Справа №348/213/26
Провадження № 2-а/348/10/26
20 лютого 2026 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Гундяка Т.Д.,
секретар судового засідання Дмитрук С.І.,
за участю представника позивача Мищишин І.Я.,
представника відповідача Федоришина А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Мищишин І.Я., звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову представник зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_1 на підставі диплома медичної сестри № НОМЕР_2 21.07.2006 була взята на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після зміни місця реєстрації прийнята на облік ІНФОРМАЦІЯ_5 з 01.12.2011.
З жовтня 2022 року вона фактично проживає в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 06 жовтня 2022 року №2618-7001554659 про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Також у зв'язку зі змінами у законодавстві, ОСОБА_1 через електронний кабінет «Резерв+» оновила дані 16.07.2024. Саме після оновлення даних в електронному кабінеті отримала інформацію про те, що не перебуває на обліку. Після цього вона звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_2 для поставлення її на облік. Однак, працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомили їй про те, що вимога про взяття на облік при зміні проживання стосується виключно чоловіків, а їй достатньо оновити дані через електронний кабінет.
ОСОБА_1 у грудні 2025 року розпочала процедуру працевлаштування до іншого медичного закладу. При подачі документів для працевлаштування їй повідомили, що потрібно перебувати на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вона 15.01.2026 повторно звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_2 для поставлення її на облік по місцю фактичного проживання. Після чого, головним спеціалістом групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ОСОБА_2 було складено протокол № 850 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
В цьому протоколі зазначається, що ОСОБА_1 прибула до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою постановки на військовий облік. Під час перевірки військово-облікових даних було встановлено, що військовозобов'язана в 7-денний термін не стала на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно Постанови КМ України №1487 від 30.12.2022 та п. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Також ОСОБА_1 повідомлено про необхідність з'явитись на розгляд справи про адміністративне правопорушення 19.01.2026 о 14:00 годині до 12 кабінету ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19.01.2026 у місті Надвірна тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В цій постанові зазначається, що 15.01.2026 о 16:00 громадянка ОСОБА_1 прибула до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік. Під час перевірки військово-облікових даних військовозобов'язаної та звірки з АІТС «Оберіг» було виявлено, що військовозобов'язана в 7-денний термін не стала на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно Постанови КМ України №1487 від 30.12.2022 та п.4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», чим вчинила правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, скоєне в особливий період. Згідно постанови на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000 гривень.
Позивачка з цією постановою не погоджується, оскільки обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Вказує, що відповідно до примітки, положення ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Враховуючи той факт, що 16.07.2024 ОСОБА_1 оновила дані в електронному кабінеті, в ІНФОРМАЦІЯ_2 було 17 місяців для того, щоб надіслати повістку для поставлення на облік. Відповідно до ч. 1 п. 27 Постанови КМ України №560 від 16 травня 2024 року «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби. Відповідно до п. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_7 формально було здійснено розгляд цієї справи та протиправно притягнуто до відповідальності невинну особу. Вищезазначена постанова незаконна, суперечить правовим нормам, порушує права позивача, тому підлягає скасуванню, а матеріали адміністративної справи закриттю.
Посилаючись на викладене, проситьскасувати постанову №1023 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 19.01.2026 стосовно ОСОБА_1 та провадження по адміністративній справі закрити.
У відзиві на позовну заяву представник ІНФОРМАЦІЯ_8 зазначає, що ознайомившись з текстом позовної заяви про визнання противоправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, ІНФОРМАЦІЯ_8 не визнає вищевказану позовну заяву та вважає її передчасною і такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 210 КУпАП України призовники, військовозобов'язані, резервісти підлягають адміністративній відповідальності за порушення правил військового обліку.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк і місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Наказом Міністерства оборони України №313 від 11.10.2021 «Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних» та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, відповідно до вимог ч. 11 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пп. 1 п. 3 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку» встановлено перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік.
Відповідно до абз. 5 ст. 10 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов?язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно абз. 2, 3 п. 11. ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров?я та віком і закінчили заклади професійної, фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов?язаних, а також які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров?я та віком, крім зазначених в абзаці другому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов?язаних за їх бажанням.
Відповідно до п. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов?язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов?язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.
Згідно наказу № 3 від 01.01.2024 Міністерства оборони України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 36/41381 від 05.01.2024, «Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» (п. 7 ) вищевказаний адміністративний протокол не пізніше наступного дня після складання протоколу реєструється в журналі протоколів про адміністративні правопорушення.
На виконання вищевказаної норми, відносно ОСОБА_1 15.01.2026 складений адміністративний протокол, який зареєстрований в журналі протоколів про адміністративні правопорушення та йому присвоєний № 850. Розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 призначено на 14.00 год 19.01.2025 (в тому числі на прохання самої позивачки) в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Військовозобов'язана ОСОБА_1 , ознайомившись із текстом протоколу, ознайомившись з вимогами ст. 63 Конституції України, правами та обов'язками, передбаченими ст. 268 КУпАП, а також узгодивши день, час та місце розгляду протоколу, в протоколі поставила особисто підпис.
Вищевказаний адміністративний протокол був розглянутий 19.01.2026, відповідно до якого позивачу було вручено постанову про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210 КУпАП та притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення 17 000 грн штрафу. Вищевказану постанову отримала ОСОБА_1 , про що свідчить її особистий підпис.
Стосовно висновків позивача та його представника про те, що позивач оновила свої військово-облікові дані до 16.07.2024 і в ІНФОРМАЦІЯ_2 була можливість надіслати повістку, то з 18.05.2024 вступив у дію закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якого усім військовозобов'язаним необхідно було оновити свої військово-облікові дані протягом 60 днів з дня набуття чинності цього закону, тобто до 16.07.2024. Позивач оновила свої дані через електронний кабінет у Резерв+.
Позивач 06.10.2022 у центрі надання адміністративних послуг у м. Яремче отримала довідку №2618-7001554659 про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи, відповідно до якої її місце проживання/перебування є АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що позивач змінила місце проживання, має медичну освіту та військову облікову спеціальність - медична сестра (відповідно до картки ОПК №1189 виданої 21.07.2006 року Снігурівським РВС Миколаївської області) вона на підставі п. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» зобов'язана протягом 7 днів, як військовозобов'язана особа, стати на облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Однак цього зроблено не було.
Також вказує, що твердження представника позивача, що позивач зверталась до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки її на військовий облік є неправдивим та таким, що не відповідає дійсності, оскільки жодних зареєстрованих заяв з цього приводу у ІНФОРМАЦІЯ_9 за весь період часу з 06.10.2022 немає.
В подальшому, коли позивачу, необхідно було влаштуватись на роботу до медичного закладу, виникла необхідність постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки інформація про військовий облік була відсутня.
Позивач 15.01.2026 прибула до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік, де в ході перевірки її у Єдиній державній системі призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «Оберіг» виявлено, що ОСОБА_1 не стала на військовий облік, як то передбачено у п. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та порушила правила військового обліку, про що їй було повідомлено та складено протокол про адміністративне правопорушення.
Факт виявлення правопорушення мав місце тоді, коли позивач прибула до ІНФОРМАЦІЯ_2 (15.01.2026), тобто порушення було триваючим у часі, до цього часу відомостей, які б дали змогу провести оповіщення чи направити будь-яку іншу повістку позивачу, у ІНФОРМАЦІЯ_2 не було.
На цей час, згідно бази « ІНФОРМАЦІЯ_10 » позивач не знаходиться на обліку у жодному ТЦК та СП і доступу до отримання інформації щодо неї у ІНФОРМАЦІЯ_2 немає.
Також у своїй позовній заяві представник позивача стверджує, що ОСОБА_1 оновила свої військово-облікові дані у через «Резерв+» 16.07.2024 і у ІНФОРМАЦІЯ_2 було можливість викликати повісткою позивача для постановки на військовий облік, однак таке твердження є хибним та таким, що не відповідає вимогам законодавства про військовий обов'язок та військову службу.
У випадку позивача, постановка її на військовий облік як жінки-медика передбачає самостійне прибуття до ТЦК та СП для написання відповідної заяви та подачі відповідних документів.
Отримати дані через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних і резервістів, а також поставити на облік без її фізичної присутності у ІНФОРМАЦІЯ_2 не представляється за можливе.
З 30 липня 2025 року вступили в дію нові правила обліку для жінок, які мають медичну чи фармацевтичну освіту. Згідно з постановою КМ України №916 від 30.07.2025 таких жінок становлять без їхньої особистої участі.
Ця постанова не поширюється на тих жінок, які здобули медичну чи фармацевтичну освіту до набрання чинності постанови. Якщо така жінка не перебуває на військовому обліку, вона повинна самостійно звернутися до ТЦК та СП, щоб виконати цей обов'язок.
Відповідно до наявних документів освіту позивач отримала до вступу в законну силу Постанови №916 від 30.07.2025 року КМ України, а відтак у неї був обов'язок виключно самостійно прибути до ТЦК та СП.
Враховуючи виявлені вищевказані факти і обставини, на підставі матеріалів адміністративної справи та, керуючись ст. 258, 283, 284, 285 КУпАП, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 19.01.2026, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення №850 від 15.01.2026, виніс постанову у справі №1023 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та постановив накласти на ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000 грн, в якій установив, що позивач порушила правила військового обліку, які затверджені Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та п. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - не прибула до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, вчинене в особливий період.
Також позивачу було роз'яснено, що у випадку сплати протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу, постанова вважатиметься виконаною.
При цьому, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Аналізуючи зміст оскаржуваної позивачем постанови, слід дійти висновку, що постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про адміністративне правопорушення відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися в постанові відповідно до ст. 283 КУпАП, та складена уповноваженою на те особою.
В свою чергу позивачем не надано будь-яких належних доказів, які б спростовували факт вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відсутні всі підстави в частині вимоги протиправності дій ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо винесення та скасування постанови №1023 від 19.01.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП, винесену вищевказану постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо військовозобов'язаної вважати законною та такою, що прийнята згідно чинного законодавства та скасуванню не підлягає. Оскільки позовні вимоги є необґрунтованими, будь-які підстави для задоволення вимог - відсутні.
Ухвалою суду від 03.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги, визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити в позові в повному обсязі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, а надалі іншими Указами Президента України цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.
Із початком широкомасштабної військової агресії російської федерації фундаментальні національні інтереси, які полягають у збереженні суверенітету, територіальної цілісності і незалежності, що є засадничими умовами реалізації права Українського народу на самовизначення та збереження держави Україна, викликали потребу у невідкладній повній мобілізації оборонних ресурсів для забезпечення відсічі агресору, в тому числі громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації або можуть бути залучені в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону № 2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 11 ст. 1 Закону № 2232-XII (в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021) жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, беруться на військовий облік військовозобов'язаних.
Згідно ч. 11 ст. 1 Закону № 2232-XII (в редакції Закону № 2664-IX від 07.10.2022) жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.
Відповідно до ч. 11 ст. 1 Закону № 2232-XII (в редакції Закону № 4197-IX від 09.01.2025) жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і закінчили заклади професійної, фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (абз. 1 ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-XII).
Приписами ст. 37 Закону № 2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 37 Закону № 2232-XII (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають, громадяни України: 1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), зокрема: які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; 2) на військовий облік військовозобов'язаних: звільнені з військової служби в запас; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; 3) на військовий облік резервістів, зокрема: які зараховані в особливий період на службу у військовому оперативному резерві; які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
Взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають жінки, які належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 цього Закону.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.
У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, ст. 37 Закону № 2232-ХІІ викладено в такій редакції:
«Стаття 37. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього
1. Взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;
2) на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;
3) на військовий облік резервістів: які зараховані до військового оперативного резерву; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.
Громадянам України, взятим на військовий облік, роз'яснюються права та обов'язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.
2. Взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають жінки, які належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 цього Закону.
3. Призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
4. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
5. Зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України:
1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України): які досягли 25-річного віку; які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання; які призвані, направлені чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які пройшли базову загальновійськову підготовку; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби як непридатні до військової служби за станом здоров'я - після підтвердження рішення комісією вищого рівня; які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу після закінчення закладів освіти; які направлені на альтернативну (невійськову) службу; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
2) з військового обліку військовозобов'язаних: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; які зараховані до військового оперативного резерву; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
3) з військового обліку резервістів: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту; які досягли граничного віку перебування на службі у військовому резерві або виключені з військового оперативного резерву; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку».
Відповідно до абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо особливостей взяття громадян України на військовий облік призовників та їх медичного огляду під час проходження ними базової загальновійськової підготовки» від 09 січня 2025 року № 4197-IX, який набрав чинності 17.01.2025, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ доповнено абзацом чотирнадцятим наступного змісту: «жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону».
За змістом п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Отже, обов'язки щодо обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі також Порядок № 1487), додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі також - Правила військового обліку).
Відповідно до п. 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Відповідно до п. 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до п. 1 Правил військового обліку (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 563 від 16.05.2024) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема: перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад (пп. 1); особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік (пп. 7).
Згідно ч. 1 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КпАП України вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Норма ст. 210 КУпАП є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Також відповідно до примітки ст. 210 КУпАП положення ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Закону № 1951-VIII, держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (надалі за текстом - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
За приписами ч. 2 ст. 5 Закону № 1951-VIII, держатель Реєстру:
1) забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру;
2) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри";
4) забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру;
5) надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру;
6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону № 1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до ч. 8, 9 ст. 5 Закону № 1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: 1) прізвище, відомості про зміну прізвища; 2) власне ім'я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; 8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 8-1) відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 9) реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); 9-1) відомості про громадянство (зміну громадянства); (…) 32) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин; 33) відомості про внутрішньо переміщену особу; 34) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
За приписами ч. 3 ст. 14 Закону № 1951-VIII, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією частиною ст. 14 Закону № 1951-VIII передбачено перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді інформацію через електронну інформаційну взаємодію.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Реєстр здійснює отримання даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним демографічним реєстром для:
1) проведення зіставлення, звірки та верифікації інформації про фізичну особу відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри»;
2) використання при наданні публічних (електронних публічних) послуг відповідно до Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг»;
3) внесення до Реєстру унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Реєстр здійснює електронну інформаційну взаємодію з інформаційно-комунікаційними системами з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів.
У разі відсутності технічної можливості передачі даних засобами системи електронної взаємодії електронних ресурсів електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством, інших захищених методів, у тому числі з використанням змінних носіїв.
Судом встановлено, що головним спеціалістом групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ОСОБА_2 15.01.2026 складено протокол про адміністративне правопорушення №850, відповідно до якого ОСОБА_1 15.01.2026 о 16:00 год прибула до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою постановки на військовий облік. Під час перевірки військово-облікових даних було встановлено, що військовозобов'язана в 7-денний термін не стала на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно Постанови КМ України №1487 від 30.12.2022 року та п. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 підполковником ОСОБА_3 , 19.01.2026 у справі про адміністративне правопорушення винесено постанову № 1023, якоюОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Згідно постанови до ІНФОРМАЦІЯ_2 15.01.2026 о 16:00 год прибула громадянка ОСОБА_1 з метою постановки на військовий облік. Під час перевірки військово-облікових даних та звірки з АІТС «Оберіг» було виявлено, що військовозобов'язана ОСОБА_1 порушила правила військового обліку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (п. 1 ч. 1 вказаних правил) не перебуває на військовому обліку за задекларованим місцем проживання АДРЕСА_1 та п. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в 7 денний термін не стала на військовий облік, як ВПО (довідка ВПО від 06.10.2022 року №2618-7001554659), чим вчинила правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП скоєне в особливий період (воєнний стан).
У графі підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності міститься прізвище ОСОБА_1 та підпис, а також остання вказала, що вину не визнає.
Згідно відмітки в паспорті громадянина України місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано 12.11.2011 за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до розширених даних з Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 19.01.2026 ОСОБА_1 на обліку не перебуває. Контактні дані зазначено: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .
Згідно скріншоту зображення інформації в реєстрі Оберіг станом на 07.01.2026 ОСОБА_1 на обліку не перебуває, адреса проживання зазначена: АДРЕСА_3 . Дані оновлено вчасно, дата останнього уточнення даних 16.07.2024.
Відповідно до копії довідки від 06.10.2022 №2618-7001554659 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання:АДРЕСА_1 .
Згідно копії ОПК № 1189, виданої 21.07.2006 Снігурівським РВС Миколаївської області, ОСОБА_1 має медичну освіту та військову облікову спеціальність - медична сестра, була взята на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 21.07.2006, згідно відмітки прийнята на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_5 01.12.2011.
Відповідно до скріншоту від 15.01.2026 довідки від 06.10.2022 №2618-7001554659 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання:АДРЕСА_1 .
З інформації в реєстрі Оберіг, отриманої відповідачем, ОСОБА_1 є особою, що не прив'язана до військомату, без часу взяття на облік, вид обліку: призовник.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 справа №524/5741/16-а).
У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 285/1535/15-а міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Судом встановлено, щопозивач у період проведення мобілізації та протягом дії воєнного стану залишила своє місце проживання і 06.10.2022 взята на облік внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання:АДРЕСА_1 , та її зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Отже, на ОСОБА_1 як на військовозобов'язану, яка залишила своє місце проживання та взята на облік внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання, відповідно до правил військового обліку, про які зазначено у рішенні вище, покладено обов'язок особисто в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.
Доказів повідомлення відповідного органу територіального центру комплектування та соціальної підтримки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці для взяття на військовий облік після прибуття до нового місця проживання і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у семиденний строк позивачем надано не було.
До дня складання протоколу про адміністративне правопорушення позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою взяття на військовий облік не зверталася, що свідчить про порушення нею правил військового обліку.
В свою чергу позивач вище вказаного обов'язку не виконала в особливий період, чим порушила правила військового обліку, а тому була правомірно притягнена відповідачем до адміністративної відповідальності у вигляді накладання штрафу за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Твердження позивача, що вона зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_2 для поставлення її на облік не підтверджено будь-якими доказами.
Також відповідно до інформації, що містяться у системі Оберіг, відсутні дані щодо надходження відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України або з Єдиного інформаційного реєстру соціальної сфери, а також прив'язки позивача до будь-якого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Посилання позивача на те, що вона 16.07.2024 здійснила уточнення своїх даних, щодо місця проживання через застосунок Резерв+, а тому відповідачу було відомо про зміну місця проживання позивача, суд вважає безпідставними, оскільки такі посилання не спростовують факт не повідомлення позивачем саме відповідного органу територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зміну свого місця проживання та взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, факт не прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці для взяття на військовий облік після взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у семиденний строк.
Вказані посилання позивача свідчать лише про виконання нею свого обов'язку щодо уточнення персональних даних з 18.05.2024 по 16.07.2024, встановленого ч. 10 ст. 1 Закону 2232-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024). При цьому, вказані при уточненні через застосунок Резерв+ дані щодо місця проживання відрізняються від місця фактичного проживання, за яким вона взята на облік.
Щодо доводів позивача про порушення порядку притягнення її до адміністративної відповідальності, слід зазначити наступне:
Згідно ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
У постановах від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17, від 23.08.2018 року у справі № 489/4756/16-а, від 06 вересня 2021 року у справі № 560/2798/19 Верховний Суд вказував на те, що триваючим правопорушенням є проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Таким чином триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.
В свою чергу триваюче правопорушення припиняється у випадку: усунення стану, за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом; припиненням дії відповідної норми закону.
Крім того триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом.
У разі вчинення триваючого правопорушення, застосовується закон, який встановлює відповідальність за його вчинення, який є чинним на момент завершення (припинення) такого правопорушення.
У контексті наведеного необхідно зазначити, що триваючим правопорушенням є проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, на противагу триваючому, разовим є порушення, яке виразилося в однократному порушенні вимог закону, яке не має під собою непереривного невиконання обов'язків визначених правовою нормою.
У спірному випадку позивач була зобов'язана і після спливу семиденного строку у зв'язку із зміною свого місця проживання та взяття на облік внутрішньо переміщеної особи повідомити про це відповідний орган територіального центру комплектування та соціальної підтримки та прибути для взяття на військовий облік за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи, тобто вона безперервно не виконувала покладений на неї обов'язок, передбачений законом, відтак правопорушення, вчинене позивачем, кваліфікується як триваюче правопорушення.
Суд звертає увагу, що правопорушення, вчинене позивачем, було виявлено відповідачем 15.01.2026 та 19.01.2026 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Таким чином, оскаржувана постанова винесена в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ухвалюючи судове рішення, суд керується ст. 286 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України).
Європейський суд з прав людини у справі Серявін та інші проти України (п. 58 рішення) зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова не підлягає скасуванню.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує висновок Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові від 19.10.2022 у справі № 522/22225/21, згідно з яким незважаючи на те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята військовим комісаром цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Керуючись ст. 2, 5-13, 72, 73, 77, 132, 139, 162, 241-247, 250, 255, 257, 262, 269, 271, 272, 286 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1023 від 19.01.2026 за ч. 3 ст. 210 КУпАП залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстрована: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 .
Суддя Гундяк Т.Д.
Повний текст рішення складено 20.02.2026.