Вирок від 19.02.2026 по справі 161/585/26

Справа № 161/585/26

Провадження № 1-кп/161/572/26

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк 19 лютого 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62025140130001034 від 17.07.2025, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, проживаючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 2011 та 2012 років народження, військовослужбовця, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 04.11.2025 о 09 годині 19 хвилин, перебуваючи за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мистецька, поблизу будинку №7, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи пристрій для здійснення блокування сигналу електронних пристроїв, а саме електронного ключа запалювання, який здійснює закриття, шляхом відкриття передніх лівих (водійських) дверей, проник у сховище, а саме до салону автомобіля марки «Toyota» моделі «Сorolla» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував поблизу вищевказаного будинку, звідки здійснив крадіжку грошових коштів, а саме: купюри номіналом 1 долар США, купюри номіналом 2 долари США, купюри номіналом 10 доларів США, купюри номіналом 100 доларів США загальною сумою 113 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 04.11.2025 становить 4756 гривень 17 копійок та 2000 гривень, які знаходилися в гаманці чорного кольору шкіряного типу, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 6756 гривень 17 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 інкримінується таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місцях та часу подій, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно 04.11.2025 перебуваючи по вул. Мистецькій, поблизу будинку №7 в м. Луцьку шляхом відкриття водійських дверей, проник до салону автомобіля марки «Toyota Сorolla», звідки викрав грошові кошти, які знаходилися в гаманці. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, завдані збитки потерпілому відшкодовані повністю .

В судове засідання потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, однак попередньо подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в заяві вказав, що завдані йому збитки відшкодовані в повному обсязі, претензій матеріального і морального характеру до ОСОБА_5 не має та при призначенні покарання поклався на розсуд суду.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, вчиненій в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість, у вчиненому щиро розкаявся, раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, завдані збитки повністю відшкодовані, потерпілий будь яких претензій до обвинуваченого не має, на суворому покаранні не настоює.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст. 50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_5 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, а саме повне визнання вини, щире каяття у вчиненому та повне відшкодування завданої шкоди, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на їх обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а скасування арешту майна відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 необхідно залишити попередній - заставу, з метою запобігання ризику, передбаченому ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, суд здійснює зарахування строку попереднього ув'язнення.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.

Покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 залишити попередній у виді застави до вступу вироку в законну силу.

Після вступу вироку в законну силу, заставу в розмірі 105980 (cто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень, внесену на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області:код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м.Київ МФО 820172 на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 06.11.2025 року, повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

У відповідності до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання строки попереднього ув'язнення, а саме з 04.11.2025, тобто з моменту фактичного його затриманняпо день звільнення внаслідок внесення застави, а саме по 12.11.2025 з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.

Речові докази:

- грошові кошти, а саме купюру 100 доларів США № СК44282548D - повернути потерпілому ОСОБА_6

- грошові кошти 500 гривень № ЦБ3125981; 200 гривень № АУ1916558; 20 гривень № ДK4310057, 100 гривень № ЕД1291674, які поміщено до спец. пакету № NPU5980116; кепку чорного кольору, мобільний телефон «Motorola Razr», грошові кошти, а саме купюру 10 доларів США, дві купюри по 2 долари США, двадцять одна купюра по 1 долар США, три купюри по 5 доларів США, мобільний телефон марки «Sony», ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім карткою НОМЕР_4 , трекер «TK STAR» з сім картою НОМЕР_5 , квитанцію Нова Пошта платник « ОСОБА_5 » отримувач коштів « ОСОБА_8 » на суму 10 530 грн., жилетку «МСК», темно синього кольору, кофту, сірого кольору «NAPAIJRI», спортивні штани «VRS», темно сірого кольору, кросівки «STAF», розміру 40, чорного кольору з підошвою білого кольору, відеореєстратор «НІКVISION», серійний номер № АК1631454 - повернути за належністю законному володільцю ОСОБА_5

- предмет зовні схожий на пристрій для відкривання дверей (відмичка), засіб для подавлення зв?язку «Charge LEO» з блоком та трьома антенами - знищити.

Арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.11.2025 на речі та предмети, скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
134238940
Наступний документ
134238942
Інформація про рішення:
№ рішення: 134238941
№ справи: 161/585/26
Дата рішення: 19.02.2026
Дата публікації: 23.02.2026
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (26.03.2026)
Дата надходження: 09.01.2026
Розклад засідань:
21.01.2026 12:30 Луцький міськрайонний суд Волинської області
19.02.2026 14:00 Луцький міськрайонний суд Волинської області