Справа № 641/5082/21
Провадження № 4-с/553/3/2026
Іменем України
19.02.2026м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого судді Москаленко В.В.,
за участю секретаря судового засідання Сіомашко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на дії органу примусового виконання, -
23.01.2026 скаржник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця щодо невнесення відомостей до автоматизованої системи виконавчого провадження та відкриття виконавчого провадження у встановлені законом строки та зобов'язання розглянути питання про відкриття виконавчого провадження.
Свої вимоги мотивував тим, що Подільським районним судом міста Полтави були видані виконавчі листи №641/5082/21 про стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 3863,00 грн. 06.01.2026 засобами електронної пошти заявник направив на адресу Дніпровського ВДВС у м. Києві КМУМЮУ заяву про відкриття виконавчого провадження разом із виконавчими документами, однак жодної відповіді не отримав. Станом на 23.01.2026 в порушення вимог законодавства постанова про відкриття провадження не винесена, на його адресу жодних документів не надходило. У зв'язку з чим просив визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Дніпровського ВДВС у м. Києві КМУМЮУ щодо невнесення відомостей до АСВП та невинесення постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами №641/5082/21 у встановлені законом строки та зобов'язати Дніпровський ВДВС у м. Києві КМУМЮУ вирішити питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами №641/5082/21 про стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» грошових коштів на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою Подільського районного суду від 26.01.2026 відкрито провадження у справі.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, заяв або клопотань до суду не надав.
Представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Згідно ч.1ст.2 цього Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням в тому числі таких засад, як: верховенства права, обов'язковості виконання рішень та законності.
Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України та статтею 74 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами скарги суд постановляє ухвалу, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Судом встановлено, що Подільським районним судом міста Полтави були видані виконавчі листи №641/5082/21 про стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у сумі 2500,00 грн та судового збору у розмірі 1362,00 грн.
Заяву про відкриття виконавчого провадження із доданими виконавчими документами направлено ОСОБА_1 на електронну поштову адресу Дніпровського ВДВС у м. Києві КМУМЮ 06.01.2026.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням рішення здійснює суд.
Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий суд, яке передбачає як прийняття судом остаточного рішення, так і його виконання, яке забезпечується державою.
Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»).
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення ЄСПЛ від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України»).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення від 15 жовтня 2009 року, пункт 53 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Войтенко проти України» від 29 червня 2004 року №18966/02).
Згідно з ч. 1ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ч. 1ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
За приписами ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.ч.1,2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачені підстави про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.
Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження в порядку ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» доводяться виконавцем до відома сторін (зокрема підприємств), надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, у формі електронних документів, каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку.
Частиною першою ст.77, ч. 1 ст.81 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.
Відповідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07.02.2016 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Однак, Дніпровським ВДВС у м. Києві не було надано жодної відповіді на направлені заявником документи протягом тривалого часу.
Крім того, орган ДВС був сповіщений належним чином про перебування в провадженні суду скарги, крім того, до скарги надано докази направлення її в електронний кабінет ДВС, однак суду не наведено належного обґрунтування неможливості виконати виконавчі листи по справі № 641/5082/21, а так само й доказів відкриття виконавчого провадження, чи відмови у відкритті виконавчого провадження, або наявності причин, які унеможливлювали здійснення вказаних дій, а тому наявна неправомірна бездіяльність державних виконавців.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Дніпровським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України порушено права стягувача (скаржника), оскільки не вжито заходів щодо своєчасного відкриття виконавчого провадження у встановлені законом строки або повернення виконавчого документа без виконання у разі наявності для цього відповідних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З огляду на те, що суд дійшов висновку про неправомірність бездіяльності Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягає у невнесенні відомостей до Автоматизованої системи виконавчого провадження та не вирішенні питання про відкриття або відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчими листами виданими Подільським районним судом міста Полтави у справі № 641/5082/21, суд вважає за необхідне зобов'язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вирішити питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами виданими Подільським районним судом міста Полтави у справі № 641/5082/21.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.1-5,10,18,37,40,41 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст.258,261,450 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на дії органу примусового виконання, - задовольнити.
Визнати неправомірними дії визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Дніпровського державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невнесення відомостей до АСВП та невинесення постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами №641/5082/21 виданими Подільським районним судом міста Полтави у встановлені законом строки.
Зобов'язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вирішити питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами виданими Подільським районним судом міста Полтави у справі № 641/5082/21.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко