Справа № 296/13706/25
1-кп/296/376/26
Іменем України
18 лютого 2026 рокум .Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12025060640000903 від 04.09.2025 року
за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
встановив:
Судом встановлено, що 24.08.2025 близько 00 години 10 хвилин ОСОБА_8 перебував у громадському місці, а саме неподалік закладу «Barbarossa Bar», який розташований за адресою: вулиця Бориса Лятошинського, 4, м. Житомир, де у нього виник умисел на вчинення хуліганства.
Реалізуючи свій умисел, в цей же день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_8 діючи з прямим умислом, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій та бажаючи їх настання, які супроводжувались особливою зухвалістю, яка виразилась у насильстві, підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_4 та наніс правою рукою, зжатою в кулак, один удар в ділянку правого ока, внаслідок чого останній втративши рівновагу впав на асфальтне покриття та вдарився потилицею.
Продовжуючи реалізувати свій умисел на вчинення хуліганства, ОСОБА_8 підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_5 та наніс рукою, зжатою в кулак, один удар в ділянку голови, внаслідок чого останній впав на асфальтне покриття та вдарився потилицею. Після чого, ОСОБА_5 підвівся, а ОСОБА_8 повторно наніс йому удар рукою, зжатою в кулак, в ділянку голови.
Вказаними діями ОСОБА_8 заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця на волосистій частині голови, на обличчі справа, закритої черепно-мозкову травму, забій головного мозку легкого ступеня, які належить до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Вказаними діями ОСОБА_8 заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця, садна, крововиливу та забійно-наскрізної рани на обличчі, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на адресу суду надійшло письмове клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 щиросердно розкаюється та просить суд звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинений кримінальний проступок і закрити відносно нього кримінальне провадження у зв'язку з примиренням з потерпілими та відшкодування шкоди.
Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх представник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечили проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття відносно нього кримінального провадження у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечив проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілими та закриття кримінального провадження.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, що є всі підстави, передбачені ст. 46 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що при розгляді питання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 №12 за наявності передбачених ст. 46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
При закритті провадження по справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, судом не вирішується. Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Стаття 46 КК України визначає, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Так, обвинувачений ОСОБА_8 вперше вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, який не є корупційним кримінальним правопорушенням та не вчинені у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, свою вину за пред'явленим обвинуваченням ОСОБА_8 визнав в повному обсязі, щиросердечно розкаявся у вчиненому, примирилися з потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та відшкодував завдані їм збитки вчиненим кримінальним правопорушенням.
За таких обставин кримінальне провадження необхідно закрити, а обвинуваченого звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілими.
Заявлені потерпілими цивільні позови залишити без розгляду.
Запобіжний захід ОСОБА_8 не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта відсутні.
Арешт на майно не накладався.
Відповідно до ст. 100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів.
Керуючись ст. 284-286, 288, п. 2) ч. 3 ст. 314, 369, 371, 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_7 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України - задовольнити.
Закрити кримінальне провадження №12025060640000903 від 04.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.296 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілими.
Цивільний позов ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про відшкодування шкоди - залишити без розгляду.
Речові докази: оптичний носій інформації DVD-R на якому наявний рукописний напис «Слідчий експеримент 20.11.2025» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1