Справа № 387/204/26
Номер провадження по справі 3/387/87/26
20 лютого 2026 року селище Добровеличківка
Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Солоненко Т. В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , притягувався до адміністративної відповідальністю постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.01.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - штраф в розмірі 340 гривень,
за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, -
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №840193 від 12.02.2026, ОСОБА_1 повторно протягом року, після вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України (постанова Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.01.2026), 12.02.2026 о 17:00 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання через неприязні відносини вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою в її бік.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином. Подав до суду письмові пояснення, в яких вину свою визнав повністю. Просив справу розглядати без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно та всебічно з'ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи вина особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення. При цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які, згідно до чинного законодавства, представляють собою будь-які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для вирішення справи по суті.
Відповідно до диспозиції ст. 173-2 КУпАП домашнє насильство умисне вчинення фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, а фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється в тому числі і на осіб, які спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
Частина 3 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Наявними матеріалами адміністративної справи вина ОСОБА_1 встановлена, доведена і підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №840193 від 12.02.2026; відомостями, що містяться в рапорті від 12.02.2026; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 12.02.2026; копією постанови Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.01.2026 за ч.1 ст.173-2 КУпАП; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12.02.2026, за змістом яких 12.02.2026 близько 17:00 її співмешканець ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, ображав її нецензурною лайкою, на зауваження не реагував; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20.02.2026; відеозаписом на DVD- диску.
Суд проаналізував зібрані у справі докази, оцінив їх в сукупності та дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, доведена повністю. Його дії судом кваліфікуються за ч.3 ст.173-2 КУпАП.
При призначенні адміністративного стягнення суд, відповідно до вимог ст.ст. 33-35 КУпАП, враховує ступінь та тяжкість вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Згідно ст. 34 КУпАП, обставин, які пом'якшують відповідальність правопорушника не встановлено. Обставин, які обтяжують відповідальність, відповідно до ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи зазначене, суд вважає доцільним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40,1, 173-2, 276, 277, 279, 280, 283 КУпАП, суд,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) грн 00 копійок : (отримувач коштів : ГУК у Кіров.обл./тг Добровел/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA528999980313020106000011503, код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок за розгляд справи про адміністративне правопорушення: (отримувач коштів: ГУК у місті Києві/місто Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) .
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду на протязі 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО