Дата документу 20.02.2026Справа № 554/2310/26
Провадження № 1-кс/554/2851/2026
19.02.2026 року м.Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти особи, СУ ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_2 , в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170000000082 від 17.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України про арешт майна,
У провадженні слідчого управління Головного управляння Національної поліції в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного 17.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026170000000082, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.02.2026 до чергової частини Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення від оператора відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про те, що 17.02.2026 о 20 годині 14 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , під час відпрацювання міста група з оповіщення в складі 3-х військовослужбовців ТЦК та СП, начальника сектору превенції поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 , зупинили двох осіб, з метою перевірки документів, один із яких наніс кілька ударів ножем працівнику поліції чим спричинив останньому ножове поранення.
18.02.2025 року проведено огляд місця події за адресою: м. Полтава, вул. 23 Вересня, 11, магазин продовольчих товарів «Хуторок», де в ході огляду виявлено та вилучено:
- печиво «Toniya вушка», вагою 0,196 кг, штрих-код:2947803001965;
- крекер «Toniya брезель френзель з сіллю», вагою 0,168 кг, штрих-код: 2952544001686;
- печиво «грона вушка», вагою 0,263 кг, штрих-код:2917424002627.
18.02.2026 року слідчим відділу розслідування злочинів, скоєних проти особи, СУ ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_2 вказані вище перераховані продовольчі товари визнано речовими доказами.
Слідчий подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Клопотання розглянуто за відсутності власників майна.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На підставі викладено слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на майно.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні №12026170000000082 від 17.02.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України арешт із забороною володіння, користування, розпорядження до завершення цього кримінального провадження на вилучені 18.02.2026 під час огляду місця події продовольчі товари, а саме:
- печиво «Toniya вушка», вагою 0,196 кг, штрих-код:2947803001965;
- крекер «Toniya брезель френзель з сіллю», вагою 0,168 кг, штрих-код: 2952544001686;
- печиво «грона вушка», вагою 0,263 кг, штрих-код:2917424002627.
Місцем зберігання вказаних речових доказів визначити камеру зберігання речових доказів СУ ГУ НП в Полтавській області, що за адресою: м. Полтава, вул. Сковороди, 2-Б.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1