Справа № 463/5886/23 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.
Провадження № 22-ц/811/1994/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
20 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
секретар: Л.М. Чиж
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 23 квітня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №2-3315/2002 від 24 грудня 2002 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Львівського міськвиконкому, житлово-будівельного кооперативу «Зв'язківець», третьої особи: ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів №2», -
10.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №2-3315/2002 від 24 грудня 2002 року за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Львівського міськвиконкому, житлово-будівельного кооперативу «Зв'язківець», третьої особи ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів №2».
Просила змінити спосіб виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова у справі №2-3315/2002 від 24 грудня 2002 року про покладення на ЖБК «Зв?язківець» обов'язку встановити в квартирі батареї у всіх житлових кімнатах на стягнення з ЖБК «Зв'язківець» на її користь витрати на самостійну купівлю і встановлення батарей у квартирі, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Заяву обґрунтовувала тим, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова у справі №2-3315/2002 від 24 грудня 2002 року зобов?язано ЖБК «Зв?язківець» не чинити перешкоди у вселенні та користуванні квартирою та в місячний термін з часу вступу рішення в законну силу встановити батареї у всіх житлових кімнатах квартири. На виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист від 24 грудня 2002 року, однак станом на кінець березня 2018 року, тобто протягом 16 років, рішення суду в частині встановлення батарей у квартирі виконано не було, хоча заявник неодноразово зверталася до керівництва ЖБК «Зв?язківець» з вимогою виконати рішення суду, та встановити батареї у всіх житлових кімнатах квартири, однак останній умисно жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду не здійснював, що у свою чергу позбавило сім'ю заявника можливості проживати у вказаній квартирі, тому заявник прийняла рішення про встановлення в квартирі індивідуального опалення за власні кошти та звернулася до органів ВДВС із заявою про повернення виконавчого листа з примусового виконання. Оскільки ЖБК «Зв?язківець» не надавав дозвіл на встановлення індивідуального опалення з відключенням квартири від загального опалення та гарячого водопостачання, яке здійснювалось з дахової котельні, заявник у жовтні 2018 року звернулася до суду з позовом до ЖБК «Зв?язківець», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Львівгаз», Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю та про спонукання до вчинення дій. Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 08 жовтня 2018 року (у справі №463/1659/17) визнано незаконною бездіяльність ЖБК «Зв?язківець» щодо ненадання дозволу на відключення квартири від опалення і гарячого водопостачання, яке здійснювалося з дахової котельні, зобов?язано ЖБК «Зв?язківець» надати дозвіл та необхідні документи на встановлення індивідуального опалення з відключенням квартири від загального опалення і гарячого водопостачання, яке здійснюється з дахової котельні. На основі цього рішення 08 жовтня 2018 року був виданий виконавчий лист та за заявою ОСОБА_1 від 24 січня 2019 року відкрито виконавче провадження №58209163 постановою від 28 січня 2019 року. Протоколом зборів членів правління ЖБК від 29 січня 2019 року надано дозвіл на встановлення індивідуального опалення. Приблизно в кінці серпня на початку вересня у квартирі за власні кошти нею було встановлено індивідуальне опалення, що підтверджується видатковою накладною №PH-0003131 від 06 травня 2017 року, гарантійним талоном №21164200100153213100006176N7 та актом виїзду на об?єкт від 01 листопада 2022 року, актом про приймання закінченого будівництва об?єкту системи газопостачання від 21 травня 2019 року. З урахуванням наведеного, оскільки умисна бездіяльність ЖБК «Зв?язківець», яка полягала у невстановленні батарей у всіх житлових кімнатах квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , стала причиною неможливості виконання рішення суду та призвела до необхідності самостійного встановлення індивідуального опалення, просила витрати на самостійну купівлю і встановлення батарей у квартирі стягнути на її користь з ЖБК «Зв?язківець» в порядку зміни способу і порядку виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова у справі №2-3315/2002 від 24 грудня 2002 року.
Оскаржуваною ухвалою у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Зазначив, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував надані ОСОБА_1 докази на підтвердження підставності поданої нею заяви. При цьому, суд без належного підтвердження взяв до уваги пояснення представників ЖБК «Зв?язківець», наданих в судовому засіданні, згідно яких на виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова від 24 грудня 2002 року було закуплено батареї, однак ОСОБА_1 не надала можливості їх встановити, оскільки не допустила майстрів до квартири. Крім того, представники ЖБК «Зв?язківець» зазначили, що ОСОБА_1 відкликала виконавчий лист, вирішила встановити індивідуальне опалення, а не батареї, у зв?язку з чим звернулася до суду з позовом про надання дозволу на встановлення індивідуального опалення, яке було виконано. Зазначене вище взято до уваги судом лише зі слів представників відповідача ЖБК «Зв?язківець», при цьому надані ними пояснення спростовуються доказами, долученими ОСОБА_1 до матеріалів справи. Долучені ЖБК «Зв?язківець» до матеріалів справи копії накладної №3005 та акта від 29.11.2006, складеного головою та членом правління ЖБК «Зв?язківець», жодним чином не підтверджують факт придбання відповідачем батарей саме для встановлення у квартирі ОСОБА_1 та не свідчать про вчинення останньою перешкод у їх встановленні. Крім того зазначив, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання заявниці про призначення судової експертизи. Вважає, що суд дійшов необгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду з мотивів, що внаслідок задоволення такої буде змінено саме рішення суду по суті, а не спосіб і порядок його виконання. Зазначений висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи та свідчить про незаконність оскаржуваної ухвали.
Просить ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду задоволити.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу задовольнити, покликаючись на доводи, викладені у скарзі.
Представник житлово-будівельного кооперативу «Зв'язківець» - Саницький А.І. просив ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Інші учасники справи в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому неявка учасників відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Частиною 3 статті 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття «спосіб та порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що обраний позивачем.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
При вирішенні питання про встановлення способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення. При цьому, така заява не повинна бути спрямована на зміну суті та підстав ухвалення рішення, а лише наводить інший варіант виконання рішення. Задоволення відповідної заяви можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16-ц, та Верховний Суд України в постановах від 25 листопада 2015 року (справа № 6-1829цс15) та від 16 грудня 2015 року (справа № 6-2427цс15).
Судом встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова у справі №2-3315/2002 від 24 грудня 2002 року позов ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Львівського міськвиконкому, житлово-будівельного кооперативу «Зв'язківець», третьої особи ВАТ «Львівський завод залізнобетонних виробів №2» задоволено частково, визнано за сім?єю ОСОБА_3 право на проживання в кв. АДРЕСА_2 . Зобов?язано Львівський міськвиконком в 10-ти денний термін після вступу рішення в законну силу видати сім?ї ОСОБА_3 (5 осіб) ордер на вказану квартиру. Зобов?язати ЖБК «Звязківець» не чинити перешкод сім?ї ОСОБА_3 у вселенні та користуванні кв. АДРЕСА_2 та в місячний термін з часу вступу рішення в законну силу, встановити в квартирі батареї у всіх житлових кімнатах.
Встановлено, що вказане рішення в частині покладення на ЖБК «Зв?язківець» обов'язку встановити в квартирі батареї у всіх житлових кімнатах ЖБК «Зв?язківець» не виконане.
Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , остання просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова у справі №2-3315/2002 від 24 грудня 2002 року про покладення на ЖБК «Зв?язківець» обов'язку встановити в квартирі батареї у всіх житлових кімнатах на стягнення з ЖБК «Зв'язківець» на її користь витрат на самостійну купівлю і встановлення батарей у квартирі, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова у справі №2-3315/2002 від 24 грудня 2002 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказаний у заяві спосіб виконання рішення фактично змінює рішення суду по суті та самостійно змінює спосіб захисту, передбачений положеннями ст. 16 ЦК України. Крім того, заявником не надано доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується повністю.
Крім того, матеріалами справи не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з огляду на це, колегія суддів вважає, що виконання рішення суду можливо без зміни способу та порядку його виконання, а запропонований ОСОБА_1 спосіб є фактично зміною рішення суду, що протирічить вимогам ст.435 ЦПК України.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не надала доказів вжиття заходів для виконання вищевказаного рішення суду, інтересу до ходу примусового виконання рішення суду не проявляла з 2002 року, коли було видано виконавчий лист, аж до листопада 2017 року, коли звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, який у вересні 2018 року повторно пред'явила до примусового виконання, однак того ж місяця звернулася до державного виконавця із заявою про повернення такого стягувачу без виконання.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зводяться до суб'єктивної оцінки обставин справи та помилкового тлумачення норм матеріального права , не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Відповідно до положень статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення ухвали суду першої інстанції без змін, яка постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 23 квітня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 20 лютого 2026 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра