Романівський районний суд Житомирської області
290/845/22
селище Романів 20 лютого 2026 року
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , начальника Житомирського районного сектору № 7 філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області ОСОБА_4 , засудженої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Житомирського районного сектору № 7 філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області про скасування звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання та направлення засудженої для відбування покарання,-
Начальник Житомирського районного сектору № 7 філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області (далі сектор з питань пробації) звернулась до суду із поданням, в якому зазначено, що згідно вироку Романівського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2023 року ОСОБА_5 засуджено за статтею 296 частиною 1 Кримінального кодексу України (далі КК України) до двох років обмеження волі з іспитовим строком на один рік та шість місяців. Згідно частини 1 статті 76 КК України на ОСОБА_5 були покладені обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
З 12 жовтня 2023 року ОСОБА_5 перебуває на обліку в Житомирському районному секторі № 7 філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області.
У зв'язку із тим, що ОСОБА_5 не виконує обов'язки, покладені на неї судом, зокрема, не з'являється на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації (09.02.2024, 08.03.2024), начальник сектору з питань пробації просить вирішити питання про направлення ОСОБА_5 для відбування покарання, призначеного вироком суду.
Оглянувши матеріали особової справи № 26/ЗВП/2023, заслухавши думку прокурора, який заперечив щодо задоволення подання, начальника сектора з питань пробації, яка підтримала доводи подання, та засудженої, яка пояснила, що невиконання нею обов'язку, покладеного згідно вироку суду, було зумовлене її складними життєвими обставинами, які у неї склалися, зокрема, у зв'язку з відсутністю коштів для проїзду, отримання нею травми нижньої кінцівки, суд прийшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно з частинами 2, 3 статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі КВК України), у разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Систематичним невиконанням покладених на засудженого обов'язків є невиконання протягом іспитового строку три і більше разів одного або кількох обов'язків без поважних причин.
Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
У разі відмови суду задовольнити подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, із зазначенням додаткових обставин, які свідчать про обґрунтованість такого скасування.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 23 серпня 2023 року була засуджена Романівським районним судом Житомирської області за статтею 296 частиною 1 КК України до двох років обмеження волі.
Відповідно до статті 75 КК України ОСОБА_5 було звільнено від відбування покарання з випробуванням та покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Іспитовий строк ОСОБА_5 був визначений судом тривалістю один рік та шість місяців.
За час перебування на обліку в органах пробації ОСОБА_5 дійсно двічі поспіль (09.02.2024 та 08.03.2024) не з'явилася на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, однак вказані обставини не дають підстав вважати, що остання с истематично не виконувала покладені на неї судом обов'язки.
При цьому суд враховує пояснення ОСОБА_5 , яка пояснила, що факти неявки на реєстрацію мали місце, причиною цього була відсутність коштів для проїзду та отримання нею травми, тому доводи засудженої щодо поважності причин неявки на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації є обґрунтованими.
Суд зауважує, що для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням для направлення для відбування покарання необхідно встановити умисел засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
При розгляді подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні уповноваженого органу пробації, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення, та доцільність скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, суд зауважує, що на даний час закінчився іспитовий строк, встановлений судом при постановленні вироку від 23 серпня 2023 строком на один рік та шість місяців.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 89 КК України, особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом, визнаються такими, що не мають судимості.
Тобто, зі змісту даної норми вбачається, що рішення про скасування звільнення від відбування покарання може бути може ухвалене лише протягом зазначеного іспитового строку.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що звернення до суду органу пробації з даним поданням щодо ОСОБА_5 було передчасним та вказані в ньому обставини не є достатніми підставами для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої для відбування призначеного покарання, при цьому доказів її ухилення від відбуття покарання не надано, засуджена до кримінальної відповідальності за цей період не притягувалася, а також з огляду на те, що встановлений засудженій іспитовий строк закінчився, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання начальника Житомирського районного сектору № 7 філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області слід відмовити.
Керуючись статтями 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволені подання начальника Житомирського районного сектору № 7 філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області про скасування звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання та направлення засудженої для відбування покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1