Справа №348/2408/25
Номер провадження 2/348/121/26
20 лютого 2026 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді О.Ю.Максименко
за участю секретаря судових засідань Л.М.Клекот
за участю представника позивача Ю.В.Рудзея
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 235371 від 23.07.2021.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.07.2021 ОСОБА_2 уклала із ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи договір позики № 235371 в електронній формі, згідно умов якого позичальнику надано грошові кошти в якості позики у сумі 6000 грн на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 1,5% в день, підвищена процентна ставка у випадку прострочення терміну платежу становить 3,0%. Відповідач не виконує свої грошові зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем на дату подання позову складає 23600 грн, з яких: 2400,00 грн заборгованість за позикою; 21200 грн заборгованість по процентам за користування позикою. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики № 235371 від 23.07.2021 в розмірі 23600 грн, а також стягнути понесені судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні 12.02.2026 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві. Додав, що відсотки нараховані відповідачу за 121 день згідно внутрішньої політики товариства, ніяким пунктом договору це не передбачено. Розмір нарухвання відсотків після закінчення строку кредитування передбачений п.1.7. договору.
Відповідач в судовому засіданні 12.02.2026 позовні вимоги визнала частково, підтвердила, що укладала із позивачем договір позики та отримала 6000 грн за цим договором. 5328 грн вона погасила і залишилося 2400 грн позики, які вона не змогла погасити у зв'язку із тим, що з липня 2021 по червень 2023 року їй не виплачували заробітну плату, з приводу чого видано судовий наказ, однак на даний час він фактично не виконаний. З нарахованими відсотками вона не згодна, оскільки забагато нараховано.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.09.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 16.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 01.12.2025 визнано явку представника позивача в судове засідання обов'язковою.
Ухвалою суду від 22.12.2025 повторно визнано явку представника позивача в судове засідання обов'язковою.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 23.07.2021 між ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 235371 (а.с.6-11).
За договором позикодавець надає позичальнику позику, а позичальник зобов'язується повернути позику та грошову винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору в національній грошовій одиниці України - гривні, в сумі та строк:
Сума позики (Транш № 1) становить 6000,00 грн (п. 1.5.1), плата за користування позикою за Траншем № 1 встановлюється у вигляді фіксованих процентів та складає 1,1% в день від початкового розміру позики за Траншем № 1 відповідно п.1.5.1. Договору (п.1.5.2); строк повернення позики за Траншем № 1 (термін платежу): 19 серпня 2021 року (р.1.5.3); орієнтовна реальна річна процентна ставка позики за Траншем № 1 для споживача на дату укладання Договору становить: 401,50% (п.1.5.4); орієнтовна загальна вартість позики за Траншем № 1 для споживача на дату укладання Договору становить: 1782,0 гривень (п.1.5.5); позика за Траншем № 1 надається Позичальнику в сумі, що зазначена в пп.1.5.1. Договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок/банківську картку, вказану Позичальником під час надання особистих даних Позичальника в Особистому кабінеті) (п.1.5.6). Строк дії Договору становить три роки з дати підписання Сторонами (п.1.10).
Позичальник зобов'язаний в передбачені цим Договором та Додатковими угодами до нього терміни повернути позику/транши в повному обсязі, сплатити плату за користування позикою в порядку, визначеному цим Договором та Додатковими угодами до нього (п. 2.4.1).
У випадку прострочення терміну платежу зі сплати заборгованості позичальник зобов'язаний за позикою за Траншем №1 та/або іншими Траншами за цим Договором та/або Позикою за Договором, Позичальник зобов'язаний сплатити
Позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого платежу (п.4.3). Пеня нараховується протягом терміну та в розмірі, передбаченому чинним законодавством (п.4.4).
Згідно Графіку платежів до Договору позики сума позики 6000,00 грн; плата за користування позикою 1782 грн; термін платежу: 19.08.2021; заборгованість за договором позики 7782 грн.
Договір позики та графік платежів підписано позичальником Кудлейчук електронним підписом одноразовим ідентифікатором v7f092v6.
Як вбачається з паспорту позики, тип кредиту: позика; сума/ліміт кредиту: 6000,00 грн; строк кредитування: до 19.08.2021; мета отримання кредиту: на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту: перерахування на верификовану банківську картку позичальника в строк не більше 3-х днів з моменту укладення договору позики; процентна ставка: 0,00% у день від залишку позики (0,00% річних), 1,10% у день від початкової суми позики (401,50% річних), тип процентної ставки: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом: сума позики 6000,00 грн, проценти за користування позикою 1782,00 грн, термін платежу 19.08.2021, заборгованість за договором позики 7782,0 грн, реальна річна процентна ставка 401,50 відсотків річних. Порядок повернення кредиту: одноразово 7782,0 грн до 19.08.2021. Паспорт позики містить підпис споживача ОСОБА_1 3vs4516x (а.с.12-14).
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», у результаті платіжної операції ініційованої ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ», на картковий рахунок отримувача було успішно перераховано грошові кошти. Деталі транзакції (платіжної операції): платник коштів: ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» (код ЄДРПОУ 41229318); отримувач коштів: ОСОБА_1 ; номер транзакції в системі: 1436555104; номер операції: 427014605; дата проведення платежу: 23/07/2021; сума платежу 6000; валюта платежу: гривня UAH; платіжний засіб (метод): карта; банк емітент платіжної картки отримувача коштів AKTSENT BANK; номер банківської картки отримувача коштів НОМЕР_1 (а.с.21).
Укладення договору з позивачем та отримання коштів відповідачем за договором № 235371 відповідачем визнано, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 235371 від 23.07.2021, укладеним з ОСОБА_1 , заборгованість станом на 16.12.2021 складає 23600 грн. Нарахування за позикою зупиняються на 121-й день прострочення у відповідності до вимог облікової політики ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ». Відповідач 19.08.2021 сплатила 5382 грн (3600 грн тіло позики, 1782 грн плата за користування позикою), 28.08.2021 сплатила 400 грн, які зараховані у рахунок плата за користування позикою (а.с.15-17).
Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Вказаним Договором позики позичальник зобов'язався повернути отримані грошові кошти, сплатити проценти та комісію.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
ОСОБА_1 частково не виконала передбачені договором обов'язки та частину отриманих коштів не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість за позикою та відсотками.
Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Відсутність реального і своєчасного виконання зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст.16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
У разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк повернення неохопленої попередніми періодами заборгованості за кредитним договором вважається таким, що настав, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.07. 2018 у справі № 310/11534/13-ц.
Відповідно до умов Договору позики № 235371 від 23.07.2021, строк повернення позики (термін платежу): 19.08.2021, плата за користування позикою складається з процентів у розмірі 0,00% в день від залишку позики та процентів у розмірі 1,1% в день від початкового суми позики.
Таким чином, суд враховує, що відсотки за користування кредитом нараховуються протягом строку дії кредитного договору або до моменту зміни сторонами строку повернення кредиту в повному обсязі згідно положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Нарахування та стягнення процентів та комісійної винагороди за користування позикою поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам Цивільного кодексу України.
Оскільки, за вказаними умовами договору позики сторони погодили строк повернення позики 19 серпня 2021 року, тому після зазначеної дати позивач не мав права нараховувати проценти за користування позикою.
Отже, в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Таким чином, із врахуванням здійснених відповідачем платежів, сума заборгованості за позикою складає 2000 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 205,23 грн - понесені витрати на судовий збір, сплачені останнім при подачі позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 5000 грн, суд зауважує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 09.07.2025, укладеного між адвокатом Рудзеєм Ю.В. та ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ», акт № 182 наданих послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025 на суму 5000 грн (правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів клієнта 1000 грн, складання позовної заяви 3000 грн, формування додатків до позовної заяви 1000 грн) (а.с.18, 23).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір до 3000 грн.
Отже, з урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 254,10 грн.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст. 6, 15, 16, 205, 207, 526, 527, 530, 536, 598-601, 604-609, 610-612, 615, 625, 626, 627, 628, 629, 631, 638, 1046, 1048, 1049, 1050, 1056-1 ЦК України, ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 128, 134, 137, 141, 259, 263-265, 272-273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» (вул. В'ячеслава Липинського, 10/1 м. Київ, код ЄДРПОУ 41229318) заборгованість за договором позики № 235371 від 23.07.2021 в розмірі 2000 грн, яка складається із заборгованості за сумою позики, а також понесені судові витрати: 205,23 грн в рахунок сплаченого судового збору та 254,10 грн в рахунок понесених витрат на правничу допомогу, а всього 2459 (дві тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн 33 коп..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ», код ЄДРПОУ 41229318, місцезнаходження юридичної особи: вул. В'ячеслава Липинського, 10/1 м. Київ.
Представник позивача: Рудзей Юрій Володимирович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001139 від 25.11.2019, адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
Суддя Надвірнянського районного суду
Івано-Франківської області О.Ю. Максименко