справа № 619/1005/26
провадження № 1-кс/619/143/26
іменем України
20 лютого 2026 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221230000007 від 02.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про арешт майна,-
Прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділенням відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026221230000007 від 02.01.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел направлений на незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, 03.02.2026 у проміжок часу з 12:58 - 15:16 годину, перебуваючи неподалік гаражного кооперативу за адресою: вул. Суворова, неподалік від буд. №23, м. Дергачі, Харківського району, Харківської області реалізуючи раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів, діючи в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», а також з корисливих мотивів, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (який був залучений до конфіденційного співробітництва з працівниками поліції з додержанням вимог діючого кримінального процесуального законодавства України) особливо небезпечну психотропну речовину PVP, за наступних обставин.
Так, 03.02.2026 у період часу з 12:58 - 15:16 годин, ОСОБА_4 попередньо домовився з ОСОБА_5 , у телефонному режимі а саме у месенджері «WhatsApp» про збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP за грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі гривень) у місця залишення так званої хованки (закладки). У свою чергу ОСОБА_5 будучи особою залученою до конфіденційного співробітництва в рамках проведення негласних слідчих (розшукових) дій, отримав від співробітників СКП ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області грошові кошти номіналом по 1000 (одній тисячі) гривень у кількості 2 (дві) кушори попередньо оглянуті та зафіксовані у відповідному протоколі та направився до терміналу для відправки грошових коштів на раніше отриманий номер банківської карти у месенджері «WhatsApp» від ОСОБА_4 за номером НОМЕР_1 . У подальшому ОСОБА_5 здійсним телефонний дзвінок з метою інформування ОСОБА_6 про відправку грошових коштів. В свою чергу ОСОБА_6 перебуваючи у м. Дергачі, пройшов до вул. Суворова, а саме до гаражного кооперативу що розташований біля буд. №23, Харківського району, Харківської області, та залишив полімерну ємність білого кольору біля крайнього гаражу під кущем про що в свою чергу повідомив ОСОБА_5 , відправив фотознімок зафіксованого місця залишення так званої хованки (закладки).
03.02.2026 о 15:16 годині, перебуваючи за адресою: вул. Суворова, буд. 23, м. Дергачі, Харківського району Харківської області, ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції полімерну ємність білого кольору з вмістом полімерного зап-пакету в середині якого перебуває речовина синтетичного походження у кристалічному стані яку придбав у ОСОБА_4 , яка відповідно до висновку експерта від 10.02.2026 за результатами судової експертизи матеріалів, речовин та виробів містить у своєму складі PVP, що віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP в складі речовини, склала: 0,7115 г.
У результаті вищевказаних дій ОСОБА_4 незаконно збув ОСОБА_5 особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено PVP.
16.02.2026 на підставі розгляду відповідного клопотання слідчого СВ ВП №3 ХРУП №З ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , отримано ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області про дозвіл на проведення обшуку території житлового будинку з прилеглими надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з метою відшукування наркотичних засобів, психотропних речових, мобільних терміналів зв'язку, грошових коштів отриманих злочинним шляхом та інших предметів, що підтверджують протиправну діяльність ОСОБА_4 та обставини вчинення кримінального правопорушення.
17.02.2026 на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області, слідчим СВ ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_8 проведено обшук території житлового будинку з прилеглими надвірними спорудами, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено наступне майно:
- Мобільний телефон торгівельної марки «Samsung», imei: 1 - НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , з наявною сім-картою з індивідуальним номером НОМЕР_4 , у силіконовому чохлі який поміщено до полімерного сей-пакету NPV 5276985.
Власником зазначеного вище майна є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 17.02.2026 вказані вище предмети вилучені під час проведения обшуку, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст. 167-169 КПК України вилучене під час слідчої дії - огляду місця події 17.02.2026 є тимчасово вилученим майном.
Прокурор вказує, що метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих (розшукових) дій.
Прокурор ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, у якій просив клоптання задовольнити повністю, справу розглянути без його участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є забезпеченням кримінального провадження, зокрема, необхідність долучення до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів, для призначення судових експертиз тощо.
Усі зазначені вище процесуальні дії направлені на здійснення швидкого, неупередженого та об'єктивного досудового розслідування з метою встановлення істини по кримінальному провадженню та виконання завдань, передбачених статтею 2 КПК України.
Крім того, відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину та завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
На теперішній час вилучене майно відповідає критеріям речових доказів та є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, яке інкримінується, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Прокурор обґрунтував підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема, необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих дій.
Усі зазначені вище процесуальні дії направлені на здійснення швидкого, неупередженого та об'єктивного досудового розслідування з метою встановлення істини по кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, вказане у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та ст. 170 КПК України.
Отже, прокурор надав достатньо доказів того, що незастосування арешту до такого майна може призвести до його зникнення та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 98, 132, 167-173, 307, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно із забороною відчуження, користування та розпорядження, у межах кримінального провадження №12026221230000007 від 02.01.2026, за ч. 2 ст. 307 КК України, яке було вилучено 17.02.2026 у ході проведення огляду житлового будинку з прилеглими надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-мобільний телефон торгівельної марки «Samsung», imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 з наявною сім-картою з індивідуальним номером НОМЕР_4 , у силіконовому чохлі який поміщено до полімерного сей-пакету NPV: 5276985.
Визначення місця зберігання вищевказаного майна доручити стороні обвинувачення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1