Справа № 541/4749/25
Номер провадження 2/541/420/2026
іменем України
19 лютого 2026 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 15 000 грн та судових витрат, мотивуючи наступним. 26 травня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір № 26.05.2025-100002088, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та підписання відповіді про прийняття (акцепт) пропозиції про укладення договору (оферти), відповідно до якого остання отримала від кредитодавця грошові кошти в розмірі 3 500 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача терміном на 168 дні з дати його надання до 09 листопада 2025 року. 05 червня 2025 року сторони погодили додаткову угоду до кредитного договору, якою збільшено кредит до 5 000 грн. Відповідач зобов'язання щодо повернення коштів не виконала, у зв'язку із чим у неї утворилася заборгованість станом на дату подання позову в розмірі 15 000 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 500 грн - заборгованість по процентам; 250 грн - комісія (пов'язана з наданням кредиту), 750 грн - додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 2 500 грн - неустойка.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про місце та час розгляду справи належно повідомлена за адресою місця проживання, зареєстрованої у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином.
Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 травня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26.05.2025-100002088, додаток до кредитного договору інформаційне повідомлення позичальника, шляхом підписання останньою пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії), заявки кредитного договору (кредитної лінії) № 26.05.2025-100002088, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 26.05.2025-100002088 від 26 травня 2025 року, розміщених на веб-сайті ТОВ «Споживчий центр», які підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е476» відповідно до вимог ч.ч. 6, 8 ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.
Відповідно до п.п. 1.1-1.3 договору № 26.05.2025-100002088 від 26 травня 2025 року, пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст. 634 ЦК України, ні публічним договором в розумінні ст. 633 ЦК України. Дата набрання чинності пропозицією (офертою) - 26 травня 2025 року; дата та час укладення - 26 травня 2025 року о 17:44.
Як передбачено п.п. 2.1, 2.2 договору № 26.05.2025-100002088 від 26 травня 2025 року, електронний кредитний договір, частиною якого є пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника на вебсайті кредитодавця; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті (п. 2.3.2 договору).
Згідно з п.п. 3.1- 3.3 договору № 26.05.2025-100002088 від 26 травня 2025 року, за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, проценти за користування, графік платежів встановлюються в заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 9, 12 заявки кредитного договору від 26 травня 2025 року, період користування кредитом 168 днів з дня його надання до 09 листопада 2025 року; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Розрахунок денної процентної ставки: 0.91% (денна процентна ставка) = (5355 / 3500)/ 168 ? 100%; комісія, пов'язана з наданням кредиту - 5 % від суми кредиту становить 175 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - «комісія за обслуговування») - 175 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. В п. 14 заяви визначений графік платежів.
Як передбачено п. 4.1 договору № 26.05.2025-100002088 від 26 травня 2025 року, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-51XX-XXXX-8690.
Сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно (п. 4.4 договору).
05 червня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір (оферту) до кредитного договору (кредитної лінії) № 26.05.2025-100002088, яка підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «К887» .
Відповідно п. 1. додаткової угоди сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв'язку з чим внести наступні зміни до договору: 1.1. сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 5 000 грн.
Відповідно до п. 1.2. додаткового договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 1 500 грн; дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) - 05 червня 2025 року. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-51XX-XXXX-8690. Днем надання кредиту (2-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й транш) - 158 днів з дати його надання. Згідно з п. 1.3. договору сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов'язаний сплатити комісію, пов'язану з наданням 2-го траншу (частини суми кредиту) - 5% від суми 2-го траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 75 грн. Відповідно до п. 1.4. договору комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 250 грн.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на дату подання позову має наступну заборгованість: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6 500 грн - заборгованість за процентами; 250 грн - комісія (пов'язана з наданням кредиту), 750 грн - додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 2 500 грн - неустойка, що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 26.05.2025-100002088 від 26 травня 2025 року.
У відповідності до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Ст. 207 ЦК України вказує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, 612 ч. 1 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, встановлені договором.
У відповідності з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису усіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконала, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн, 6 500 грн - проценти, 250 грн - комісія, 750,00 грн додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), тому вимога позивача в цій частині є доведеною та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки суд зазначає наступне.
17 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ, яким були внесені зміни до Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування», а Національним банком України прийнято «Правила роботи банків у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану», затверджені постановою правління НБУ від 25 березня 2022 року № 23 «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп».
Зокрема, «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи викладене, позов в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 2 500 грн задоволенню не підлягає.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконала, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 12 500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, ч. 8 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 018,67 грн (12 500 х 2 422,40 / 15 000).
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833 (вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032) заборгованість за кредитним договором від 26 травня 2025 року № 26.05.2025-100002088 в розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот ) грн 00 коп., судовий збір в розмірі 2 018 (дві тисячі вісімнадцять) грн 67 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: О. М. Вірченко