Справа № 357/1791/26
3/357/1198/26
19.02.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли зБілоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
19.01.2026, приблизно о 02 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме, словесно ображала, принижувала, дала ляпас по обличчю, внаслідок чого завдала шкоди психічному та фізичному здоров'ю потерпілого, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969070 від 19.01.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 19.01.2026, приблизно о 02 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру у присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме: словесно ображала та принижувала, чим завдала шкоди психічному здоров'ю неповнолітньої дитини, яка стала свідком вказаних дій, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969121 від 19.01.2026 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вину не визнала та пояснила, що словесних образ і приниження на адресу чоловіка не висловлювала, між ними лише виникла сварка. Також зазначила, що спільно з чоловіком не проживає та має намір розірвати шлюб. При цьому підтвердила, що конфлікт відбувався у присутності їхнього неповнолітнього сина, який був свідком зазначених подій.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши протоколи та додані до них документи, приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП. адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
З матеріалів справи та пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин під час його візиту з метою забрати особисті речі.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт умисного вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного чи фізичного характеру саме у розумінні вимог ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також настання шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого.
Слід наголосити, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, під час судового розгляду встановлено, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувався у присутності їхнього неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується поясненнями самої ОСОБА_1 та матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за вчинення домашнього насильства у присутності дитини, оскільки такі дії можуть завдати шкоди її психічному здоров'ю.
Особливістю даного складу правопорушення є те, що об'єктивна сторона полягає саме у створенні для дитини психотравмуючої ситуації незалежно від того, чи настали фактичні негативні наслідки.
Суд враховує, що перебування дитини під час конфлікту між батьками об'єктивно впливає на її психоемоційний стан та суперечить завданням законодавства у сфері запобігання домашньому насильству.
Таким чином, навіть за відсутності достатніх доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, сам факт вчинення конфліктних дій у присутності неповнолітньої дитини підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом серії ВАД № 969121 від 19.01.2026 та поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Так, суддя вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Призначаючи стягнення враховуються дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, обставини його скоєння, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповіднно до ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя вважає за необхідне визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу, без направлення її на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, згідно ст. 39-1 КУпАП, що буде достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею інших адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 40-1, ч. 2 ст. 173-2, 221, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 копійок.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ