Справа № 274/56/26 Провадження № 2/0274/23/26
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
19.02.26 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд),
розглянувши матеріали цивільної справи за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс"
доОСОБА_1
простягнення заборгованості,
Вказана заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Пунктом 2 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення наведеного у заяві, яка подана через електронний кабінет представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінформ" - Лигіним Олегом Володимировичем (а тому саме він, а не Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінформ" в силу положення абзацу четвертого частини восьмої статті 14 Цивільного процесуального кодексу України звільнений від обов'язку зазначати у позовній заяві про наявність або відсутність електронного кабінету), не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс".
Відповідно до частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви додано платіжну інструкцію № 5461 від 22.10.2025 р. про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд, перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За відомостями автоматизованої системи документообігу суду судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., сплачений згідно платіжної інструкції № 5461від 22.10.2025 р., зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України у справі № 274/7449/25 за розгляд позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яку ухвалою від 25.12.2025 р. було повернуто позивачу.
Згідно з пунктом 2 частини першої статі 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
При цьому норма, яка б передбачала можливість повторного використання документу про сплату судового збору, який вже зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, і таке зарахування відбулось у межах іншої справи позовного провадження, в Законі України "Про судовий збір" відсутня.
Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" має право повернути сплачений ним судовий збір згідно з платіжною інструкцією № 5461 від 22.10.2025 р., однак така інструкція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі в іншій цивільній справі, зокрема, у даній справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.
Тобто Законом України "Про судовий збір" передбачено, що на час вчинення процесуальної дії позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду або повернув.
Такі висновки містяться у рішеннях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.02.2019 р. у справі № 1540/3297/18 та в ухвалі від 03.11.2021 р. у справі № 9901/447/21.
Зважаючи на наведене, платіжна інструкція № 5461 від22.10.2025 р. про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн. не є документом, що підтверджує сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" судового збору за подання до суду позовної заяви від 26.12.2025 р. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у справі № 274/56/26.
Таким чином, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорсне відповідає частині четвертій статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.
При цьому Суд роз'яснює, що згідно з частиною першою та підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З позовної заяви вбачається, що ціна позову складає 35 431,90 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3 028,00 грн.
Отже, розмір судового збору, який мав бути сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" з урахуванням частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (якою встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) складає 2 422,40 грн.
Частиною першою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення вказаного вище недоліку.
Керуючись статями 175, 177, 185, 187, 258 - 261 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" строк - десять днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліку заяви шляхом подання:
- в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи позовної заяви з зазначенням відомостей про наявність або відсутність в нього електронного кабінету, та доказів її надсилання відповідачу до його електронного кабінету, а у разі відсутності у відповідача електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у відповідача електронного кабінету доказу її надіслання відповідачу у паперовій формі листом з описом вкладення;
- документу про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн. (за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичів/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976485, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA588999980313121206000006825, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), Судовий збір, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області).
Суддя В.В. Корбут