Справа № 283/2315/23
Провадження №2/283/18/2026
20 лютого 2026 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря Левченко О.І.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
встановив:
ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просить:
1. Визнати за нею в порядку поділу майна право власності на:
- житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 54 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, село Йосипівка;
2. Припинити право власності ОСОБА_2 на:
- житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 54 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, село Йосипівка.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2014 по 2022 рік. В період шлюбу вони придбали:
- житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 54 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, село Йосипівка.
Вищевказане майно є їх спільною сумісною власністю. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Висновками експертів встановлено, що будинок та земельні ділянки не можуть бути розподілені, а тому позивач вважає, що вони повинні бути присуджені їй, а відповідачу виплачена грошова компенсація його частки у розмірі 117900 гривень. Саме таку суму і внесла позивач на депозитний рахунок суду.
Вважає, що це не завдасть істотної шкоди відповідачу, оскільки він має у свої власності квартиру в місті Києві та земельну ділянку.
Відповідач та його представник заперечили проти отримання такої компенсації, вважаючи її занадто мізерною. В подальшому відповідач заперечив і проти присудження будинки та земельних ділянок позивачу, оскільки його квартира в місті Києві знаходиться на 10 поверсі і він не має змоги нею користуватись, оскільки у зв?язку з тривалими відключеннями електроенергії не працюють ліфти, а ампутація гомілки значно ускладнює можливість користуватись сходами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_5 померла. Ухвалою суду від 04.03.2025 року до участі у справі була залучена правонаступник позивача ОСОБА_4 .
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб 07.02.2014 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (Т.1, а.с. 11). Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області № 761/4353/22, яке набрало законної сили 21.11.2022 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був розірваний (Т.1, а.с. 13).
За час перебування у шлюбі ОСОБА_2 , за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу від 11.12.2015 року, придбав у власність:
- житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 54 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 60 СК України визначен о, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Оскільки сторонами не доведено протилежне, то суд вважає, що:
- житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 54 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
належали ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла (Т.2, а.с. 25). Спадщину після її смерті прийняла дочка ОСОБА_4 (Т.2, а.с. 26, 32-38).
Частиною першою статті 1226 ЦК України визначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Таким чином ОСОБА_4 успадкувала частку ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на:
- житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 54 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Домовленістю між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , законом або рішенням суду не встановлений розмір часток спільній сумісній власності на вищевказане майно, а тому суд вважає, що вони мають право на рівні частки - по 1/2 кожен.
Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Для визначення можливості поділу житлового будинку та земельних ділянок за заявою ОСОБА_5 18.07.2023 року були проведені будівельно-технічна та земельно-технічна експертизи № 1595/07-2023 (Т.1 а.с. 36-128).
Згідно висновку експерта:
1. Здійснити поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками відповідно до часток у розмірі по не вбачається можливим, оскільки:
- для виділення окремої ізольованої квартири необхідне проведення ремонтно-будівельних робіт із втручанням у конструктивні елементи, які станом на дату проведення дослідження перебувають у непридатному до нормальної експлуатації стані та частково у аварійному;
- фактичний фізичний знос житлового будинку становить 65%, що перевищує допустимий у розмірі 60%;
- технічний стан конструктивних елементів будинку не забезпечує міцність, стійкість та просторову жорсткість, а також спроможність сприймати додаткові навантаження і зберігати статичну непорушність в разі проведення реконструкції і переобладнання.
2. Оскільки поділ житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , не вбачається можливим, тому поділ земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823484000:01:002:0070 та 1823484000:01:002:0071 не проводився.
3. Дійсна ринкова вартість 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823484000:01:002:0070 площею 0,25 га. та 1823484000:01:002:0071 площею 0,35 га. становить 117900 гривень, в тому числі вартість 1/2 частини:
- житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами - 29850 гривень;
- земельної ділянки площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070 - 39400 гривень;
- земельної ділянки площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071 - 48650 гривень.
Суд погоджується з висновком експерта в частині неможливості поділу будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки планування будинку та його технічний стан не дозволяють розподілити його на дві ізольовані квартири.
Також суд погоджується з висновком експерта і в частині неможливості поділу земельної ділянки площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070, оскільки вона призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а при неможливості поділу будинку неможливо поділити і земельну ділянку, яка призначення для будівництва і обслуговування цього житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Висновок експерта № 1595/07-2023 від 18.07.2023 року в частині неможливості поділу земельної ділянки площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071 суд вважає необґрунтованим, оскільки неможливість поділу даної земельної ділянки експерт обґрунтував неможливістю поділу будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Однак дана земельна ділянка призначена для ведення особистого селянського господарства і жодним чином не пов'язана з будинком.
Отже, позивачем не доведений той факт, що земельна ділянка площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071 не підлягає поділу.
Вирішуючи питання про вартість 1/2 частини житлового будинку та земельних ділянок, суд враховує, що згідно висновку експерта № 1595/07-2023 від 18.07.2023 року вартість їх становить 117900 гривень:
- житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами - 29850 гривень;
- земельної ділянки площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070 - 39400 гривень;
- земельної ділянки площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071 - 48650 гривень.
Заперечуючи проти такої вартості, відповідач надав суду звіти про оцінку житлового будинку та земельних ділянок (Т.1, а.с. 148-209). Згідно даних звітів вартість їх становить:
- житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами - 1645587 гривень;
- земельної ділянки площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070 - 118848 гривень;
- земельної ділянки площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071 - 54853 гривні.
Вартість 1/2 частини цього майна становить відповідно 909644 гривні (1819288 гривень : 2).
Однак дані звіти зроблені оцінювачами, які не є атестованими судовими експертами відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про судову експертизу», а оцінювачі не повідомлені про кримінальну відповідальність відповідно до вимог ч. 5 ст. 106 Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того у звіті оцінений інший будинок, а ніж той, який був придбаний відповідачем (Т.1, а.с. 166-191).
У зв?язку з цим суд вважає вказані звіти неналежними, недопустимими та недостовірними доказами.
За таких обставин суд вважає, що позивачем доведений той факт, що вартість 1/2 частини майна становить 117900 гривень:
- житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами - 29850 гривень;
- земельної ділянки площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070 - 39400 гривень;
- земельної ділянки площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071 - 48650 гривень.
Саме кошти в розмірі 117900 гривень позивач внесла на депозитний рахунок суду (Т.2, а.с. 13).
Згідно статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
В даному випадку позивач не довела, що земельна ділянка площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, село Йосипівка, є неподільною, спільне володіння і користування даною земельною ділянкою з відповідачем є неможливим і що частка відповідача у праві власності на дану земельні ділянку є незначною.
У зв?язку з цим суд відмовляє позивачу з цих підстав в задоволенні позову в частині припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, село Йосипівка, та визнання за позивачем права власності на дану земельну ділянку.
Вирішуючи позов в частині припинення права власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 54 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; та визнання за позивачем права власності на дане майно, суд зазначає наступне.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності ОСОБА_2 , крім вищевказаного майна, також належить на праві власності (Т.1, а.с. 117-119):
- земельна ділянка площею 2,538 га., з кадастровим номером 0521480200:06:001:0068;
- однокімнатна квартира АДРЕСА_2 загальною площею 81,30 м.кв., житловою площею 36,7 м.кв.
Як пояснив відповідач, в даній квартирі він не проживає, оскільки він є інвалідом 2 групи у зв?язку з тим, що втратив ліву гомілку, а квартира розміщена на 10 поверсі. Відповідно він фізично не може спускатись та підніматись сходами до квартири, а користуватись ліфтами не має можливості, так як вони рідко працюють у зв?язку з тривалими відключеннями електроенергії.
Відповідно до копій пенсійних посвідчень ОСОБА_2 призначена пенсія по інвалідності, оскільки він має інвалідність 2 групи (Т.2, а.с. 117). Згідно довідки Чоповицької селищної ради № 3-180 від 08.08.2025 року ОСОБА_2 проживає без реєстрації в будинку АДРЕСА_1 (Т. 2, а.с. 118).
З виписки з медичної картки амбулаторного хворого, яка видана 02.02.2026 року ТОВ «Медичний центр Асклепій плюс», вбачається, що після дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 1996 року, ОСОБА_2 виконано ампутацію середини лівої гомілки (Т.2, а.с. 128). Також згідно акту ТОВ «Явір-Жутлобуд-2», який складений 15.12.2025 року, квартира АДРЕСА_2 знаходиться на 10 поверсі. ОСОБА_2 в даній квартирі не проживає (Т.2, а.с. 128 зворот).
Відповідно до ч. 3 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України суд визнає загальновідомими ті обставини, що внаслідок обстрілів Російською Федерацією енергетичної інфраструктури України у багатьох містах України, в тому числі і місті Києві, діють тривалі відключення електроенергії. Ці обставини відомі всьому населенню України, а тому не потребують доказування.
За таких умов суд вважає, що відповідач, за відсутності гомілки, фізично не може спускатись та підніматись сходами до квартири на 10 поверх. Також він не має змоги користуватись ліфтами, так як вони не працюють у зв?язку з тривалими відключеннями електроенергії.
Таким чином припинення його права власності на: житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 54 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , завдасть істотної шкоди інтересам відповідача.
У зв?язку з цим суд відмовляє позивачу в задоволенні позову і в частині припинення права власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 54 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за позивачем права власності на вищевказаний житловий будинок та земельну ділянку.
Суд не відшкодовує позивачу судові витрати, оскільки йому повністю відмовлено в задоволенні позову.
Також суд скасовує заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на наступне майно:
- житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 54 м2, житловою площею 16,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Кошти в розмірі 117900 гривень, які внесені на депозитний рахунок суду, суд повертає позивачу.
Керуючись ст.ст. 82, 141, 209-265 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. 365 Цивільного кодексу України,-
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 відмовити повністю.
Заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на наступне майно:
- житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 54 м2, житловою площею 16,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,25 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0070, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,35 га. з кадастровим номером 1823484000:01:002:0071, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
які застосовані ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 25.06.2025 року у справі № 283/2315/23, скасувати.
Повернути ОСОБА_4 кошти в розмірі 117900 гривень, які внесені на депозитний рахунок суду згідно квитанції до платіжної інструкції на внесення готівки від 22.03.2024 року (код квитанції 9336-8440-7639-1554).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: А. О. Тимошенко