Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2/641/1924/2026 Справа № 641/1356/26
про залишення позовної заяви без руху
20 лютого 2026 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Василенко О.Я., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установила:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Катріч Марія Миколаївна звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який був зареєстрований 09.06.2023 Стара Ратуша, Торвет 7, 6800 м. Варде, Данія, судовим виконавцем Алдіна Сулік, актовий запис №3835.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що шлюб між сторонами по справі був зареєстрований в Данії, після чого подружжя деякий час проживало в Німеччині, а згодом переїхало в Україну, де вони проживали в орендованій квартирі. У цьому шлюбі у подружжя дітей немає. З часом стосунки у родині почали погіршуватись та після сварки відповідач пішов з орендованої квартири де вони проживали разом із позивачем. Шлюбні відносини між сторонами припинені з травня 2024 року, позивач з відповідачем не ведуть спільного господарства, шлюб носить формальний характер.
Дослідивши вказану позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України.
Як передбачено ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До позовної заяви представником позивача додано копію свідоцтва про шлюб в перекладі з данської мови на українську мову, засвідченого бюро перекладів.
Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Документом, який встановлює безпосередні процедури легалізації шлюбу, укладеного за кордоном, є Наказ Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» (із змінами та доповненнями). Відповідно до цих Правил, документи, видані компетентними органами іноземних держав, що свідчать про акти громадянського стану, вчинених за межами України за законами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тобто, щоб держава Україна визнала шлюб, укладений в іншій країні, з усіма правовими наслідками, цей шлюб необхідно легалізувати.
За загальним правилом, легалізація - це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави. Процедура легалізації в Україні таких документів, як: свідоцтво про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої Наказом Міністерства закордонних справ України №113 від 04.06.2002.
Отже, в даному випадку шлюб, укладений в Данії за її законами, визнається в Україні при належній легалізації (апостиль).
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі.
Відтак, казане свідоцтво про укладення шлюбу має бити засвідчено та легалізовано, відповідно до Інструкції про порядок легалізації офіційних документів в Україні, оскільки, вирішити питання про розірвання шлюбу між сторонами, за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів про його укладення, не є можливим.
Обов'язок щодо належного оформлення позову та подачі необхідних документів покладено на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позивачу необхідно надати: документ, що підтверджує легалізацію свідоцтва про шлюб, відповідно до Інструкції про порядок легалізації офіційних документів в Україні.
Керуючись ст. 177, 185 ЦПК України, суддя
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя О. Я. Василенко