Справа № 308/18371/25
1-кс/308/1122/26
20 лютого 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управляння Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12025070000000509, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 грудня 2025 року, погоджене процесуальним керівником - прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування щодо підозрюваної
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,-
Заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управляння Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні №12025070000000509, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 грудня 2025 року, погоджене процесуальним керівником - прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Клопотання обґрунтовано тим, що 07 грудня 2025 року, близько 14 години 24 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Skoda» моделі «Octavia» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись ділянкою автодороги державного значення Н-09 сполученням «Мукачево - Рогатин - Львів», із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, а саме, вулицею Центральною у селі Сільце, Берегівського району, Закарпатської області, зі сторони м. Мукачево у напрямку м. Іршава, зі швидкістю 80,16…88.6 км/год., яка перевищує максимальну швидкість, дозволену у межах населеного пункту, а саме, 50 км/год, у денний час доби, без опадів та будь-яких інших атмосферних явищ, де дорога вкрита асфальтобетоном, в плані пряма, де, у той час попереду у попутному напрямку, лівим узбіччям дороги рухався велосипедист ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який під час руху, в один із моментів змінив свій напрямок руху, перетинаючи автодорогу з ліва на право відносно руху автомобіля.
Водій ОСОБА_4 продовжуючи свій рух та наближаючись до велосипедиста ОСОБА_9 , якого вона об'єктивно бачила у полі свого зору, з моменту виявлення небезпеки для руху, не вжила заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого нею транспортного засобу, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, в результаті чого не забезпечила безпеку дорожнього руху та грубо порушила вимоги п.п. 2.3 «б»; 12.3; 12.4; та 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху») Правил дорожнього руху України, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, будучи самовпевненою та самонадіяною, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, проявила неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, внаслідок чого, у своїй смузі руху навпроти кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований за адресою будинок №92 «А» вказаної вище вулиці, допустила зіткнення з велосипедистом під керуванням ОСОБА_9 , який за наслідками дорожньо-транспортної пригоди від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, велосипедист ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , колишній мешканець АДРЕСА_2 , отримав тілесні ушкодження у виді: в ділянці голови та шиї: забійно-рвана рана правої тім?яно-потиличної ділянки голови, крововилив в м?які покрови голови на рівні розташування рани, крововиливи під м?які мозкові оболонки в ділянці правої та лівої скроневих долей, в ділянці півкуль мозочка, перелому шийного відділу ребта у вигляді розривів передній та бокових зв?язок між 1-2 шийними хребцями; б) в ділянці тулубу та кінцівок: садна тильної поверхні правої кисті, синці гомілково-стопних суглобів, перелом тіла 5-го грудного хребця, перелом ребер справа з 4-го по 10-е по задньопідпахвовій лінії та з 5-го по 10-е по колохребтовій лінії, множинні розриви нижньої долі правої легені, розрив лівої долі печінки, правобічний гемоторакс, гемоперитонеум, перелом зовнішньої кісточки правого гомілково-стопного суглобу. Вказані тілесні ушкодження є прижиттєві, і виникли незадовго до настання смерті від дії тупих твердих предметів.
Враховуючи локалізацію, взаєморозташування, механізм виникнення та кількість ушкоджень встановлено, що у момент первинного контактування автомобіля з потерпілим, останній знаходився у вертикальному, або близькому до такого положенні та був повернутий задньо-правою поверхнею тулуба до рухаючогося транспортного засобу при умові знаходження його в якості водія велосипеду в момент дорожньо-транспортної пригоди.
По степені тяжкості ушкодження у вигляді подвійного перелому хребта, множинних переломів ребер справа, розривів нижньої долі правої легені, печінки, крововиливів під оболонки головного мозку, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв?язку з настанням смерті знаходяться у відповідності з п.2.1.3 е,л) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», Наказу №6 від 17.01.95р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України».
Своїми діями ОСОБА_4 грубо порушила вимоги п.п. 2.3 (б), 12.3, 12.4; та 1.10 в частині поняття терміну «небезпека для руху» Правил дорожнього руху України, якими визначено:тп.1.10 ПДР - терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:тнебезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. п.2.3. ПДР - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.12.3 ПДР - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п.12.4 ПДР - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Невиконання водієм ОСОБА_4 вказаних вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками, внаслідок яких потерпілий ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди.
У клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.
18 лютого 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, уродженці та мешканці АДРЕСА_1 , раніше не судимій, повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, а саме: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.
Слідчий зазначає, що допитана як підозрювана ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, свою вину визнала повністю та щиросердечно розкаялась у вчиненому ДТП.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами оглядом місця події та схеми до нього, допитами потерпілих, висновками судових експертиз та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 викликана метою забезпечення виконання нею належної процесуальної поведінки та покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників провадження.
Ризик ухилення від органу досудового слідства та суду обґрунтовується тим, що у разі визнання ОСОБА_4 винуватою у інкримінованому їй злочині, їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, а тому ураховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує, вона може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідності як на території України, так і за її межами.
Ризик незаконного впливу на учасників провадження обгрунтовується тим, що ОСОБА_4 , особисто, чи шляхом використання інших осіб може незаконно впливати на них. Саме запобіжний захід у виді домашнього арешту позбавить можливості підозрюваної перешкодити кримінальному провадженню, а також ухилитися від органів досудового розслідування та суду, мати можливість незаконно впливати на учасників провадження.
Слідчий зазначає, що зважаючи на вище викладене, є підстави вважати, що особисте зобов'язання, особиста порука підозрюваної не будуть достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання вказаним ризикам порівняно із домашнім арештом, а не застосування такого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваної ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків, що в подальшому може призвести до не виконання завдань кримінального судочинства.
Як вказано у клопотанні: враховуючи та беручи до уваги, що ОСОБА_4 раніше не судима, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, на даний час своєчасно з'являється на виклики до слідчого, сторона обвинувачення вважає, що до неї слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби.
Одночасно, у встановленому ч. 5 ст. 194 КПК України підозрюваної ОСОБА_4 необхідно зобов'язати прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою, а також повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи.
Враховуючи вищенаведене, керуючись вимогами ст.ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 184, 194, КПК України, слідчий просить: застосувати запобіжний захід щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , раніше не судимої у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22.00 год по 06.00 год, строком на два місяці; відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задоволити з підстав що в ньому наведені.
Захисник у судовому засіданні з урахуванням позиції підзахисної проти задоволення поданого клопотання не заперечував.
Підозрювана у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечувала.
Заслухавши прокурора з приводу внесеного клопотання, захисника та підозрювану, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідност. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби (ч.1 ст.181 КПК України).
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог пункту (с) ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого управляння Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковник поліції здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025070000000509, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 грудня 2025 року.
18 лютого 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, уродженці та мешканці АДРЕСА_1 , раніше не судимій, повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, а саме: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 86 КК України, підтверджується: протоколом допиту підозрюваної; висновком експерта від 11.02.2026 №СЕ-19/107-26/1076-ІТ; висновком експерта №153/Б, іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, згідно санкції якої передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Який відповідно до ст. 12 належить до тяжкого злочину.
Слідчий суддя вважає що матеріалами клопотання доведено наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ухилення від органу досудового слідства та суду обґрунтовується тим, що у разі визнання ОСОБА_4 винуватою у інкримінованому їй злочині, їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, а тому ураховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує, вона може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідності як на території України, так і за її межами; незаконного впливу на учасників провадження обгрунтовується тим, що ОСОБА_4 , особисто, чи шляхом використання інших осіб може незаконно впливати на них. Саме запобіжний захід у виді домашнього арешту позбавить можливості підозрюваної перешкодити кримінальному провадженню, а також ухилитися від органів досудового розслідування та суду, мати можливість незаконно впливати на учасників провадження.
Підозрювана, знаючи про тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений нею злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Тяжкість покарання яке загрожує підозрюваній сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що на цей час, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній особі у разі визнання її винуватою у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, а саме до восьми років позбавлення волі, вона перебуваючи під загрозою застосування вказаного покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, тобто існує ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного.
Таким чином, є підстави вважати, що підозрювана з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення її вини у вчинені вище вказаного злочину.
Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання обґрунтовано, а прокурором в судовому засіданні доведено, наявність ризику того, що підозрювана може незаконно впливати на учасників провадження. З огляду на те, що ОСОБА_4 , особисто, чи шляхом використання інших осіб може незаконно впливати на них. Саме запобіжний захід у виді домашнього арешту позбавить можливості підозрюваної перешкодити кримінальному провадженню, а також ухилитися від органів досудового розслідування та суду, позбавить можливості незаконно впливати на інших учасників провадження.
Разом із цим, при встановленні наявності вказаного ризику слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків, потерпілого під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При вирішенні питання про обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу слідчий суддя враховує також її особу, а саме що: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка та мешканка АДРЕСА_1 , раніше не судима, має постійне місце роботи та проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, у неї на утриманні - троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дітей виховує одна, чоловік ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Зі слів працює директором на товаристві.
На переконання слідчого судді, за допомогою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.178 КПК України, суд також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Оцінюючи у сукупності всі обставини справи, вважаю доведеним, що встановленні під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Слідчий суддя дійшов висновку, що відносно ОСОБА_4 , достатнім та необхідним є обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а саме в нічний час з 22:00 години по 06:00 годину наступної доби, оскільки достатнім буде саме такий запобіжний захід, який зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України.
Крім цього, за допомогою застосування до підозрюваної, заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Оцінюючи у сукупності всі обставини справи, вважаю доведеним, що встановленні під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім як домашній арешт у нічний час доби, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, з яких слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого про застосування до підозрюваного домашнього арешту у певний період доби є достатньо обґрунтованими, а тому з урахуванням наведеного вище, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України покласти на неї обов'язки.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управляння Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12025070000000509, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 грудня 2025 року, погоджене процесуальним керівником - прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_1 , у певний період доби, а саме з 22.00 год. до 06.00 год. наступної доби.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії даної ухвали про тримання під домашнім арештом визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 10.04.2026 включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1