, всебічності та повноти дослідження обставин кримінального провадження, а клопотання прокурора не відповідає змісту п.3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки у кримінальному провадженні №12023181040000553 від 24.08.2023 року належних та достатніх слідчих дій щодо встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, органом досудового розслідування не здійснено.
Керуючись ст. 12, 49, 222 КК України, ст. 107, 284, 369, 372, 392 КПК України, -
Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Рівненської обласної прокуратури про закриття кримінального провадження №12023181040000553 від 24.08.2023 року за ч. 1 ст. 222 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6