Справа № 296/1696/26
1-кс/296/719/26
Іменем України
про застосування запобіжного заходу у вигляді
тримання під вартою
16 лютого 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВРЗ СТ СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , військовослужбовця, солдата в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні № 12026060000000069 від 14.02.2026, -
20.02.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого ВРЗ СТ СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, у кримінальному провадженні № 12026060000000069 від 14.02.2026.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за ч. 2 ст. 286-1 КК України, у кримінальному провадженні № 12026060000000069 від 14.02.2026.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.02.2026 близько 16 години 25 хвилин водій ОСОБА_5 , в порушення вимоги пункту 2.9а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння 1,98% проміле, керував технічно справним автомобілем «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим в порушення вимог пункту 1.5. цих же Правил також створив небезпеку для руху та загрозу для життя і здоров'я громадян, рухався по проїзній частині автодороги (Н-03) «Житомир-Чернівці» в Житомирському районі Житомирської області, у напрямку м. Житомир, та на передньому правому пасажирському сидінні перевозив ОСОБА_9 .
У вказаний день та час, проїжджаючи ділянку автодороги «Житомир-Чернівці» по вул. Миру в с. Дубище Чуднівської ТГ Житомирського району Житомирської області із заокругленням дороги ліворуч, водій ОСОБА_5 , грубо порушуючи вимоги пунктів 2.3.(б) та 12.1. цих же Правил, не був уважним, не простежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого допустив виїзд автомобіля на смугу для руху зустрічного транспорту, подальший виїзд на ліве узбіччя, де автомобіль повністю припинив рух контактуючи з однобічною металевою огорожею.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля ОСОБА_9 , отримав тілесне ушкодження у вигляді: повна травматична ампутація правої нижньої кінцівки; неповна травматична ампутація лівої нижньої кінцівки; забій грудної клітки; геморагічний шок ІІІ ст., з якими був доставлений до КНП «Чуднівська лікарня».
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пунктів 1.5., 2.3.б), 2.9а) та 12.1 Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.
14.02.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України а 15.02.2026. йому повідомлено про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, тобто у необережних діях, які виразились у порушенні ним правил безпеки дорожнього руху як особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому ОСОБА_9 тяжке тілесне ушкодження. .
Причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину підтверджується зібраними у ході розслідування доказами, що додані до клопотання.
Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п.п.1,3,4, ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, а саме у вигляді тримання під вартою.
Під час судового розгляду слідчий та прокурор клопотання повністю підтримали та просили його задовільнити з підстав та мотивів, що викладені у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 під час судового розгляду пояснив, що є військовослужбовцем, наразі перебуває у відпустці, в день ДТП святкував своє день народження з двоюрідним братом, та з ним потрапив у ДТП, розуміє в чому його підозрюють, проте через погане самопочуття йому тяжко говорити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки підозрюваний військовослужбовець, має сталі соціальні зв'язки та немає наміру переховуватися від слідства чи впливати на потерпілого чи свідків просив обрати запобіжний захід не пов'язаний із тримання під вартою- домашній арешт.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши та оцінивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступного.
Згідно ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Згідно пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 177 КПК України" метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею під час судового розгляду встановлено, що органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження № 12026060000000069 від 14.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, де підозрюваним є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи стадію судового розгляду, суд, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ ( пункт 32 рішення у справі Fox , Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86;12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопору-шення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, у кримінальному провадженні № 12026060000000069 від 14.02.2026 є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, про це свідчать в своїй сукупності докази, що долучені до клопотання, а саме:
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.02.2026;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення (злочину);
-протоколом допиту підозрюваного від 15.02.2026;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 15.02.2026;
-проколом допиту свідка ОСОБА_11 від 15.02.2026;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Щодо ризиків.
Слідчий вказує, що наразі існують ризики передбачені п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
Існування ризику щодо можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюється судом в світлі тих обставин, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих в даному кримінальному провадженні кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за ч. 2 ст. 286-1 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до восьми років. ДТП в чинив у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою , проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Отже , на переконання слідчого судді, ризик переховування підозрюваного - існує.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вплив на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні слідчий суддя також вважає таким, що існує та має високий ступінь ймовірності на цій стадії кримінального провадження. Так підозрюваний та потерпілий є родичами (зі слів підозрюваного двоюрідні брати) та існує ризик впливу на потерпілого також підозрюваний може спробувати вчинити тиск на свідків з метою для зміни (відмови) від показів.
Також, є ризик, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (ризик передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України) так перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити спробу та безпідставно не з'являтися за викликом до слідчого та суду, він є військовим та у разі вибуття за місцем служби може уникати явки за викликами слідчого чи суду.
Отже прокурором та слідчим під час розгляду клопотання доведено слідчому судді, що ризики за п. п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують. При цьому встановлені ризики є високими.
Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Отже, на переконання слідчого судді, наразі жоден із більш м'яких запобіжних заходів (навіть цілодобовий домашній арешт) не здатен запобігти тим ризикам, що були доведені слідчим та прокурором під час розгляду клопотання.
Разом з цим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Таких обставин слідчим суддею не встановлено, а також з врахуванням особи підозрюваного: - молодий чоловік 26 років, військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 , перебуває на посаді оператора БПЛА, учасник бойових дій, наразі перебуває у відпустці, після дорожньо транспортної пригоди також отримав тілесні ушкодження у вигляді закрити компресійних переломів 10, 11 хребців, забою грудної клітини та на даний час перебуває на стаціонарному лікуванні у КНП «Чуднівська лікарня», проте з'явився до суду для участі у розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, отже його стан здоров'я не є критичним, що не унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому в даному конкретному випадку можливо визначити заставу.
За приписами ч.1.3 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний пояснив, що має грошове забезпечення до 80 тис.грн на місяць
Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи особу підозрюваного, що він раніше не судимий, його матеріальний стан, слідчий суддя визначає заставу у розмірі, який становить 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99840 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.
Слідчий суддя вважає, що саме такий розмір застави у даному конкретному випадку здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та є співмірним.
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою вважається, що до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваного обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з м.Житомира без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання, роботи;
-утримуватися від спілкування будь-яким способом з потерілим кримінальному провадженні ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
-при наявності здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон до органів Державної міграційної служби, про що документально повідомити слідчого, прокурора або суд;
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави до 14.04.2026.
Отже за результатами розгляду клопотання слідчий суддя приймає рішення про часткове задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення, як альтернативи - застави
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182,183, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні № 12026060000000069 від 14.02.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14.04.2026 (включно), з правом внесення застави в розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99840 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.
В задоволенні клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою-відмовити.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA758201720355229001500000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім'я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до закінчення строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваного такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з м.Житомира без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання, роботи;
-утримуватися від спілкування будь-яким способом з потерілим кримінальному провадженні ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
-при наявності здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон до органів Державної міграційної служби, про що документально повідомити слідчого, прокурора або суд;
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави і до 14.04.2026 (включно)
Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов'язків у разі внесення застави покласти на орган досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення проте, може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали оголошено 20.02.2026 о 16-15 годині
Слідчий суддя ОСОБА_1