Чортківський районний суд Тернопільської області
"19" лютого 2026 р. Справа № 755/10604/25
Номер провадження1-кп/608/212/2026
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу відеозв'язку «ЕASYCON» клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному у Єдиний реєстр досудових розслідувань за 12025000000000667 від 06 березня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України,
В провадженні Чортківського районного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.
В суд поступило клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 діб з визначенням розміру застави.
Прокурор в клопотанні вказав, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: у незаконному заволодінні транспортними засобами, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Зібрані під час досудового розслідування докази обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 30.12.2025 щодо обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 лютого 2026 року включно.
Станом на теперішній час наявна необхідність у продовженні згаданого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження. Так, ОСОБА_5 , будучи засудженим та маючи досвід відбування покарання, пов'язаного з позбавленням волі, на шлях виправлення не став та вчинив нові злочини, у вчиненні яких обвинувачується, та які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна, або без такої. У зв'язку з цим є підстави вважати, що обвинувачений з метою ухилення від покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вжити заходів до реалізації або знищення майна, у тому числі, яке можливо набуте злочинним шляхом. Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 переховувався від органів досудового росзлідування на території Федеративної Республіки Німеччина, де його було затримано та в подальшому видано на територію України для притягнення до кримінальної відповідальності.
Крім того, існує ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним заволодінням транспортними засобами за попередньою змовою групою осіб та перебуваючи на волі, володіючи відомостями досудового розслідування, які стали йому відомі під час проведеннях слідчих та процесуальних дій за його участі, може попередити невстановлених осіб, причетних до вчинення злочинів, з метою уникнення ними кримінальної відповідальності, а також вчиняти стосовно потерпілих та свідків по кримінальному провадженню тиск та залякування щодо знищення транспортних засобів, підкупу, з метою зміни їх показів, або іншим шляхом незаконно вплинути на них.
Окрім цього, існує ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим за вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, на шлях виправлення не став, скоїв нові злочини, що свідчить про те, що він здатний до вчинення такого роду кримінальних правопорушень та, знаходячись на волі, може вчиняти інші кримінальні правовпорушення та продовжити злочинну діяльність.
З врахуванням викладеного, є об'єктивні підстави вважати, що у випадку не застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу, пов'язаного з прозбавленням волі, останній матиме можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою схиляння їх до дачі неправдивих показань, таких, що не у повній мірі відповідають дійсності, їх зміні, відмови від них тощо, що унемождивить подальше встановлення істини у кримінальному провадженні. При цьому, ОСОБА_5 законного джерела доходу не має, будучи неодноразово притягненим до кримінальної відповідальності за незаконні заволодіння транспортними засобами, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти злочини, тому, перебуваючи на волі вчинятиме аналогічні злочини для незаконного отримання доходів.
Вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються останньому, обсягу пред'явленого йому обвинувачення. До того ж, не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені пп 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З врахуванням наведеного, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 та виконання ним процесуальних обов'язків, просить продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого терміном на 60 діб.
У разі задоволення клопотання, просить визначити ОСОБА_5 заставу у порядку, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки менший розмір застави не здатний забезпечити виконання особою, що обвинувачується, у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримує, просить задовільнити з наведених вище підстав.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник адвокат ОСОБА_4 не заперечують щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до наступних висновків.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України .
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 30 грудня 2025 року продовжено застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 лютого 2026 року включно.
Статтею 194 КПК України визначено, що підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження є: наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти можливості переховуватися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також запобігти спробам продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування ( ст. 177 КПК України).
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Європейський суд з прав людини роз'яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи («Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Росії»).
ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Відтак існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій. При цьому, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою як досудового так і судового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».
Серед іншого, суд зважає й на сімейний стан обвинуваченого, а саме те, що він не одружений, й загалом обставини, що вказують на відсутність у нього достатньо міцних соціальних зв'язків, тобто обставин, які б могли стати запобіжником від ймовірного переховування від правосуддя.
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого суд враховує вимоги пп 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, суд відзначає, що своїм рішенням суд повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів щодо обвинуваченого, суд бере до уваги п.2 ч.4 ст. 183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, а також його сімейний стан, відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків та приходить до висновку, що ризики, які мали місце на момент обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишаються і на момент продовження даного запобіжного заходу, а тому застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою неможливе. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тож тримання під вартою є виправданим, а тому суд вважає за необхідне продовжити щодо нього дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на два місяці.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи викладене, слід визначити ОСОБА_5 заставу у порядку, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки, менший розмір застави не здатний забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю с-ща Устинівка Устинівського району Кіровоградської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці, тобто до 19 квітня 2026 року включно.
Визначити розмір застави у межах триста п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 059 800(один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот) гривень в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим ОСОБА_5 , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області.
Обвинувачений ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні № 12025000000000667 від 06.03.2025; прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому, що він звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної в даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання його під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно здійснює розпорядження про звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, прокурора та суд.
З моменту звільнення з-під варти в зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_5 , начальнику ДУ «Чортківська УВП № 26».
Згідно з оригіналом
Суддя /підпис/
Ухвала набрала законної сили «____»_______________року
Оригінал ухвали знаходиться в Чортківському районному суді Тернопільської області в матеріалах справи № 755/10604/25
Суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали видано «____»_______________року
Секретар: