Справа № 686/2914/26
Провадження № 1-кп/686/803/26
17 лютого 2026 року
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницький дистанційно в кримінальному провадженні №12024243000000384 клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шрубків Летичівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого вАДРЕСА_2 , не судимого
за ст.336 КК України,
ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він, що 17 січня 2024 року, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року, будучи військовозобов'язаним, з метою постановки на військовий облік прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Крім того, 17 січня 2024 року ОСОБА_5 пройшов військово-лікарську комісію, за результатами проходження якої, відповідно до довідки №14/4 від 17 січня 2024 року визнаний придатним за станом здоров'я до військової служби.
Встановивши відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року, які надавали б ОСОБА_5 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідальним виконавцем ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 17 січня 2024 року близько 15 години 16 хвилин в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_3 , вручено бойову повістку та роз'яснено її зміст, а саме необхідність прибуття 29 січня 2024 року о 08 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , для подальшого відправлення до військової частини, для проходження військової служби під час мобілізації, а також повідомлено про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №7113 від 03 березня 2022 року.
У подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, не бажаючи виконувати свій конституційний обов'язок, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, без поважних причин, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25 березня 1992 року, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №7113 від 03 березня 2022 року, не прибув на визначений час та дату вказані у вищезазначеній повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 , тим самим ухилившись від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Тобто, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження, посилаючись на те, що його, в зв'язку з мобілізацією, зараховано до списків військової частини, у якій він на даний час проходить військову службу. Відповідну заяву подав через прокурора.
Прокурор щодо задоволення вказаних клопотань та звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності з вищевказаної підстави не заперечує.
Здійснивши, у відповідності до ч.4 ст.286 КПК України, невідкладний розгляд вказаних клопотань, заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши обвинуваченому наслідки закриття кримінального провадження за вказаних обставин та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.
У ч.ч.1, 4 ст.286 КПК України визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.8 ст.284 КПК України, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно з ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно зі ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ст.48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Стаття 48 КК України передбачає дві самостійні підстави звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності. Таке звільнення може мати місце, коли внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільно небезпечною.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 161/1390/19 (провадження № 51-5089км19), особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.
У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст.48 КК України у разі, коли у зв'язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 569/20/14-к (провадження № 51-2661км18) та від 04 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19 (провадження № 51-5619км20).
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, є нетяжким злочином та не є корупційним, згідно з приміткою до ст.45 КК України, і не пов'язане з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також судом встановлено, що обвинувачений від слідства або суду не ухилявся, у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні злочину та щиро розкаявся у скоєному.
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 ( по стройовій частині ) №3631 від 23.01.2026 р., солдат ОСОБА_5 у вказаний день був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, призначений на посаду у вищевказаній частині, зарахований до списків особового складу частини на всі види забезпечення і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Із моменту прийняття на військову службу ОСОБА_5 набув статусу особи, яка проходить військову службу, та розпочав виконання військового обов'язку проходження військової служби.
Судом роз'яснені обвинуваченому його права, з'ясовано, що він цілком розуміє положення ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.48 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави, і обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_5 вперше вчинив нетяжкий злочин, передбачений ст.336 КК України, який не є корупційним та не пов'язаний з порушенням правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, щиро розкаявся у скоєному, на даний час перебуває у військовій частині, де проходить військову службу за призовом під час мобілізації, суд вважає, що ОСОБА_5 перестав бути суспільно небезпечною особою, оскільки він сам зазнав таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Перебування ОСОБА_5 на військовій службі позитивно на нього впливає та робить маловірогідним вчинення ним нового однорідного злочину. Такі позитивні зміни в житті обвинуваченого, пов'язані із захистом державного суверенітету та територіальної цілісності, на думку суду, суттєво впливають на його поведінку та з великою долею ймовірності свідчать, що вказана особа в майбутньому не буде вчиняти кримінальні правопорушення і перестала бути суспільно небезпечною. У зв'язку з цим доцільність застосування до ОСОБА_5 заходів кримінально-правового впливу відпала.
Обставини, які б виключали можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та закриття кримінального провадження у зв'язку зі зміною обстановки, судом не встановлено.
За таких обставин, з урахуванням положень ч.3 ст.288 КПК України, суд вважає, що ОСОБА_5 , який, на переконання суду, перестав бути суспільно небезпечним, необхідно звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України, а кримінальне провадження за ст.336 КК України - закрити, у відповідності до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв'язку з чим подані обвинуваченим та його захисником клопотання підлягають задоволенню.
Обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід не обирався.
Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся, речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст.182, 203, 284-286, 288, 372, 392, 395, 532 КПК України, ст. 48 КК України, суд,-
ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України звільнити на підставі ст.48 КК України (у зв'язку зі зміною обстановки), а кримінальне провадження №12024243000000384 закрити.
Застосований відносно ОСОБА_5 захід забезпечення кримінального провадження у вигляді застави - скасувати.
Заставу у розмірі 49920 гривень, внесену 09.01.2026 року ОСОБА_7 ( квитанція #0.0.4704895854.1 від 09.01.2026), повернути заставодавцю.
На ухвалуможе бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя: