Дата документу 20.02.2026Справа № 554/2310/26
Провадження № 1-кс/554/2890/2026
20.02.2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання старшого слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти особи СУ ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026170000000082 від 17.02.2026 за ст. 348 КК України про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, Полтавської області, громадянина України, українця, з середньою технічною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
встановила:
У провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026170000000082 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 348 КК України.
Установлено, що 17.02.2026, начальник сектору превенції відділу поліції № 3 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_8 , відповідно до доручення № 48/Д від 16.02.2026 «Про проведення спільних заходів з представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо протидії правопорушенням у сфері порушення законодавства про військовий обов'язок та військову службу» (далі Доручення № 48/Д), яке погоджено заступником начальника управління поліції з превентивної діяльності Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, спільно із військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 залучені до проведення заходів оповіщення на території відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_4 , протягом доби починаючи з 04 години 30 хвилин 17.02.2026, з метою встановлення осіб, які ухиляються від призову за мобілізацією та вчинили правопорушення, передбачені статтями 210, 2101 КуПАП.
17.02.2026 о 20 годині 05 хвилин, ОСОБА_8 , виконував свій обов'язок за Дорученням № 48/Д, разом із військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 знаходилися за адресою: АДРЕСА_3 , де помітили ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Представившись їм, з метою перевірки військово-облікових документів запропонували надати документи, однак останні, з метою ухилення від призову за мобілізацією, мали намір покинути дане місце.
Однак, співробітники ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обмежили рух ОСОБА_12
ОСОБА_8 в свою чергу знаходився поряд з підозрюваним ОСОБА_5 , який, розуміючи, що перед ним знаходиться співробітник правоохоронного органу - поліції, який одягнений у форменому одязі з чітко вираженими знаками розпізнання, який виконує свої службові обов'язки і не дасть йому можливості уникнути перевірки військово-облікових документів та у подальшому ОСОБА_5 може бути затриманий та мобілізований, останній знаючи про те, що у нього у правій кишені куртки є ніж, у ОСОБА_5 раптово виник умисел на вбивство працівника правоохоронного органу - поліцейського ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, спрямованого на позбавлення життя працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті та бажаючи їх настання, без будь-яких вагань з метою умисного протиправного спричинення смерті працівнику правоохоронного органу, дістав із правої кишені куртки ніж, і тримаючи його у правій руці, наніс начальнику сектору превенції відділу поліції № 3 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітану поліції ОСОБА_8 наніс два удари ножем в область тулубу ОСОБА_8 . Проте, останній відбив їх. ОСОБА_5 бажаючи таки завершити свій злочинний умисел на вбивство ОСОБА_8 наніс останньому ще один удар ножем в область грудної клітини зліва, чим відповідно до довідки КП «1-а міська клінічна лікарня Полтавської МР» від 18.02.2026, спричинив тілесні ушкодження у вигляді: непроникаюча колото-різана рана грудної клітини зліва в під паховій ділянці на рівні V ребра. Напружена гематома.
Однак, ОСОБА_8 зреагувавши на протиправні дії підозрюваного ОСОБА_5 , відчувши біль в лівій частині тулубу відійшов від нього на небезпечну відстань і в цей час, на допомогу ОСОБА_8 почали бігти працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_5 розуміючи, що правоохоронців більше і він не зможе довести до кінця свій злочинний умисел спрямований на заподіяння смерті працівнику правоохоронного органу у зв'язку із виконанням ним службових обов'язків втік із місця події.
Тобто, ОСОБА_5 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак, останнім не було їх доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі.
19.02.2026 старшим слідчим-криміналістом відділу розслідування злочинів, скоєних проти особи СУ ГУНП в Полтавській області за погодженням з прокурором Полтавської обласної прокуратури згідно з вимогами ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, Полтавської області, громадянина України, українця, з середньою технічною освітою, не працюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 348 КК України, а саме у замаху на вбивстві працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, обґрунтовується такими зібраними у ході досудового розслідування доказами:
-протоколом огляду за адресою: АДРЕСА_3 від 17.02.2026 та вилучення речових доказів;
-протоколом огляду за адресою: АДРЕСА_3 від 18.02.2026 та вилучення речових доказів;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 18.02.2026;
-довідкою «1-а МКЛ» від 18.02.2026;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.02.2026;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18.02.2026;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 17.02.2026;
-протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 та вилучення речових доказів від 18.02.2026;
-протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 та вилучення речових доказів від 18.02.2026;
-протоколом огляду цифрового носія та інформації, що міститься на ньому від 18.02.2026 (бодікамера);
-протоколом огляду магазину «Хуторок» за адресою: м. Полтава, вул. 23 Вересня 11 від 18.02.2026 та вилучення речових доказів;
-протоколом огляду магазину «Еva» за адресою: м. Полтава, вул. 23 Вересня 11 від 18.02.2026 та вилучення речових доказів;
-протоколом огляду відеозапису магазину «Еva»;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 18.02.2026;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 18.02.2026;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 18.02.2026;
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 19.02.2026;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 19.02.2026;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19.02.2026;
-протоколом огляду та вилученням речового доказу за адресою: АДРЕСА_4 від 19.02.2026
-іншими доказами в їх сукупності
Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України 18.02.2026 року о 19 год. 25 хв.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, просив його задовольнити, з підстав у ньому наведених, наголосив на тому, що саме тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Слідча в судовому засіданні вказала, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовільнити, з підстав у ньому наведених.
Підозрюваний в судовому засіданні вказав, що заперечує проти задоволення клопотання слідчого з огляду на те, що ризики передбачені 177 КПК України не доведені та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні підтримала свого підзахисного, просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого, наполягала на наявності міцних соціальних зв'язків та позитивних характеристиках, просила застосувати до підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Приєднала до матеріалів справи документи характеризуючі особу підозрюваного на 10 аркушах.
Заслухавши сторін, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Відтак, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, і сторона обвинувачення вважає, що стосовно підозрюваного необхідно застосувати виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а без застосування вказаного запобіжного заходу підозрюваний може:
1Переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
2Незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.
3Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.
4Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
5Вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказані ризики підтверджується такими фактами:
По-перше: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, ніде не працює, не має постійного джерела доходу, суспільно-корисною роботою не займається, не має міцних соціальних зв'язків, а тому без обрання запобіжного заходу у вигляді обмеження особистої свободи, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк є достатні підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, змінити місце свого фактичного проживання, не повідомивши про це слідчого та прокурора, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень, а також забезпечення завдання кримінального провадження, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а тому більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та належної процесуальної поведінки.
По-друге: перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 може перешкодити встановленню істини у справі, впливати на потерпілого та свідків, з метою спонукання останніх до зміни раніше наданих показань або до відмови від їх надання. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваному відомо місце проживання свідків по даному кримінальному провадженню, оскільки один із свідків є його братом, достовірно знаючи, що через них буде доведена його вина у вчинені інкримінованого правопорушення. Це призведе до подальшої зміни показань або відмови свідчити у кримінальному провадженні, що унеможливить безпосереднє та об'єктивне дослідження доказів та їх належну оцінку. Таким чином, у разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний зможе застосувати заходи фізичного або психічного впливу до потерпілого та свідків, з метою спонукання останніх до зміни раніше наданих показань або до відмови від їх надання, що унеможливить якісне проведення досудового розслідування.
По-третє: підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тими обставинами, що відносно ОСОБА_5 15.08.2024 до Деснянського управління поліції ГУНП у м. Києві надійшов матеріал з територіального центру комплектування та соціальної підтримки Деснянського району у м. Києві щодо останнього про ухилення від призову відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Враховуючи те, що ОСОБА_5 постав перед судом за вчинення кримінального правопорушення, знову вчинив злочин проти життя і здоров'я особи, є достатні підстави вважати, що підозрюваний буде вчиняти інші кримінальні правопорушення.
На підставі викладеного, сторона обвинувачення вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відтак, з метою безперешкодного завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та звернення до суду з обвинувальним актом у найкоротший строк, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, зокрема своєчасної явки за викликом до слідчого, прокурора і суду, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є необхідність застосувати щодо підозрюваного, найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб. Запитуваний строк дозволить забезпечити якнайшвидше завершення досудового розслідування, виходячи з необхідності встановлення та допиту як свідків очевидців вчинення злочину, проведення судових експертиз, слідчих експериментів, збору документів, що характеризують особу підозрюваного, відкриття матеріалів досудового розслідування, розгляду та, за наявності підстав, виконання клопотань сторони захисту.
Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, Європейський суд з прав людини зазначив, що «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу».
Відповідно до п. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, розмір майнової шкоди, у завданні якої пдозрюється, тощо.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Разом із цим, згідно з ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 є недоцільним, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства.
ОСОБА_5 фізично здоровий, спеціального лікування або особливих умов тримання, не потребує. Підозрюваний може утримуватись в установах виконання покарань.
Враховуючи зазначене та передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ст.348 КК України, дає право суду не застосовувати альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, тому слідчий суддя не визначає розмір застави.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалила:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати у кримінальному провадженні №12026170000000082 від 17.02.2026, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава Полтавської області, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, без визначення розміру застави, помістивши підозрюваного до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)», з 18.02.2026 року 19 год. 25 хв. до 18.04.2026 року 19 год. 25 хв. включно.
Строк дії ухвали суду до 18.04.2026 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Зобовязати слідчого, який вніс клопотання про обрання міри запобіжного заходу утримання під вартою, повідомити родичам заарештованого про взяття під варту.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1