Справа № 287/2433/25
2-а/287/31/26
19 лютого 2026 року м. Олевськ
Олевський районного суду Житомирської області в складі
головуючого судді Нижника Г.П.,
за участю секретаря судового засідання Вернигорової К.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 538/9 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, зазначивши, що згідно постанови №538/9 від 19.09.2025 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі, неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 17000 грн. Вважає вказану постанову незаконною. Так, відповідно до постанови від 19.09.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності за нібито порушення правил військового обліку, а саме - не з'явився по повістці 20.08.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 не отримував. Від явки не ухилявся. Добровільно з'являється до ТЦК та СП за кожною вимогою. Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності отримав лише 08.10.2025, відповідно тоді і дізнався про накладений на нього штраф.
З огляду на викладене, просить скасувати постанову по адміністративне правопорушення від 19.09.2025 №538/9 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП про притягнення його до адміністративної відповідальності в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від справу передано головуючому судді Нижнику Г.П.
Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області відкрито провадження у вказаній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Від ІНФОРМАЦІЯ_3 надано матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 .
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що за станом здоров'я є непридатним до військової служби, у зв'язку з чим систематично проходить військово-лікарську комісію з метою підтвердження відповідного статусу та продовження відстрочки. Наприкінці серпня 2025 року він виявив у застосунку «Резерв+» інформацію про перебування «в розшуку», після чого вже наступного робочого дня добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де отримав направлення та бланки для проходження обстеження і медичного огляду. На початку вересня 2025 року він пройшов передбачені законодавством медичні обстеження, за результатами яких повторно був визнаний непридатним до військової служби. Про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 20.08.2025 йому відомо не було. Зазначив, що у разі отримання повістки обов'язково з'явився б за викликом, оскільки наміру ухилятися чи переховуватися не мав. На підтвердження викладених обставин надав суду копії акту дослідження стану здоров'я та картки обстеження і медичного огляду.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд установив такі обставини та дійшов відповідних висновків.
Судом встановлено, що 02.09.2025 щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 538 у зв'язку з його неявкою 20.08.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зазначеному протоколі відсутній.
Постановою тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_3 № 538/9 від 19.09.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 07.08.2025 на адресу позивача нібито направлено повістку № 454485, відповідно до якої він був зобов'язаний прибути 20.08.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас у постанові зазначено, що, маючи обов'язок з'явитися за викликом, ОСОБА_1 у визначений день та час до вказаного органу не прибув, чим порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, у зв'язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу у сумі 17000 грн. Разом з тим, оскаржувана постанова також не містить підпису позивача про її отримання чи ознайомлення зі змістом.
Крім того, судом установлено, що наприкінці серпня 2025 року позивач особисто та добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де за вказівкою відповідних посадових осіб пройшов військово-лікарську комісію та подав необхідні документи. Будь-яких зауважень чи повідомлень про наявність претензій щодо порушення ним вимог законодавства на той момент йому не висловлювалося.
Згідно з актом дослідження стану здоров'я та карткою обстеження і медичного огляду ОСОБА_1 , останній проходив військово-лікарську комісію у період з 04.09.2025 по 12.09.2025, за результатами якої його визнано непридатним до військової служби.
Відповідно до витягу із застосунку «Резерв+» від 12.09.2025 ОСОБА_1 є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, при цьому зазначено, що облікові дані уточнено своєчасно.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, відповідно до закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України,обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що уразі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також, Закон України «Про мобілізації та мобілізаційну підготовку».
Постановою від 16 травня 2024 р. № 560 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно з яким належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 08.10.2024 рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Саме на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок доведення правомірності прийнятого рішення та наявності події і складу адміністративного правопорушення.
Як установлено судом, відповідачем надано копію розпорядження № 367 від 07.08.2025, адресованого голові Олевської міської ради, щодо організації оповіщення військовозобов'язаних про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно зі списком, який є додатком до зазначеного розпорядження. У відповідному списку серед інших осіб зазначено ОСОБА_1 . Водночас саме по собі направлення розпорядження органу місцевого самоврядування не є беззаперечним доказом належного персонального повідомлення конкретної особи про виклик.
Долучена до матеріалів справи копія повістки не містить підпису ОСОБА_1 про її отримання, що унеможливлює встановлення факту вручення чи ознайомлення із її змістом. Крім того, надана копія конверта на ім'я позивача згідно з відбитком вихідного штампа «Житомир ЦОП» датована 04.10.2025, тобто після 20.08.2025 - дати, на яку, відповідно до змісту постанови, він мав з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначене свідчить про відсутність підтвердження своєчасного направлення та вручення повістки до настання визначеної дати явки.
Суд звертає увагу, що відповідач як суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість надати належні та допустимі докази повідомлення позивача про виклик (зокрема, докази особистого вручення, поштові повідомлення з відміткою про вручення, відомості про відмову від отримання тощо), однак таких доказів суду не надано. За відсутності підтвердження факту отримання або належного вручення повістки суд позбавлений можливості перевірити доводи відповідача щодо належного повідомлення особи.
При цьому матеріали справи свідчать, що наприкінці серпня 2025 року позивач добровільно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 після того, як виявив у застосунку «Резерв+» інформацію про перебування «в розшуку», пройшов військово-лікарську комісію у період з 04.09.2025 по 12.09.2025 та за її результатами був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Така поведінка об'єктивно не узгоджується з наміром ухилятися від виконання обов'язків, пов'язаних із військовим обліком.
Позивач послідовно стверджує, що повістку від ІНФОРМАЦІЯ_4 на 20.08.2025 не отримував. Зазначені доводи матеріалами справи не спростовані, а належних доказів зворотного відповідачем не надано.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що стороною відповідача не надано доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому оскаржувана позивачем постанова є протиправною, не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч. 3 КУпАП, за таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю відповідно до ст. 247 п.1 вказаного Закону.
З врахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в сумі 605,60 грн належить стягнути на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 205, 241-246, 268-272, 286, КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про скасування постанови № 538/9 від 19.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_3 № 538/9 від 19.09.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) місце знаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя: Г. П. Нижник