Справа № 277/1561/25
Номер рядка звіту 17
іменем України
"18" лютого 2026 р. селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Заполовського В.В.
за участю секретаря с/з Лук'янчук Т.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» - адвокат Усенко М.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 26880,00 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Вимоги мотивує тим, що 14.05.2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» було укладено кредитний договір №21936646, згідно з умовами якого відповідач отримав 4000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій.
Позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит, але відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору, у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 26880,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн., простроченої заборгованості за сумою відсотків в розмірі 20880,00 грн. та простроченої заборгованості за штрафами в розмірі 2000,00 грн.
Представник позивача також зазначив, що при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу у його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Матеріалами справи встановлено, що 15.05.2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 85544446. Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором 66brz7u8 (а.с.5-11).
Відповідно до п.1.1. вказаного договору, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника.
Згідно п.1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн.
Відповідно до п.1.3. вказаного договору, кредит надається/видається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 14.05.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.
Згідно п.1.4. договору, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 09.05.2025.
Відповідно до п.1.5. вказаного договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 20880 грн. в грошовому виразі та 4500 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1 договору. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 24880 грн. Денна процентна ставка становить 0,9.
Згідно п.1.5.1. договору, пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 0,9% річних.
Відповідно до п.2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку/особистий рахунок позичальника (уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача). (а.с. 5-11).
Факт отримання коштів відповідачем підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім», із якого вбачається, що 14.05.2024 року була здійснена транзакція №1408274963 у розмірі 4000 грн. на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . (а.с.13).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №21936646 від 14.05.2024 року, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 26880,00 грн., з яких: тіло кредиту 4000 грн., проценти 20880,00 грн., штраф 2000 грн. (а.с.14-16).
Позивачем з метою досудового врегулювання спору на адресу за місцем реєстрації відповідача була направлена претензія вих.№23635484 від 04.11.2025 року, однак відповідач не повернув кредит. (а.с.17)
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Згідно з ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно з ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно ст.3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч.7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» норми вказаного Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов'язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст.ст.639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.
Проаналізувавши та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що оскільки відповідачем ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору, заборгованість по платежах та поточні платежі відповідно до умов укладеного договору ним не сплачувалися, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» 4000,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту та 20880,00 грн. - заборгованості по відсотках.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу суд зазначає наступне.
Відповідно до п.18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитний договір №21936646 від 14.05.2024 року укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п.18 Перехідних положень ЦК України.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, суд вважає, що нарахування штрафу в сумі 2000,00 грн. за невиконання грошового зобов'язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.
З відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений ним при подачі позовної заяви, судовий збір.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, сплачений позивачем судовий збір суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог згідно ст.141 ЦПК України. Позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суд задовольняє на 92,56%.
Враховуючи наведене, сума судового збору, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача становить 2242,17 грн. (2422,40 х 92,56% = 2242,17 грн.).
Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
В матеріалах справи наявні договір про надання правової (правничої) допомоги №0207 від 02.07.2025 року, який укладений між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та Адвокатським об'єднанням «Апологет», акт №143 наданих послуг від 12.11.2025 року, відповідно до якого сума наданих послуг становить 8000,00 грн., детальний опис наданих послуг, згідно якого адвокатом затрачено 6 год. 30 хв. на надання послуг, а саме усної консультації клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви та подання її до суду.
Відповідач в судове засідання не з'явився та не клопотав про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Враховуючи складність справи, виконані адвокатом роботи (надані послуги), суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно задоволених вимог у розмірі 7404,80 гривень.
На підставі ст.ст.11, 212, 509, 525, 526, 626, 628, 633, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, постанови Верховного Суду України від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15, та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN НОМЕР_3 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) заборгованість за кредитним договором в сумі 26880 (двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп., сплачений при подачі позовної заяви судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 2242 (дві тисячі двісті сорок дві) грн. 17 коп. та витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 7404 (сім тисяч чотириста чотири) грн. 80 коп.
Врешті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Ємільчинським районним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В. В. Заполовський