Справа № 308/2001/26
18 лютого 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Шкапенко Олександра Віталійовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
АТ «А-Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101751871754917 від 07.07.2025 року в сумі 22 734,72 грн., з яких 17 522,63 грн.- сума заборгованості за тілом кредиту; 4 710,88 грн. - сума заборгованості за процентами; 501,21 грн. - сума заборгованості за пенею; 2662,40 грн. - судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, 07.07.2024 року ОСОБА_1 будучи клієнтом Банку, уклала з Банком кредитний договір ABH0CT155101709096125625, щодо надання останній кредиту в розмірі 20 000,00 грн. строком на 12 місяців (тобто до 06.07.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн., однак відповідач не виконав свого зобов'язання щодо повернення коштів, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
У судове засідання представник позивача не з'явився, згідно матеріалів позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена шляхом направлення йому смс-повідомлення про виклик в судове засідання на номер телефону, зазначений у позовній заяві, яке ненимю було отримано, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Інші процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.02.2026 року відкрито провадження у справі, було постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 07.07.2025 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір ABH0CT155101751871754917, за умовами якого у відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору, ліміт цього договору: 20 000,00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 06.07.2026 року, терміном на 12 місяці. Згідно до п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 75.00 % річних. Відповідно до п. 7, Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0.00 грн.
АТ «А-Банк» свої зобов'язання виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20 000,00 гривень.
Будь-яких доказів того, що відповідач повернув кредит у строк, передбачений умовами договору, матеріали справи не містять.
Оцінка Суду.
Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Специфіка спірних правовідносин свідчить, що для правильного вирішення спору необхідно дати відповідь на такі ключові питання:
1) Чи було укладено договір з відповідачем?
2) Чи були надані відповідачу кредитні кошти?
3) Чи наявні підстави для стягнення заборгованості і якщо так, то в якому розмірі?
Відповідаючи на вказані питання у справі, суд звертає увагу на наступне.
Згідно із матеріалами справи відповідач підписав кредитні договори за допомогою електронного підпису.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 Цивільного кодексу України (даліЦК) передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК).
Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20)), яка враховується Судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК).
З позовної заяви вбачається факт укладання 07.07.2025 року ОСОБА_1 кредитного договору з АТ «А-Банк». Наведене підтверджує укладення кредитного договору і виникнення зобов'язань між сторонами.
Указаний договір підписано сторонами з використанням електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
Отримання коштів відповідачем в розмірі 20 000,00 грн. підтверджується доказами, наданими позивачем, кошти за договором позики було переведено на відкритий банківський рахунок, які суд приймає до уваги.
За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договори є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України та частини 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Зазначені обставини ОСОБА_1 в порушення статей 12, 81 ЦПК не спростовано.
Згідно зі статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк. Банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.
В даному випадку, факт видачі кредитних коштів підтверджується фактом укладення Кредитного договору, а також факт користування відповідача такими, оскільки за кредитним договором № ABH0CT155101751871754917 від 07.07.2025 відповідачу було надано 20 000,00 гривень у користування, однак як слідує з розрахунку заборгованості по даному договору, то заборгованість становить суму 50 003,41 грн., з яких 29 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 21 033,41 грн. - сума заборгованості за процентами.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами.
За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.
За умовами Кредитного договору № ABH0CT155101751871754917 від 07.07.2025 року, укладеного між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 , щодо надання останньому кредиту в розмірі 20 000,00 грн. строком на 12 місяців (тобто до 06.07.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 % щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.
Приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, АТ «А-Банк» має право на стягнення процентів та пені за кредитними договором.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача за договором позики № ABH0CT155101751871754917 від 07.07.2025 року підлягає стягненню: 22 734,72 грн., з яких 17 522,63 грн.- сума заборгованості за тілом кредиту; 4 710,88 грн. - сума заборгованості за процентами; 501,21 грн. - сума заборгованості за пенею.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вимогами ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 260, 263, 265, 354 ЦПК України, суд,-
Позов представника позивача Шкапенко Олександра Віталійовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства «Акцент-Банк», (ЄДРПОУ: 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за Кредитним договором № АВН0СТ155101751871754917 від 07.07.2025 року у розмірі 22 734,72 (двадцять дві тисячі сімсот тридцять чотири) гривні 72 копійок, з яких 17 522,63 (сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять дві) гривні, 63 копійок - сума заборгованості за тілом кредиту; 4 710,88 (чотири тисячі сімсот десять) гривень, 88 копійок - сума заборгованості за процентами, 501,21 (п'ятсот одна) гривня, 21 копійка - сума заборгованості за пенею.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства «Акцент-Банк», (ЄДРПОУ: 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) судовий збір у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні, 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення виготовлено 20.02.2026.
Суддя Ужгородського
Міськрайонного суду
Закарпатської області Бедьо В.І.