Справа № 157/1934/25
Провадження №2-п/157/3/26
20 лютого 2026 року місто Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., вивчивши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20 червня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,
встановив:
Відповідач ОСОБА_1 16 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» звернувся в суд із заявою, що підписана електронним цифровим підписом його представником - адвокатом Андрущаком С. (місце знаходження: вул. Головатого, 7/37, м. Львів), повноваження якого підтверджуються довіреністю від 15 січня 2026 року, у якій просить поновити процесуальний строк для подання заяви про перегляд заочного рішення суду, переглянути та скасувати заочне рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 12 січня 2026 року у справі № 157/1934/25. В обґрунтування заяви зазначає, що заочним рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 12 січня 2026 року у справі № 157/1934/25 стягнено з нього ( ОСОБА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (надалі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 151 875 грн, а також судовий збір у розмірі 2 238 грн 30 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 392 грн. Наявні усі підстави для скасування зазначеного заочного рішення та призначення справи до нового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Зазначене рішення суду було надіслано учасникам 16 січня 2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», що підтверджується Карткою руху документа. Ухвалою від 12.01.2026 суд постановив провести заочний розгляд судової справи №157/1934/25, при цьому в ухвалі суд вказав, що сторони (учасники) у судове засідання не з'явились. Враховуючи викладене, датою проголошення заочного рішення від 12.01.2026 у справі №157/1934/25 слід вважати дату його фактичного отримання сторонами (учасниками), тобто 16.01.2026. Відповідач клопоче про поновлення процесуального строку подання цієї заяви, враховуючи фактичну дату отримання повного тексту заочного рішення суду. Відповідач стверджує, що жодним доказом, що наданий позивачем разом із позовною заявою, не доведено: укладення кредитного правочину від 02.04.2024 №1412657 між відповідачем та ТОВ «Селфі Кредит»; надання (перерахування) ТОВ «Селфі Кредит» відповідачу коштів у кредит за кредитним договором від 02.04.2024 №1412657; відступлення права вимоги до відповідача на користь позивача; наявність будь-якої заборгованості відповідача перед позивачем. Усі твердження позивача є надуманими, бездоказовими та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, суб'єктивних міркуваннях позивача та не доведені документально. У судовому розгляді суд досліджував так звані «другі копії» - електронні копії з електронних та паперових копій оригіналів доказів (документів). Даний висновок ґрунтується саме на тому, що докази (документи) були подані позивачем в одному електронному файлі «Шевчик додатки.pdf.pdf», а не окремими електронними документами (файлами) через підсистему ЄСІТС «Електронний суд». Стороною позивача не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про укладення між відповідачем та первісним кредитором кредитного договору та виникнення між ними будь-яких правовідносин. Укладення електронного кредитного договору можливе лише за правилами статей 640-646 ЦК України, інший порядок законодавцем не передбачено, але у позові позивач не вказує, яким чином відповідачу була надана (надіслана) така пропозиція (оферта), і які істотні умови вона містила. Позивачем не надано необхідних, достатніх та достовірних доказів підписання цього кредитного договору як позичальником (відповідачем), так і первісним кредитодавцем - ТОВ «Селфі Кредит». Твердження позивача про підписання кредитного договору позичальником (відповідачем) - одноразовим ідентифікатором, а первісним кредитором (ТОВ «Селфі Кредит») - аналогом власноручного підпису та мокрої печатки, не відповідають фактичним обставинам справи та наданим позивачем доказам. Одночасно доказами, що були надані позивачем разом із позовом, не доведено дотримання процедури підписання електронного кредитного правочину із допомогою одноразового ідентифікатора. Позивач згадує «всі необхідні етапи», але не надає докази їх проходження відповідачем. Наявність в електронному документі даних та реквізитів споживача (позичальника, відповідача) ні в якому разі не можна ототожнювати із підписанням такого електронного документа, дані обставини не є ідентичними. Позивачем був наданий додаток 7 - електронна копія Довідки ТОВ «Селфі Кредит» про ідентифікацію без дати та номеру. У даному доказі зазначено, що оспорюваний кредитний договір зі сторони позичальника (відповідача, заявника) було підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «Х428». Водночас на вказаній довідці відсутні ознаки її підписання Заступником директора ТОВ «Селфі Кредит» Олексієм Черненком. Довідка містить зазначення, що на неї був накладений відповідний електронний підпис (КЕП). Також долучено Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 10.10.2025. Позивачем не було надано додатку у вигляді окремого файлу «ДОВІДКА ПРО ІДЕНТИФІКАЦІЮ 787.pdf» або «ДОВІДКА ПРО ІДЕНТИФІКАЦІЮ_787.pdf.p7s», а документ - Довідка ТОВ «Селфі Кредит» про ідентифікацію - не містить дати та часу його складання. Отже, позивачем не було надано достовірні докази підпису відповідача на Договорі про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 02.04.2024 №1412657. Позивач взагалі не надає пояснень, яким чином кредитний договір було підписано первісним кредитором. Якщо позивач стверджує, що це аналог власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису), то відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису здійснюється зокрема за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Відповідач ніколи не надавав таку згоду ТОВ «Селфі Кредит», а позивач не надав суду докази наявності такої згоди. Згода із зразками відповідних аналогів відсутня у матеріалах справи. Оскільки через процедуру підписання перевірити цілісність доказу Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 02.04.2024 №1412657 неможливо, то даний доказ є недопустимим та недостовірним. Крім того, створення цього доказу та внесення в нього змін цілком залежить від волі позивача. Слід врахувати, що відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17. роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Отже, матеріали справи також не містять доказів, що Кредитний договір підписано первісним кредитором - ТОВ «Селфі Кредит». Виходячи з правової позиції, висловленої Верховним Судом у своїй постанові від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, згідно з принципом змагальності саме позивач має довести, коли було укладено договір, а перекладення цього обов'язку на відповідача нівелює застосування принципу змагальності. Позивач не надає із позовом жодних доказів ідентифікації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) ТОВ «Селфі Кредит» при вході в особистий кабінет, відправлення/отримання одноразового ідентифікатора та його використання відповідачем для підписання оспорюваного кредитного договору. Позивач не надав із позовом жодного належного доказу, що відповідач здійснив вказані дії, зокрема (але не виключно): зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) кредитодавця; створив в такій системі особистий кабінет; отримав Пропозицію (оферту) та ознайомився із нею; отримав електронне повідомлення від кредитодавця із одноразовим ідентифікатором; ввів одноразовий ідентифікатор в інформаційно-телекомунікаційній системі (сайті) кредитодавця; використав одноразовий ідентифікатор для підписання (укладення) кредитного договору. Зокрема, позивач не надав жодного доказу надсилання відповідачу на його телефонний номер одноразового ідентифікатора. Також, відсутні докази того, що власне відповідач, а не інша особа, отримав такий ідентифікатор та скористався ним на сайті кредитодавця. Окрім цього, Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 02.04.2024 №1412657 не містить ознак його підписання зі сторони кредитора - ТОВ «Селфі Кредит», оскільки позивач не надав суду докази наявності згоди на використання аналогу власноручного підпису. Отже, твердження позивача, що кредитний договір від 02.04.2024 №1412657 був укладений та є чинним, не відповідає дійсності. Дані копії електронних та письмових доказів є сумнівними та мають бути виключені із числа доказів. Оскільки позивач не надав докази підписання Кредитного договору сторонами правочину, наслідком цього є недодержання письмової форми, а отже і нікчемність Договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 02.04.2024 №1412657. Додатком 8 до позову є копія Інформаційного повідомлення ТОВ «Пейтек» від 22.04.2025 №20250422-788. Вказане повідомлення не можна вважати первинним документом фінансово-бухгалтерського обліку відповідно до приписів ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки даний документ складено набагато пізніше проведеної фінансової операції. Окрім цього, відповідно до цього доказу призначенням платежу є «зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 ». Отже, неможливо зробити висновок, що вказаний платіж було проведено на виконання оспорюваного кредитного договору. Щодо повідомлення операційного директора АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Примаченко Т. №БТ/Е-557 від 07 січня 2026 року, яке згадується у заочному рішенні від 12.01.2026 у справі №157/1934/25, то сторона відповідача позбавлена можливості надати оцінку цьому доказу, оскільки на дату складення цієї заяви вказаний доказ відсутній в матеріалах справи в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд». Єдиними письмовими доказами, що можуть доводити отримання грошових коштів та наявність заборгованості, є оригінали первинних фінансово-господарських документів. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 30.01.2018 по справі №29-05/2023-Ф61/16891/15-ц. Отже, позивачем не доведено належними та достатніми доказами передання коштів на виконання кредитного договору від 02.04.2024 №1412657. У наданих позивачем Розрахунку заборгованості за кредитним договором від 02.04.2024 №1412657 за період з 02.04.2024 по 22.10.2024 відсутня дата «02.05.2024». 24.12.2023 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 №3498-IX. Даним Законом було внесено зміни в ряд інших законодавчих актів, зокрема, у Закон України «Про споживче кредитування». Зважаючи на дату набуття чинності змінами у Законі України «Про споживче кредитування», законодавець встановив такі максимальні розміри денної процентної ставки: з 24.12.2023 по 21.04.2024 - 2,5%; з 22.04.2024 по 19.08.2024 -1,5%; з 20.08.2024 -1%. У разі доведення позивачем факту укладення кредитного договору та передання коштів у кредит, нарахування за процентами не можуть перевищувати 59 687 грн 50 коп. Позивачем не надано суду достовірних доказів відступлення права вимоги до відповідача та дійсності такої вимоги. Отже, позивачем не доведено наявність правовідносин, укладення кредитного правочину, надання коштів у кредит та відступлення права вимоги.
Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ч. 2-4 цієї статті заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як на причину для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача посилається на факт доставки до електронного кабінету відповідача рішення суду від 12 січня 2026 року лише 16 січня 2026 року, а також і на те, що проголошення рішення суду не мало місця, оскільки справу було розглянуто у відсутності сторін, їх представників.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що зазначені причини пропуску відповідачем строку на подання заяви про перегляд заочного рішення необхідно визнати поважними та цей строк поновити.
Заява про перегляд заочного рішення за змістом та формою відповідає вимогам ст. 285 ЦПК України, оплачена судовим збором.
З урахування зазначених обставин, належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення суду належить прийняти до розгляду та призначити судове засідання.
Керуючись ст.ст. 284-286 ЦПК України, -
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області 12 січня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору.
Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 12 січня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору та призначити судове засідання, яке відбудеться о 17 год 50 хв 02 березня 2026 року.
Копію ухвали про прийняття до розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду надіслати позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо не підлягає, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду по суті.
Головуючий: О.В. Антонюк