Справа № 524/1321/26
Провадження № 2-к/524/1/26
19.02.2026 м.Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі головуючого судді Алексашиної Н.С., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду та зобов'язання внести зміни до актового запису про народження дитини та зміну прізвища дитини,
18 лютого 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Автозаводського районного суду м.Крмеенчука з клопотанням у якому просить:
- визнати на території України рішення італійського суду м.Енна від 13.10.2023 року, справа №664/2023;
- зобов'язати орган ДРАЦС внести до актового запису про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Італії;
- змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 »;
- стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з легалізацією рішення та внесенням змін до свідоцтва про народження.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 є матір'ю дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина народилася в Україні.
Рішенням італійського суду м.Енна від 13.10.2023 року у справі №664/2023 встановлено батьківство ОСОБА_3 щодо вказаної дитини та вирішено питання щодо аліментних зобов'язань.
Для реалізації прав дитини необхідно внести відповідні зміни до актового запису про народження.
Розглянувши матеріали клопотання про визнання рішення іноземного суду та зобов'язання внести зміни до актового запису про народження дитини та зміну прізвища дитини, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України (ст. 82 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Порядок визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню врегульовано главою 1 розділу ІХ ЦПК України.
Порядок визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню врегульовано главою 2 розділу ІХ ЦПК України.
Рішення, про визнання якого просить заявниця стосується двох головних аспектів: 1. Встановлення батьківства та пов'язаного з цим зобов'язання компетентного посадовця органу реєстрації актів цивільного стану внести необхідні відомості після набрання рішенням законної сили. 2. Стягнення аліментів на утримання доньки.
При цьому, встановлення батьківства згідно рішення суду за своєю суттю не передбачає вжиття заходів щодо примусового виконання.
Враховуючи, що заявниця порушує питання щодо визнання рішення італійського суду в частині встановлення батьківства та подальшого внесення змін до актового запису про народження дитини і не торкається примусового стягнення аліментів, суд доходить висновку, що в цьому випадку слід керуватися процедурою визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
Згідно ст. 471 ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Відповідно до ч. 1 ст. 472 ЦПК України, клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 464 ЦПК України передбачено, що питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.
Згідно ч.1 ст. 466 ЦПК України, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити:
1) ім'я (найменування) особи, яка подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
3) мотиви подання клопотання.
Втім, заявниця у поданому клопотанні не зазначила відомості про наявність або відсутність у неї електронного кабінету.
Також, всупереч наведеним положенням заявниця не зазначила місце проживання, місцезнаходження боржника або його майна в Україні.
Заявниця зазначила адресу боржника в Італії. При цьому, точність вказаної адреси викликає у суду сумніви, оскільки з відкритих джерел убачається, що АДРЕСА_1 . Кількість населення вказаного муніципалітету становить близько 8550. Втім, більш точних адресних даних (з назвою вулиці, номеру будинку) у клопотанні не зазначено, що унеможливлює повідомлення судом сторони.
Крім того, згідно п.2 ч.2 ст.472 ЦПК України до клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додається офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні.
Втім, хоча заявниця й посилається у своєму клопотанні на те, що рішення італійського суду набрало законної сили та є чинним, з наданого перекладу рішення убачається, що відповідна вказівка про дату набрання рішенням законної сили відсутня. Наявні лише дата ухвалення рішення (09 жовтня 2023 року) та дата публікації рішення (13.10.2023). Інший офіційний документ на підтвердження набрання рішенням суду законної сили не надано.
Крім того, у засвідченому перекладі рішення суду зазначено, що «текст нечіткий». Подібна вказівка позбавляє суд можливості переконатися у достовірності перекладу тексту рішення іноземного суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 466 ЦПК України суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
Враховуючи виявлені недоліки, клопотання про визнання рішення іноземного суду, підлягає залишенню без розгляду та поверненню заявнику.
Керуючись статтями 258, 260, 353, 465, 466 ЦПК України, суд,
Клопотання ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду та зобов'язання внести зміни до актового запису про народження дитини та зміну прізвища дитини, залишити без розгляду та разом із доданими до нього документами повернути заявниці.
Роз'яснити заявниці, що залишення клопотання без розгляду не перешкоджає повторному зверненню після усунення обставин, що слугували підставою для залишення клопотання без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.С. Алексашина