Справа № 296/1684/26
2/296/2474/26
про залишення позовної заяви без руху
"19" лютого 2026 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Петровська М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маслякова Тетяна Олександрівна, звернулась до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований «17» травня 2003 року відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис № 536, розірвати.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статей 175-177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Кодексу, виходячи з наступних підстав.
Згідно п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідач ОСОБА_2 є громадянином Німеччини.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлені підстави визначення підсудності справ судам України, зокрема, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.
Під час розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтями 27, 28 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За змістом ч. 9 ст.28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Позивачка, звертаючись до суду із цим позовом вказує, що останнє відоме місце його проживання: АДРЕСА_1 . Разом з тим, наведене не підтверджено жодними доказами. Згідно отриманих судом 18.02.2026 відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача, особу з даними " ОСОБА_2 " не знайдено.
Згідно з ч.2 і 3 ст.60 Закону України «Про міжнародне приватне право» подружжя, будучи громадянами різних держав, можуть обрати право, яке буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу. Таке можливо, тільки якщо вони не мають спільного місця проживання або якщо особистий закон кожного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання.
Відповідно до ч. 1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст.77 цього Закону (виключна підсудність, яка на спори про розірвання шлюбу не розповсюджується).
Аналіз положень ст.60, ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» дає підстави дійти висновку, що законодавець України визначив чотири колізійні прив'язки у визначенні закону, яким має керуватися подружжя під час вирішення питання про припинення шлюбу, зокрема: 1) спільний особистий закон подружжя (lex patrie); 2) закон спільного місця проживання подружжя, за умови, що один з подружжя продовжує проживати у цій державі (lex domicilii); 3) право держави, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином (proper law); 4) закон, обраний подружжям (lex voluntatis).
Враховуючи, що позивач є громадянкою України, а відповідач громадянином Федеративної Республіки Німеччини, то відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про міжнародне приватне право», у сторін відсутній спільний особистий закон подружжя.
Також позивачем, не долучено до матеріалів справи доказів спільного проживання позивача та відповідача на території України або ж наявності укладеної між сторонами угоди, згідно якої сторони передбачили підсудність даної справи судам України.
З огляду на вищевикладене, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави звернення до Корольовського районного суду м.Житомира, що позбавляє суд можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачці строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави звернення до Корольовського районного суду м.Житомира (докази спільного проживання позивача та відповідача на території України або ж наявності укладеної між ними угоди, згідно якої сторони передбачили підсудність даної справи судам України).
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Позивачці усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі якщо недоліки заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачці.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М. В. Петровська