Ухвала від 20.02.2026 по справі 344/3289/26

Справа № 344/3289/26

Провадження № 1-кс/344/1658/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участі:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, в рамках кримінального провадження № 12024090000000677 від 12.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування особливо важливих злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся із вказаним клопотанням в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000677 від 12.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, продовженого відповідно до Указу Президента України від 12.01.2026 року № 40/2026, затвердженим Законом України від 14.01.2026 року №4757-ІХ вступив у злочинну змову з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами щодо заволодіння шахрайським шляхом майном ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , при наступних обставинах.

На початку вересня 2025 року ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами з метою шахрайського заволодіння чужим майном з корисливих мотивів розробили злочинний план, щодо незаконного заволодіння об'єктом нерухомого майна, а саме: квартирою АДРЕСА_2 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в рівних долях та, з метою отримання наживи, подальшому відчуженні вказаної квартири шляхом продажу.

Усвідомлюючи, що законні власники вказаної квартири не зможуть перешкоджати їх злочинному задуму, оскільки ОСОБА_9 є померлою, а ОСОБА_10 відбуває покарання у місцях позбавлення волі, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за попередньою змовою з іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами з метою реалізації свого злочинного задуму підшукали особу для залучення до участі у скоєнні злочину, надаючи при цьому перевагу особі, яка веде антигромадський спосіб життя і діями якої можна керувати.

З цією метою останні до вчинення злочину залучили ОСОБА_11 , на якого запланували незаконно зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_2 та у подальшому продати вказану квартиру.

У подальшому у точно невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, але не пізніше 18.11.2025 ОСОБА_8 надав ОСОБА_5 та ОСОБА_7 завідомо підроблені документи для проведення незаконної перереєстрації квартири АДРЕСА_2 , а саме: довідку, видану від імені Івано-Франківського ОБТІ від 05.03.2025 за № 000273 про те, що станом на 12.08.2002 квартира АДРЕСА_2 , зареєстрована за ОСОБА_11 згідно свідоцтва про право власності від 29.05.1997 та свідоцтво про право власності на житло від 29.05.1997 про те, що власником зазначеної квартири є ОСОБА_11 .

Реалізуючи злочинний задум, спрямований на заволодіння шахрайським шляхом квартирою АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, але не пізніше 18.11.2025 з метою виготовлення технічного паспорту на вищевказану квартиру, надали підроблені довідку про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_11 та свідоцтво про право власності на житло на ім'я останнього ФОП ОСОБА_12 .

На підставі наданих підроблених документів 20.11.2025 ОСОБА_12 виготовив технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 .

Надалі ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , реалізовуючи злочинний задум, спрямований на шахрайське заволодіння квартирою у невстановлений на даний час досудовим розслідуванням спосіб та час, але не пізніше 24.11.2025 подали державному реєстратору ОСОБА_13 , заяву від імені ОСОБА_11 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 та підроблені документи, а саме: довідку, видану від імені Івано-Франківського ОБТІ від 05.03.2025 за № 000273 про те, що станом на 12.08.2002 вищевказана квартира зареєстрована за ОСОБА_11 , свідоцтво про право власності на житло від 29.05.1997 про те, що власником зазначеної квартири є ОСОБА_11 та технічний паспорт на вказану квартиру, який був виготовлений на підставі підроблених документів.

Того ж дня, державним реєстратором Коломийської міської ради ОСОБА_13 , на підставі поданих документів, було зареєстровано за ОСОБА_11 право власності на квартиру АДРЕСА_2 згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за № 62504813.

Після незаконної перереєстрації вищевказаної квартири на ОСОБА_11 з метою подальшого її продажу ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи розпочали ремонтні роботи у квартирі АДРЕСА_2 , залучивши до його проведення осіб, які виконують відповідні роботи.

Діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші не встановлені досудовим розслідуванням особи, шахрайським шляхом заволоділи квартирою АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Відповідно до висновку ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 становить 2 354 426,00 (два мільйони триста п'ятдесят чотири тисячі чотириста двадцять шість) гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та є особливо великим розміром.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України - у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

19.02.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Турка, Турківського району Львівської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, РНОКПП: НОМЕР_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, та затримано.

Викладені обставини, дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, підтверджуються протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколами проведення обшуків, та іншими зібраними у провадженні доказами.

Таким чином, дії ОСОБА_5 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, за яке передбачено максимальне покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, тобто даний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна та він усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у разі доведення його вини в суді, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Крім того ОСОБА_5 немає стійких соціальних зв'язків, що могли б свідчити про зменшення ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування і суду, зокрема, ОСОБА_5 не одружений, на утриманні дітей немає, офіційно ніде не працює; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також на особу якій кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди, оскільки ОСОБА_5 відомі анкетні дані та місцеперебування вказаних осіб, а тому він, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може здійснювати свій вплив для зміни показань; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 вчинив злочин за попередньою змовою групою осіб, а тому з метою уникнення відповідальності, може дійти змови з іншими спільниками вчинення кримінального правопорушення, щодо узгодження своїх показань, а також впливу на свідків, чи знищення доказів; вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки слідством здобуто докази що ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб планує вчинення кримінальних правопорушень аналогічного характеру щодо шахрайського заволодіння нерухомим майном мешканців міста Івано-Франківська.

Враховуючи вищенаведені ризики, обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застави чи особистого зобов'язання не являється за можливе.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного, покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язується, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки останній вчинив злочин, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та враховуючи вищенаведені ризики, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 .

Тому, враховуючи неможливість застосувати щодо ОСОБА_5 інший запобіжний захід, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_5 , з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню ризикам, вказаним у пунктах 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів із визначенням розміру застави у розмірі - 2 350 000 грн.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, просила клопотання задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні долучила до матеріалів справи довідку про дохід підозрюваного, копії пенсійних посвідчень батьків підозрюваного. Вважає, що підозра не обґрунтована, оскільки досудовим розслідуванням не встановлено ролі кожного із підозрюваних. Наявність ризиків прокурором не доведено, оскільки намірів скриватися від суду і слідства підозрюваний не має. Просила суд врахувати особу підозрюваного, та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім того, зазначила, що визначений прокурором розмір застави є непосильним для підозрюваного, а тому, при визначенні розміру застави просила суд визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024090000000677 від 12.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 5 ст. 190 КК України, відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000677 від 12.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 5 ст. 190 КК України.

19.02.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Турка, Турківського району Львівської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, РНОКПП: НОМЕР_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, та затримано.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколами проведення обшуків, та іншими зібраними у провадженні доказами в їх сукупності.

Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід, може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено максимальне покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів судового провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Така позиція випливає й із практики Європейського суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Прокурором у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 ..

Тому, оцінюючи всі обставини в сукупності із наявними ризиками, слідчий суддя приходить до переконання, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе в повній мірі запобігти наведеним ризикам, а відтак не буде здатним забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Таким чином враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він підозрюється, вважаю, що до підозрюваного ОСОБА_5 , слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя приходить до висновку, що слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

В поданому клопотанні прокурор просить визначити заставу у розмірі 2 350 000 грн., який відповідає вартості майна, яке було об'єктом злочину. Проте, слідчий суддя враховує, що у кримінальному провадженні фігурують три особи, які мали б розділити між собою отриманий прибуток від злочинних дій. Тому з урахуванням цього, вартість об'єкту посягання слід розділити на трьох учасників. Окрім того, враховується матеріальний стан підозрюваного та його дохід, а також вартість майна, яке було об'єктом вчинення злочину (вартість квартири становить 2 354426 грн.).

З урахуванням зазначеного, слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з матеріалами клопотання підозрюваний ОСОБА_5 був затриманий 19 лютого 2026 року, строк досудового розслідування даного кримінального провадження - 19.04.2026. Тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід застосувати в межах строку досудового розслідування на строк 60 днів, а саме до 19.04.2026 року включно, а строки тримання під вартою підозрюваного належить обчислювати з 19.02.2026.

На підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 19 квітня 2026 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Розмір застави визначити в межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

5) утриматись від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 ..

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 20.02.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_14

Попередній документ
134235818
Наступний документ
134235820
Інформація про рішення:
№ рішення: 134235819
№ справи: 344/3289/26
Дата рішення: 20.02.2026
Дата публікації: 23.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (05.03.2026)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 20.02.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
24.02.2026 09:00 Івано-Франківський апеляційний суд
05.03.2026 14:30 Івано-Франківський апеляційний суд