Справа № 361/794/26
Провадження № 2-о/361/10/26
29.01.26
29 січня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - Писанець Н.В.,
при секретарі - Михальовій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Броварського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,
встановив:
До Броварського міськрайонного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення юридичного факту смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Енергодар Запорізької області, тобто на тимчасово окупованій території.
В обгрунтування заяви зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженець м. Курахово Донецької області.
У зв'язку з тимчасовою окупацією території України де помер його батько, заявник позбавлений можливості звернутися до відділу ДРАЦСу, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати документ, встановленого зразку, який може бути прийнятий Броварським відділом ДРАЦСу для здійснення реєстрації смерті, відповідно до ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Згідно ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився.
У судове засідання представник зацікавленої особи не з'явився.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 виданим Енергодарським міським ЗАГС Запорізької області.
Згідно свідоцтва про смерть (російського зразка), виданого 16 грудня 2025 року на окуповані території, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Енергодар Запорізької області, що підтверджується також медичним свідоцтвом про смерть.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час (п. 7 ст. 273 ЦПК України) приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке провадиться на підставі п. 4 ст. 273 ЦПК і полягає у з'ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою, яке провадиться за правилами глави 35 ЦПК.
Згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.
Згідно ч.1 ст.316 Цивільного процесуального кодексу України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.317 Цивільного процесуального кодексу України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Згідно ч.4 ст.317 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Суд вважає, що заявником надані достатні докази, якими підтверджується факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Енергодар Запорізької області.
За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 258-259, 263-265, 293, 315-317 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Енергодар Запорізької області громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Курахово Донецької області.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Писанець Н.В.