Справа № 308/2562/26
20 лютого 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного висновку.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 4,5,6 ч. 3 ст. 175 ЦПУ України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до ч.4 ст.175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч.5ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що 21 серпня 2023 року позивачем надано в борг ОСОБА_3 3000 доларів США, які останній зобов'язувався повернути частинами ще у 2023 році. Термін повернення боргу сторонами узгоджувався усно. Однак, не дивлячись на неодноразові усні запевняння по смс та телефонних дзвінках на сьогоднішній день борг не повернуто.
Позивач зазначає, що оскільки, документ від 21 серпня 2023 року є борговою розпискою, а її перебування в кредитора ОСОБА_1 підтверджує існування правовідносин за договором позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та відповідно - не виконання обов'язку з повернення коштів боржником.
При цьому позивач додає до позовної заяви, сканкопію розписки.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі №235/5555/16-ц (провадження № 61-28858св18).
Таким чином, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування ст.ст.1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. Таким чином, позивачу необхідно надати до суду оригінал розписки.
Разом із тим, звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_4 , до позовної заяви не долучає оригіналу боргової розписки, а надає до суду, в додатку до позовної заяви лише її сканкопію.
За таких обставин, позивачу необхідно надати суду оригінали боргової розписки, яка згідно позовної заяви знаходиться у позивача.
Окрім того, варто зазначити, що відповідно до відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з ч.7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Пунктами 17 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей. Пунктом 47 Правил надання послуг поштового зв'язку регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Відповідно до п.6.8 Порядку пересилання відправлень «Укрпошта Документи», затвердженого наказом АТ «Укрпошта» від 19.08.2021 № 135 (зі змінами), при прийманні відправлень Документи з описом вкладення відправник заповнює бланк опису у двох примірниках. Працівник ОПЗ перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного поштового штемпеля. Один примірник опису вкладається до відправлення Документи, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник ОПЗ повинен зазначити номер відправлення Документи. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до відправлення Документи, вартість вкладення (предметів) може не зазначатися.
Тобто, направлення поштової кореспонденції з описом вкладення на відміну від інших відправлень підтверджує вміст конверту, у якому направляється відповідне відправлення.
Зі змісту опису вкладення у цінний лист, адресований відповідачу видно, що йому направлена на адресу, позовна заява з додатками у кількості 35 аркушів, однак перелік вказаних документів не зазначений, тоді як матеріали позову (позовна заява з додатками), що надійшли до суду налічують 37 аркушів.
Таким чином, опис вкладення, доданий заяви до позовної заяви, не підтверджує направлення відповідачу конкретного переліку документів, у зв'язку з чим, суд не може переконатися, що відповідач отримав матеріали позовної заяви з додатками в повному обсязі.
Згідно ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1.ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дяків Оксана Володимирівна до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош