Справа №278/6653/25
19 лютого 2026 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., розглянувши матеріали заяви Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , -
Заявник звернувся до суду з вище вказаною заявою та просить солідарно стягнути із боржників заборгованість за надані житлово-комунальні послуги.
При вирішенні питання про можливість видати судовий наказ, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області, місце реєстрації боржника ОСОБА_3 на території Житомирської області не значиться, а тому встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника не вбачається можливим.
В силу ч. 9 ст. 165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.
Частиною 3 статті 165 ЦПК України, зокрема передбачено, що у разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу за даною заявою.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити та роз'яснити заявнику, наслідки відмови у видачі судового наказу. А саме: згідно ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Тому, відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Керуючись ст. ст. 165, 166 ЦПК України, суддя
У видачі судового наказу за заявою Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. М. Дубовік